Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Відбувся круглий стіл, присвячений функціонуванню центру уряду в Україні

Відбувся круглий стіл, присвячений функціонуванню центру уряду в Україні

Під час заходу було презентовано переклад дослідження SIGMA, присвяченого огляду ролі та функцій центру уряду в п’яти країнах Східного партнерства Європейської політики сусідства, поговорили про центр уряду в Україні та шляхи його удосконалення.

24 січня Центр політико-правових реформ провів круглий стіл на тему «Центр уряду: завдання, виклики та перспективи розвитку. Презентація дослідження SIGMA та дискусія про центр уряду в Україні». Під час заходу учасники обговорили результати дослідження і сучасний стан функціонування центру уряду в Україні, а також визначили потенційні кроки щодо удосконалення організації та функціонування центру уряду в Україні із врахуванням поточних та потенційних завдань європейської інтеграції.

Під час заходу було презентовано переклад дослідження, присвяченого огляду ролі та функцій центру уряду в п’яти країнах Східного партнерства Європейської політики сусідства – Вірменії, Азербайджані, Грузії, Республіці Молдова та Україні – у порівнянні як між собою, так і з ЦУ країн Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та Європейського Союзу (ЄС).

У вступному слові голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко наголосив на важливості розуміння того, що ж таке центр уряду. Саме тому, коли стало відомо, що провідна європейська експертна установа в сфері державного врядування SIGMA зробила порівняльний аналіз як організовані та функціонують ЦУ в країнах Східного партнерства, ЦППР у співпраці з програмою SIGMA здійснили переклад цього дослідження українською мовою.

«В контексті європейської інтеграції, яка прискорюється останніми роками, питання функціонування центру уряду відіграє одну з визначальних ролей. Для того, аби якнайкраще забезпечити євроінтеграційну трансформацію України, треба мати на увазі три ключові моменти і принциповою важливістю є поєднання цих трьох елементів. Йдеться про спроможність урядової машини формувати політику в кожному секторі, другим елементом є власне ЦУ, який буде координувати політику та забезпечувати стратегічне формування бачення політики, і третій елемент – державні службовці, які мають працювати в цих структурах», –  наголосив Ігор Борисович.

Голова правління ЦППР підкреслив, що Центр політико-правових реформ розуміє важливість зазначених трьох елементів і планує в подальшому провести низку обговорень щодо цих питань.

Про роль центру уряду у зв’язку з євроінтеграційною трансформацією нашої держави згадала й Валерія Новак – керівниця напрямку з посилення законодавчої спроможності Парламенту Програми USAID «РАДА: Наступне Покоління»:

 

«Ми всі добре розуміємо, що якісне законодавство неможливе без ефективного планування та формування політики, особливо в умовах євроінтеграції. Тому, питання формування та робота сильного центру уряду набуває особливої актуальності. Це включає в себе і  важливе питання статусу Урядового офісу євроінтеграції та його ролі серед органів державної влади, питання посилення ключових інститутів (або інституту) центру уряду, зокрема через продовження реформи державної служби. Це питання має стратегічне значення для подальшого розвитку нашої країни та її інтеграції в ЄС. І тому я хочу висловити вдячність Центру політико-правових реформ за представлення сьогоднішнього дослідження та за ініціацію цієї дискусії».

Державний секретар КМУ Олександр Ярема зазначив, що виклики, пов’язані з повномасштабною війною та завдання європейської інтеграції змушують переосмислити державну систему управління.

«На наше переконання саме СКМУ, який на сьогодні є консультативним, допоміжним органом, який виконує і експертно-аналітичне, правове, інформаційне і модельно-технічне забезпечення діяльності КМУ може стати платформою навколо якої створюватиметься центр уряду. Весь процес формування дієвого ЦУ потребуватиме переосмислення підходу і взаємодії між секретаріатом і міністерствами і в процесі підготовки та прийняття рішень, і в реалізації певних політик. Тому експертна дискусія є важливою, так само як і взаємодія між державою та громадянським суспільством, що є засадничим принципом демократичної держави. Для нас дуже цінно, що з боку громадянського суспільства з’являються такі ініціативи і ми можемо достатньо прозоро пройти процес підготовки цих ідей та пропозицій, щоб в подальшому пропонувати їх розглядати на вищому урядовому рівні»

Водночас Олександр Ярема наполягає на тому, що необхідно переглянути функції центру уряду в частині їх вдосконалення задля ефективнішої роботи ЦУ. Так, однією з функцій центру уряду, на думку держсекретаря, може стати національне стратегічне планування в частині підготовки, прийняття і моніторингу програм стратегічних документів державного рівня, формування і реалізація політики в окремих сферах, зокрема в частині кроссекторальної співпраці, формування нормотворення. Беручи на себе цей функціонал, ЦУ міг би пришвидшувати процес проходження і розробку нормативно-правових актів. Окрім цього Олександр Ярема зосереджує свою увагу і на експертній функції центру уряду в частині системного аналізу політики, як інструменту моніторингу виявлення проблемних аспектів та їх корегування.

