Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Від Хабаду, Зеленського і Коломойського до мобілізації та електроенергії: дослідження теорій змов у Telegram

Від Хабаду, Зеленського і Коломойського до мобілізації та електроенергії: дослідження теорій змов у Telegram

Соціальні мережі допомагають нам швидше дізнаватися новини, спілкуватися з людьми по всьому світу та об’єднуватися заради гарних справ (згадуємо ті ж волонтерські збори). Але є й погана новина: ними так само можна швидко і легко поширювати конспірологічні теорії, дезінформацію, чутки та фейки, які впливають на поведінку людей і змінюють їхні переконання. А іноді — і провокують на радикальні дії з трагічними наслідками.

Центр демократії та верховенства права дослідив феномен теорій змов, їхній негативний вплив та специфіку поширення через Telegram — нерегульовану та неконтрольовану платформу для будь-якої, зокрема і незаконної, діяльності. 

Ділимося з вами ключовими тезами з матеріалу, повний текст читайте за посиланням.

Непідзвітність та «незалежність» Telegram від будь-яких європейських або світових регуляторів платформ спільного доступу до інформації (законодавчий термін для того, що ми називаємо «соцмережа») зробили його чудовим інструментом для авторів і прихильників теорії змов, а також розповсюджувачів теорій змов за допомогою каналів та чатів. 

За спостереженням експертів, зазвичай теорії змов у спільнотах, розрахованих на українського читача, стосуються політики. І з високою ймовірністю їх поширюватимуть, аби підірвати довіру людей до держави, її політики – а подекуди і співгромадян.

Чому теорії змов – це проблема?

На думку психіатра Брайана Голойди, теорії змов — це ідеї або переконання, які передбачають змову кількох осіб або груп з поганою метою. 

Згідно зі словником Merriam Webster, теорія змови — це теорія, яка пояснює подію або сукупність обставин як результат таємної змови зазвичай впливових змовників. Конспірологічні спільноти формуються під сильним соціальним впливом. Взаємодія з членами таких спільнот і відчуття маргіналізації за межами спільноти є передумовами вступу до них. Ці соціальні фактори можуть переважати над індивідуальними факторами при визначенні того, хто приєднується до конспіративних спільнот.

Простіше кажучи, коли стається щось — починається пандемія, відключення світла чи змінюється влада у США — то нібито офіційні причини вигадані, а насправді все організували якісь таємні сили (у власних інтересах). 

Психологи вказують, що люди вірять у теорії змов з різних причин: від специфічних особливостей психіки, до тривіальнішого: вони дають прості відповіді на складні запитання. Наприклад, пояснення, що COVID-19 передають вежі 5G-зв’язку — зрозуміліше, ніж біологічні особливості вірусу, котрі роблять його особливо заразним. 

Можливі й інші причини: криза ідентичності, самотність і бажання знайти однодумців, підтвердити і виправдати власні погляди та думки тощо. Та й самі конспірологи шукають ефективні методи, аби здобути якнайбільше прихильників. А зараз у них є зручний інструмент — соціальні мережі, у яких багато людей проводить більшість свого часу.

Чому саме Telegram? 

Бо доки інші соціальні мережі намагаються боротися із теоріями змов і обмежувати їх, ця платформа взагалі не реагує на такі дописи. У Telegram де-факто відсутня модерація, нікуди скаржитися на фейки чи мову ворожнечі, а автор каналу може лишатися анонімним чи видати себе за будь-кого (соцмережа це також не перевіряє). Додайте непідзвітність, «незалежність» від будь-яких європейських або світових регуляторів у сфері функціонування платформ спільного доступу до інформації — і вийде чудовий інструмент для розповсюджувачів теорій змов. 

Італійські дослідники пішли далі та проаналізували чати та канали, що поширюють дезінформацію та теорії змов у Telegram. Аналіз італомовного та англомовного середовищ додатку показав, що кількість та вплив чатів з неправдивою інформацією та теоріями змови активно зростає, а відсутність реакції адміністрації додатку лише сприяє укріпленню та поширенню таких спільнот. Результатом може стати поляризація суспільства, підрив довіри до влади та державних інститутів. 

В Україні проблема теорій змов в Telegram може набувати трагічного масштабу, адже вони зазвичай стосуються критично важливих тем, як-от війни чи (в минулому) пандемії. До того ж, рівень медіаграмотності українців лиш зараз починає поступово підвищуватися, а висока довіра до Telegram та міфи про нього все ще тримаються, і це веде людей у пастку дезінформації та/або теорій змови. 

Чи варто залучати державу для боротьби з поширенням теорій змов через Telegram? 

Хоча Україна не може вплинути на Telegram з юридичної точки зору, держава має брати активну участь у боротьбі з групами, які поширюють теорії змов – адже наслідком процвітання таких спільнот є загроза національній безпеці. Зокрема, необхідно використовувати тактику debunking & prebunking. 

Суть першої полягає у спростуванні та нівелюванні впливу інформації до того, як вона набула значного поширення. 

Друга — у протидії шкідливій інформації вже після того, як вона дійшла до масового споживача. 

Україна може поступово нарощувати свій потенціал впливу на Telegram через співпрацю із регуляторами Європейського Союзу. Варто налагоджувати контакти з органами, які моніторять роботу Telegram в ЄС, наприклад Бельгійським інститутом поштових послуг та телекомунікацій. 

Важливу роль має відігравати Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення: співпрацювати з іншими органами та організаціями, розробляти стратегії регулювання та впливу на Telegram.

Не слід забувати і про роль кіберполіції та СБУ, які мають шукати адміністраторів шкідливих та відверто деструктивних каналів і чатів та притягувати їх до відповідальності. Якщо ви помітили протиправну діяльність в Telegram, хочете повідомити про канал або чат, де поширюються теорії змов, які здаються небезпечними, є можливість подати електронне звернення до кіберполіції. 

Також держава має і надалі підвищувати медіаграмотність населення. Критично важливо використовувати інформаційні ресурси держави для запобігання та протидії наслідкам різноманітних теорій змови. Варто продовжувати розвивати курси та програми щодо підвищення медіаграмотності різних верств населення. До прикладу рекомендуємо слідкувати за національним проєктом із медіаграмотності Фільтр. Особливо важливо звертати увагу на обізнаність людей похилого віку та груп із низьким рівнем доходу, адже вони особливо вразливі перед дезінформацією та теоріями змови. 

Читайте повний матеріал за посиланням.

ВГОРУ