Конференція «Переосмислення орієнтирів кластеру фундаментальних реформ для України: експертні пропозиції від українського громадянського суспільства» відбулася 21 лютого у Брюсселі.
Під час конференції учасники обговорили виклики, перспективи та потенційні рішення для переговорів України та ЄС в межах кластеру фундаментальних реформ.
Це була масштабна дискусія серед ключових зацікавлених сторін, які будуть залучені до розробки переговорного порядку денного для України. Учасники експертного обговорення пропонували рішення щодо вдосконалення підходу до формулювання цільових індикаторів (benchmarks) у кластері «Фундаментальні реформи» (Fundamentals).
«Кластер фундаментальних реформ відображає ключові питання для ЄС – демократію, стабільність та процвітання», – зазначив Вольфганг Нозар, керівник відділу NEAR.E.3 Fundamentals, верховенство права, боротьба з шахрайством та фінансовий менеджмент у European Commission. Він також переконливо запевнив, що громадянське суспільство є важливим партнером ЄС у зборі інформації та моніторингу діяльності Уряду, і до громадськості варто дослухатися.
Методологія переговорного процесу передбачає «кластерний підхід» до країни-кандидата, коли акти ЄС, які країна-кандидат має імплементувати у конкретному секторі свого законодавства, об’єднуються у ширші сегменти за схожими сферами регулювання. Серед них кластер фундаментальних реформ має особливе значення і величезний вплив на загальний темп переговорів із кандидатом, оскільки він охоплює дійсно фундаментальні питання верховенства права, демократичних інститутів і прав людини, які мають «горизонтальний» вплив на всі інші сектори на шляху до вступу до ЄС.
Керівниця проєктів з європейської інтеграції ЦППР Вікторія Мельник зазначила, що кластер фундаментальних реформ є найскладнішим у переговорному процесі. Адже до нього входять судова реформа, реформи державного управління, реформа правоохоронних органів, антикорупційна реформа, які зазвичай є найскладнішими і потребують комплексного системного підходу і значних зусиль та ресурсів. Експертка засвідчила, що методологія розширення ЄС є добре структурованою і допомагає зрозуміти суть переговорного процесу, однак досвід її практичного застосування державами Західних Балкан демонструє необхідність пошуку шляхів її вдосконалення.
«Бенчмаркінг ЄС у кластері фундаментальних реформ має бути вдосконалений, аби зробити його більш ефективним і легким для вимірювання. Принцип нашого підходу полягає в тому, щоб знайти баланс між гнучкістю та чіткістю у формулюванні цільових індикаторів», – зазначила Вікторія Мельник.
Представники країн Західних Балкан поділилися своїм досвідом у досягненні ними контрольних показників у кластері фундаментальних реформ. Західні Балкани вже довгий час намагаються виконати вимоги новітньої методології розширення ЄС, в той час як Україна зіткнеться з цим процесом уперше.
Наразі представники України занепокоєні тим, що українські цільові індикатори у кластері фундаментальних реформ можуть бути встановлені занадто загальними на тлі поверхневого розуміння українського досвіду в секторі верховенства права. Такий підхід, якщо він буде реалізований, може серйозно загальмувати прогрес переговорів у цьому кластері.
У зв’язку з цим експерти українських ОГС презентували аналітичне дослідження, в якому запропоновано розглянути можливість удосконалення підходу до формування цільових індикаторів, з урахуванням специфічного контексту України, а також реалістичного шляху впровадження відповідних реформ. Дослідження є першим в серії, і має на меті продемонструвати не лише стан судової системи, але і підхід до формування індикаторів в межах переговорного процесу.
«Як українські експерти, ми пропонуємо новий підхід до процесу розробки бенчмарків у кластері “Фундаментальні реформи” – поєднати гнучкість ЄС із чіткістю вимог, пов’язаних із національним українським контекстом», – наголосила Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики.
У цьому дослідженні пропонується на прикладі судової реформи продемонструвати баланс між гнучкістю та чіткістю для підвищення ефективності переговорів про вступ України до ЄС. У документі запропоновано методологічний підхід до вирішення цих проблем, зосереджений на нормативному та емпіричному аналізі судової системи в Україні, а також містяться полісі-пропозиції, що відповідають різним етапам переговорного процесу. Більше про методологію та полісі-пропозиції можна дізнатись із презентації Вікторії Мельник, яку вона представила під час заходу.
Конференція організована Ukrainian Centre for European Policy у партнерстві з Foreign Policy Council «Ukrainian Prism», Centre of Policy and Legal Reform, Mission of Ukraine to the European Union and the European Economic and Social Committee за підтримки Konrad Adenauer Foundation in Ukraine.