Про функції, які мав би забезпечувати центр уряду продовжив говорити й заступник Державного секретаря КМУ Олег Войтович.

«На мою думку, ми маємо центр уряду. Можливо він не є досконалим і не відповідає всім рисам, які притаманні ЦУ інших держав, але доказом того, що ми його маємо є два роки повномасштабної війни, коли вся система органів державної влади ефективно працювала. Тому, на щастя нам не потрібно будувати все заново і з нуля. Однак необхідно пропрацювати окремі функції, які мусить мати центр уряду. Зокрема, серед ключових функцій центру уряду мала би бути методологічна. Адже має бути чітка методологія планування, яка має відповідати потребам країни на поточний момент і її стратегічним цілям», – переконливо зазначив Олег Войтович.

Серед таких функцій мають бути: національне стратегічне планування, експертно-аналітична функція, формування та реалізація політики в окремих сферах, нормотворча функція, євроінтеграційна, функція контролю та моніторингу, а також організаційна. Олег Войтович зупинився на кількох ключових функціях. У частині національного стратегічного планування важливим є відповідність планів та цілей уряду міжнародним зобов’язанням України. Також пан Олег звернув увагу на функцію оцінки відповідності проєктів актів програмним документам, з метою оцінки очікуваних результатів та ризиків. Окрім цього, на думку Олега Войтовича, серед ключових функцій центру уряду має бути забезпечення координації та формування державної політики у сферах кроссекторального характеру, адже є сфери державної політики, які не можна однозначно віднести до конкретного міністерства, як от державна санкційна політика. Наостанок заступник держсекретаря відзначив функцію моніторингу і контролю, яка має бути інструментом виявлення та врегулювання проблемних аспектів під час реалізації завдань.

Керівник Проєкту EU4PAR Угіс Сікс презентував своє бачення центру уряду, розповів про те яким чином був сформованим і працює центр уряду в Латвії та навів приклади міжнародного досвіду організації та функціонування центрів уряду. Серед основних функцій європейських ЦУ обов’язково присутні: стратегія та координація, контроль виконання планів діяльності та їхньої результативності, забезпечення безперервності формування сталої політики попри зміни політичного циклу, оптимізація управління та підтримка його ефективності. Проте, пан Угіс озвучив застереження:

«Те, що ми читаємо в дослідженні SIGMA не є рецептом, це скоріше аналітична рамка, щоб зрозуміти як працює центр уряду в різних країнах, але це не означає, що Україні треба це все впроваджувати. Особисто для себе я виокремив три риси, які мусить мати центр уряду: він має забезпечувати процес розробки політик, здійснювати постійні організаційні зміни та вдосконалення і мати лідерство в управлінні»

Угіс Сікс поділився думкою, що вирішення конкретних проблем держави може стати базою для створення центру уряду в країні. Також важливо, на думку Угіса Сікса, розуміти які ресурси ми маємо, аби впроваджувати ідею формування центру уряду, адже від цього залежить його функціонал.

Узагальнено про дослідження SIGMA та висновки в ньому розповів експерт EU4PAR Арсен Попель. Метою дослідження було окреслити значення центру уряду для належного врядування, порівняти стан зрілості та тренди центрів уряду в зазначених країнах і ідентифікувати виклики та сприяти діалогу та обміну досвідом. Пан Арсен зауважив, що фокусом дослідження було саме порівняння, а не глибокий аналіз функціонування центрів урядів. Експерт озвучив і висновки SIGMA щодо України. Так, інституційний підхід в Україні характеризується відносно нижчою централізацією: функції центру уряду розподілені між різними інституціями. Головною інституцією центру уряду є СКМУ, в той час як низка інших органів виконують певні функції ЦУ. Загалом, центр уряду в Україні виконує ті ж самі основні функції, що і в державах-членах ЄС. Серед відмінностей центру уряду в Україні від європейських ЦУ, Арсен Попель називає такі: керівником СКМУ є державний службовець; центр уряду є найчисельнішим серед країн, охоплених дослідженням; ефективність СКМУ в координації урядового планування є зниженою через проблеми безпосередньо у системі планування та ін. Також експерт озвучив рекомендації SIGMA щодо України:

– переглянути систему управління процесом ЄІ, щоб його координація як в СКМУ так і з іншими органами (зокрема, Офісом Президента та ВРУ) була ефективнішою та забезпечувала керівництво суттєво збільшеним навантаженням;

– уточнити стратегічну/технічну роль підрозділу EI СКМУ (УОКЄЄАІ) у загальній системі та забезпечити його повне укомплектування персоналом та належне керівництво;

– затвердити методику розробки та моніторингу галузевих стратегій і роз’яснити процедуру перевірки якості центром уряду.

