29 липня  на засіданні робочої групи при Верховній Раді України відбулось обговорення щодо поширення дії Закону «Про адміністративну процедуру» на діяльність МВС та Національної поліції Україні. 

Представники МВС та нацполіція вважають, що їхня діяльність не підпадає під дію закону. Водночас заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук впевнений: нацполіція та МВС є органами виконавчої влади, а отже дія закону поширюється й на них.

Спеціально для порталу «Реформа державного управління»  експерт аргументував свою позицію — публікуємо ключові тези експерта.

Відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру», адміністративними органами є також органи виконавчої влади, що здійснюють функції публічної адміністрації, зокрема, щодо надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної діяльності та ін.

В умовах воєнного стану більша частина діяльності МВС і НПУ перебувають поза межами категорії «національна безпека» (це один з аргументів МВС та нацполу, чому на них не поширюється дія закону — Ред.), зокрема такі як: реєстрація транспортних засобів та видача посвідчень водія; ліцензійна та дозвільна діяльність щодо цивільної зброї; дозволи на перевезення небезпечних вантажів; діяльність патрульних поліцейських з підтримання публічного порядку, у тому числі інспекційна діяльність задля забезпечення безпеки дорожнього руху тощо.

Безумовно Закон «Про адміністративну процедуру» поширюється на систему МВС в цілому та НПУ, зокрема. І якщо вирішується справа конкретної фізичної чи юридичної особи, то у цих відносинах мають дотримуватися принципи і правила.

Належне впровадження закону це не лише наше формальне євроінтеграційне зобов’язання України, наша відповідальність перед партнерами, але й наша реальна можливість цивілізаційно наблизитися до країн західної політичної і правової культури. Також це важливо і для економіки, і для антикорупції.

Тому МВС варто зайняти конструктивну позицію щодо впровадження Закону «Про адмінпроцедуру», і для цього, замість заперечної позиції, визначити які особливості потрібно зберегти чи додати для певних питань та відносин (як-от, щодо протидії домашньому насильству чи застосування поліцейських заходів тощо), і зафіксувати їх у спеціальному законодавстві для гармонійної взаємодії.

Окремо треба наголосити на субсидіарному (додатковому) застосуванні Закон «Про адміністративну процедуру» до відносин у сфері притягнення до адміністративної відповідальності за КУпАП (Кодексом України про адміністративні правопорушення). Закон безумовно поширюється на ці відносини. Це була детально проговорена і чітко виражена позиція Верховної Ради України. Україна свідомо обрала підхід тієї частини країн Європи, де це власне адміністративно-правова, а не кримінально-карана сфера.

Тож принцип гарантування права на участь (бути заслуханим та подавати докази), право доступу до матеріалів справи, вимога обґрунтування негативних адміністративних актів, зазначення порядку оскарження негативного адміністративного акта повинні застосовуватися у відповідній діяльності органів МВС та НПУ.  І, як вже зазначав вище, у більшій мірі поточне спеціальне регулювання та практика вже відповідають вимогам Закон «Про адмінпроцедуру». Зміни потрібні, але їх не так багато.  

Отже, у конструктиві і зі щирим бажанням до належного впровадження Закону, діяльність МВС та НПУ ще більше відповідатимуть задекларованій цілі України інтегруватися до ЄС і НАТО, а головне – належно служити суспільству і державі.