Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ухвалив рішення подати доопрацьовану редакцію законопроєкту  «Про Військову поліцію» на реєстрацію, з висновком Комітету про прийняття його за основу. 

Питання реформування органів системи військової юстиції постало особливо нагально у звʼязку із повномасштабним вторгненням Росії, а також потребою посилення контролю за дисципліною в лавах Збройних Сил України. Відтак, ймовірно, закон ухвалять вже скоро.

Центр політико-правових реформ проаналізував законопроєкт і поділився своїми висновками щодо нього. 

Законопроєкт «Про Військову поліцію» пропонує:

• утворити Військову поліцію як військове формування з правоохоронними функціями, що входить до складу сектору безпеки і оборони, призначенням якого є забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міністерстві оборони, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту;
• діяльність ВП спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра оборони (під час воєнного стану функція координації та спрямування прямо покладається на Головнокомандувача Збройних Сил України);
• основними функція ВП стане 1) запобігання, попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень серед військових; 2) провадження у справах про адміністративні правопорушення у цій сфері; 3) оперативно-розшукова діяльність; 4) забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців тощо;
• військова поліція комплектується за рахунок чисельності Збройних Сил України та не може перевищувати 1,5 відсотка чисельності Збройних Сил України;
• Військова служба правопорядку (ВСП) ліквідується Міністерством оборони України у трьохмісячний строк з дня початку діяльності Військової поліції.

Міністерство оборони України підтримало створення Військової поліції та наголосило на необхідності наділення Військової поліції функцією досудового розслідування кримінальних правопорушень. Втім цією версією проєкту Закону ці функції не передбачені.

Що ж до цього законопроєкту, фактично мова йде про реформування Військової служби правопорядку, яка на сьогодні виконує безпекову функцію у Збройних Силах України: забезпечення дотримання дисципліни та внутрішньої безпеки у ЗС України, превенція правопорушень й сприяння компетентним органах в їх розслідуванні у випадку, якщо такі правопорушення було вчинено. При цьому ВСП не має функції досудового розслідування чи контррозвідувальної діяльності.

Як слушно зазначають автори законопроєкту у Пояснювальній записці: “чинна ВСП у Збройних Силах України на сьогодні немає жодних повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів … відсутність належного розшуку дезертирів та інших осіб, які самовільно залишили місця несення служби, незабезпечення невідворотності їх покарання, може негативно позначається на стані боєготовності та правопорядку у Збройних Сил України та інших військових формуваннях…”.

Таким чином мова йде про перший крок з реформування органів військової юстиції, а саме переформатування Військової служби правопорядку у Військову поліцію шляхом розширення її функцій та повноважень. 

Ще в 2021 році було схвалено Стратегічний оборонний бюлетень України, яким передбачалось реформування ВСП у військову поліцію і, як наслідок, досягнення сумісності військової поліції з відповідними структурами держав – членів НАТО, зокрема наділення повноваженнями з розшуку, затримання військовослужбовців, фіксації злочинів, та захисту прав військовослужбовців (стандарт НАТО AJP-3.21).

Пізніше на розгляді Верховної Ради опинилась низка законопроєктів, які стосувались реформування ВСП та ширшого питання утворення нового органу досудового розслідування.

Основна відмінність запропонованої Військової поліції поряд з ВСП:

• розширення повноважень у сфері притягнення до адміністративної відповідальності;
• впровадження оперативних підрозділів, що наділені правом здійснення оперативно-розшукової діяльності та для виконання доручень слідчого ДБР під час розслідування військових кримінальних правопорушень;
• впровадження правових засад діяльності органу, призначення його керівництва, особливостей управління в умовах воєнного стану тощо.

Отже, мова йде про а) розширення повноважень; б) унормування правових засад діяльності, відповідно до стандартів НАТО.

Втім, йдеться лише про одну ланку системи військової юстиції. Чинна редакція законопроєкту про створення Військової поліції залишає відкритим питання досудового розслідування військових кримінальних правопорушень. 

Наразі це питання є ключовим, адже Державне бюро розслідувань є недостатньо ефективним у розслідуванні цього виду кримінальних правопорушень. До того ж діяльність Бюро має бути сфокусоване на службових кримінальних правопорушеннях, зокрема корупційних та повʼязаних з корупцією кримінальних правопорушень середньої ланки та порушень прав людини під час розслідування кримінальних правопорушень.

Водночас вимоги, що висуваються до органів досудового розслідування та оперативних підрозділів є дещо різними, тому просте наділення Військової поліції такою функцією є передчасним. Радше мова має йти про окремий орган правопорядку – Державне бюро військової юстиції (чи будь-яка інша назва органу, яка відображає сферу його діяльності) або наділення Військової поліції такими повноваження винятково тимчасово на час дії воєнного стану.

Загалом експерти ЦППР підтримують доопрацьований проєкт Закону №6569-д та №6570-д за умови наявності комплексного бачення подальшого розвитку системи органів військової юстиції, насамперед вирішення питання досудового розслідування військових кримінальних правопорушень.

Читайте повну версію матеріалу за посиланням.