Експерт ЦППР Олександр Саєнко озвучив низку висновків про центр уряду в Україні, з огляду на дослідження SIGMA. По-перше, він наголосив на тому, що наша проблема зараз не в тому, що нам чогось не вистачає на рівні Закону, а в ефективному виконанні того, що ми вже маємо. По-друге, на думку пана Олександра, недостатньо реалізована функція координації політики між міністерствами. Третім моментом, на який звернув увагу експерт, є нова для України функція ЦУ, яка полягає у формуванні політики підрозділами СКМУ. Важливим аспектом центру уряду є здійснення координації процесу європейської інтеграції, в тому числі розвиток співпраці Уряду із Парламентом та Офісом Президента. Олександр Саєнко пропонує поетапно працювати над ефективністю роботи центру уряду. Почати з впровадження інновацій у роботу, аби підвищити операційну ефективність. Потім працювати над тими функціями центру уряду, які передбачені Законом, зокрема посилення якості аналітики (проведення експертиз). Зрештою пан Олександр звернув увагу на питання стратегічного планування та ролі СКМУ в розробці документів політики.

 

«Посилення інституційної спроможності центру уряду має стати одним із головних завдань реформи публічного врядування. В умовах обмежених ресурсів маємо робити максимум для забезпечення ефективності державної політики», – переконаний Олександр Саєнко.

Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук висловив свої думки щодо ролі центру уряду в Україні:

 «Я абсолютно переконаний в тому, що центр уряду не може замінити собою низку міністерств. Але є сфери, в яких формувати політику може лише центр уряду, зокрема в частині міжсекторальної співпраці, за умови керівництва центром особою на політичній посаді (міністром КМУ чи Прем’єр-міністром). І тоді надавати йому таку функцію коректно, аби він організовував та координував роботу», – висловив свою думку Олександр Банчук.

На завершення голова Правління ЦППР Ігор Коліушко представив бачення організації центру уряду.

Одна із задач центру уряду це забезпечувати баланс реалізації своїх функцій в роботі з міністерствами. Ігор Борисович вбачає, що наступні сфери мали би бути предметом діяльності СКМУ:

1. Формування, координація та реалізація міжміністерських політик:

  1. Директорат стратегічного планування координації політики та аналітичної підтримки – Прем’єр-міністр
  2. Директорат державного врядування – Віце-прем’єр-міністр або Міністр КМУ
  3. Директорат європейської та євроатлантичної інтеграції – Віце-прем’єр-міністр

2. Реалізація політики та обслуговування Уряду і міністерств:

  1. Департамент організаційно-інформаційного забезпечення
  2. Департамент експертизи проєктів рішень КМУ
  3. Департамент взаємодії з районними префектами та регіонами
  4. Департамент державної служби (замість НАДС, але без формування політики)
  5. Департамент фінансово-майнового забезпечення (юридична особа або представник юридичної особи СКМУ)

Ігор Коліушко також озвучив обмеження та ризики для Секретаріату КМУ:

  1. У нього не повинно бути тих функцій, які можна віднести до компетенції якогось міністерства, не повинно бути дублювання з окремими міністерствами
  2. СКМУ повинен забезпечувати реалізацію ініціатив Прем’єр-міністра, але захищати його та Уряд загалом від порушення законодавства
  3. СКМУ не повинен мати можливість блокувати ініціативи міністерств від винесення їх на розгляд Кабінету Міністрів, допомагати, доопрацьовувати, але не блокувати, останнє слово завжди за членом Уряду
  4. Централізуючи обслуговуючі функції, забираючи їх від міністерств, СКМУ повинен забезпечити прозорість і рівність у підходах до обслуговування всіх міністерств (єдина юридична особа, єдина бухгалтерія, єдина кадрова служба…)

Політичне керівництво СКМУ, на думку Ігоря Борисовича має здійснювати Прем’єр-міністр, а очолювати Секретаріат має державний службовець – Державний секретар КМУ.

На завершення учасники погодились, що дискусія про центр уряду в Україні має бути продовжена і є необхідною для напрацювання спільного бачення центру уряду.

Захід було організовано Центром політико-правових реформ у межах реалізації Програми USAID «РАДА: Наступне Покоління». Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди висловлені під час обговорення необов’язково відображають погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

ВГОРУ