Євроінтеграція охоплює не лише сферу права чи демократичних інституцій (хоча це й наскрізна тема переговорів), а й економічне зближення між Україною та ЄС.
Однією з цих економічних кроків на зустріч у Розділі 17 «Монетарна та економічна політика» є так званий «чекап» макроекономічних дисбалансів. По суті це алгоритм виявлення макроекономічних проблем, як от боргів, цінових «бульбашок» на ринках, ще до того, як треба гасити пожежу під час кризи.
Про це в ексклюзивному матеріалі для «Європейської правди» розповіла Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Чим корисна ця процедура та як вона наблизить нас до ЄС? Публікуємо ключові тези з колонки нижче. А повний матеріал читайте за посиланням.
Світова економічна та фінансова криза 2008 року є хорошим прикладом, чому гра на випередження є завжди ліпшою, ніж гасіння пожежі. Якби уряди та центральні банки різних держав, а також міжнародні фінансові організації, включно з МВФ, приділяли більше уваги економічній діагностиці, а також корегуванню проблемних тенденцій, то кризи 2008 року не було б або ж її негативні наслідки були би суттєво менші.
Будь-яка економічна криза, особливо така масштабна, як у 2008 році, не стається миттєво: вона визріває певний період часу у формі прихованих дисбалансів в економіці. А тому ймовірність настання кризи можна спрогнозувати та впровадити заходи з її упередження або ж мінімізації її негативних наслідків.
І важливо, щоб уряди та центральні банки держав, а також міжнародні фінансові інституції виходили з криз сильнішими, робили з них висновки та докладали зусиль для мінімізації передумов для настання таких криз в майбутньому.
Щоб не «гасити пожежі», Європейський Союз створив власну систему ранньої діагностики, яка представлена Процедурою макроекономічних дисбалансів. Тепер у межах переговорів про вступ до ЄС (Розділ 17 «Монетарна та економічна політика») Україні треба інтегрувати цей «чекап» у свою систему державного управління, що має сприяти більшій стійкості держави.
Макроекономічні дисбаланси – це фінансові та структурні тенденції в економіці держави-члена ЄС, які можуть негативно впливати на стабільність її економіки, економіку єврозони або ЄС загалом.
Для прикладу, «бульбашка» на ринку нерухомості: ціни на житло зростають занадто стрімко та необґрунтовано, що може свідчити про «перегрів» ринку. Якщо така «бульбашка» лусне, це спричинить ланцюгову реакцію в економіці – від проблем у будівельній галузі до падіння споживчого попиту.
Інші дисбаланси можуть бути у вигляді високої частки валютного боргу громадян, великого розміру державного боргу до ВВП, надмірного зростання імпорту.
Процедура макроекономічних дисбалансів не існує відокремлено в системі координат ЄС, а працює в рамці щорічного циклу координації економічної, фіскальної та соціальної політики ЄС, запровадженого у 2010 році – Європейського семестру.
Така рамка важлива, оскільки ЄС може ефективно існувати лише за умови координації та узгодженості політик різних його держав-членів.
Цикл Європейського семестру триває рік і має чіткий графік. Спрощено він містить такі етапи:
Для України долучення до цієї рамки означатиме зміни в підготовці стратегічних документів, календарі бюджетного процесу, а також потребу узгоджувати свою політику з Європейською комісією.
Український уряд уже готує правову базу для запровадження ПМД, оскільки це потрібно Україні для більшої стійкості та відповідає нашим євроінтеграційним намірам.
Впровадження ПМД для України – це перехід від «ручного» управління економікою до системи, де кожен крок уряду аналізується крізь призму стійкості.
Ми маємо навчитися не лише збирати статистику для Євростату, а й вчасно реагувати на «дзвіночки» про можливі проблеми, які подає економіка.
Тому запровадження елементів Процедури макроекономічних дисбалансів вже сьогодні сприятиме стійкості економіки України, а після вступу в ЄС це вже буде і важливий елемент нагляду Єврокомісії за тим, що робиться в нас.
Звісно, що під час повномасштабної війни й ще роки після неї окремі наші індикатори будуть вилітати далеко за порогові значення, але навіть такі відхилення треба буде аналізувати для розробки заходів, що повернуть Україну до статусу здорової економіки.
Читайте повний матеріал за посиланням.