15 вересня уряд подав до Верховної Ради законопроєкт про Державний бюджет на 2024 рік відповідно до законодавчих термінів. Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій проаналізувала його.

Я не заздрю взагалі ніяк фахівцям Міністерства фінансів України: зводити бюджет, на який реально бракує фінансування дуже складно. Тут потрібна лідерська позиція прем’єр-міністра країни, аби пояснювати складні питання, визначати пріоритети тощо.  

Проєкт бюджету, на відміну від більшості законопроєктів, містить кілька десятків файлів додатків та пояснювальних матеріалів. У цих файлах зокрема йдеться про макроекономічний прогноз, що розробило Мінекономіки, та на якому рахували бюджетні показники на 2024 рік:

• За оцінкою Мінекономіки реальний ВВП зросте на 2,8% у 2023 році та на 5,0% у 2024 році. Якщо приріст наступного року близьке до оцінки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (далі ІЕД – Ред.), то у 2023 році ми очікуємо ріст близько до 4%
• Споживча інфляція, за прогнозом, очікується в середньому у 16,0% у 2023 році та 10,8% у 2024 році. Це більше за оцінки ІЕД. 
• У цілому, за оцінкою Мінекономіки, номінальний ВВП є більшим за прогноз ІЕД. Якщо справді наш прогноз більш реалістичний, то це створює ризики для виконання плану податкових надходжень бюджету.

Відповідно до поточних прогнозних показників на 2024 рік витрати бюджету зростуть 7,3% відповідно до чинного плану до 3 354 млрд грн. Якщо ж врахувати зміни до поточного бюджету, що вже лежать на столі в депутатів, то видатки наступного року скоротяться на 1%.

Міжнародна допомога (у формі грантів та пільгових позик) залишається вагомим джерелом фінансування видатків. Як і раніше, уряд записує все фінансування в дефіцит, хоча і сподівається на отримання грантів. У 2024 році дефіцит бюджету прогнозується у сумі 1 594 млрд грн або 20,4% від ВВП (за базу взято прогноз Мінекономіки). 1 774 млрд грн (або орієнтовно в еквіваленті 41 млрд дол. США) прогнозується отримати від міжнародних партнерів: 

• 372 млрд грн – від ЄС 
• 224 млрд грн від МВФ
• 82,8 млрд грн від МБРР
• понад трильйон гривень від США та інших партнерів.

На сьогодні, окрім фактично МВФ, це фінансування не гарантоване нашими партнерами. ЄС поки що лише на початку процесів ухвалення змін, а в США ще лише обговорюють можливості. При цьому, всі кошти нам будуть давати лише за умови виконання зобов’язань.

Внутрішнє боргове фінансування очікується у сумі 422 млрд грн, що є амбітним планом, хоча і реалістичним за умови високих ставок та меншої невизначеності. Від приватизації планують отримати 4 млрд грн.

Витрати Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України — 12,5 млрд грн. З них 9,1 млрд грн на субвенції з відбудови та будівництва в межах різних проєктів: це і ті, що фінансуються за рахунок програми Світового банку HOPE, і бюджетні програми на будівництво метро в Харкові та Дніпрі. Під самим Мінвідновлення також є витрати за НОРЕ у сумі 82,8 млн грн. Також є 759 млн грн на Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації. 155 млн — на розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаїв.

Відсутня програма Фонду ліквідації, хоча в текстовій частині проєкту Держбюджету є окрема стаття 28, присвячена питанням Фонду. Виглядає так, що Фонду фінансуватимуть за рахунок залишків на кінець року (хоча там майже весь Фонд вже розподілили), а також за рахунок успішної роботи АРМА й інших — за кошти конфіскованих російських активів.

Витрати Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України — 26,3 млрд грн, з них 23,0 млрд грн на обслуговування старих боргів Укравтодору, проти яких в свій час виступали експерти та Міністерство фінансів, а 3,2 млрд грн — забезпечення реалізації проектів щодо відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України».

Не передбачено коштів на будівництво доріг: акциз з пального, який раніше йшов в спецфонд на будівництво доріг, тепер йтиме в загальний фонд бюджету (якщо депутати ухвалять відповідні зміни до БКУ). Тобто дороги будуть будувати за рахунок залишків, які будуть на кінець цього року. Це дещо дивно, бо якщо будуть руйнування внаслідок прильоту, то постає питання фінансування ремонту. Місцеві бюджети навряд чи зможуть підставити плече. По цьому питанню бажана чіткіша комунікація.

Чи все тоді так погано? З того, що написано в проєкті бюджету та пояснювальних матеріалах можна зробити висновок, що уряд (і Офіс Президента) розраховують на цільові програми міжнародних партнерів на відбудову. Тоді ці кошти йтимуть в спеціальний фонд бюджету за окремими програмами і навіть правки не обов’язково треба буде вносити. 

Так, це не дозволяє чіткіше уявляти світ та розвиток. Але, якщо будуть давати гроші на відновлення — буде відновлення. Якщо буде конфіскація російських активів в Україні — будуть гроші на відновлення.