Вже днями Україна має отримати звіт за результатами скринінгу законодавства в межах першого фундаментального кластеру переговорного процесу з ЄС. Скринінг — по суті є перевіркою відповідності нашого правового поля європейським нормам. Це процес проводитимуть по кожному переговорному кластеру.

Втім у фундаментального є свої особливості. Як проходить процес скринінгу? Чому особлива увага прикута до фундаментального кластеру? Та навіщо це знати кожному українцю? Ми запитали про все це у Вікторії Мельник, координаторки напряму «Європейська інтеграція» Центру політико-правових реформ, члена Коаліції РПР.

Що таке взагалі процес скринінгу і навіщо він ЄС? 

Процес скринінгу у межах переговорного процесу з ЄС ділиться на два етапи. Перший — так званий ознайомчий — етап вже відбувся. З лютого 2024-го року представники Європейської Комісії пояснювали нашій делегації, нашим органам влади, що від них очікується, як відбуватиметься переговорний процес за кожним з розділів, які очікування у європейської сторони. Цей процес відбувався до офіційного старту переговорів (25 червня 2024 року у Люксембурзі відбулася Перша Міжурядова конференція Україна-ЄС на рівні міністрів, яка розпочала перемовини з ЄС про членство — Ред.).

Наступний етап скринінгу — це ті ж двосторонні зустрічі між Європейською Комісією та українською делегацією, але вже для визначення рівня відповідності законодавства України правовим нормам ЄС. Наприклад, чи були на попередніх євроінтеграційних етапах, як от Угода про асоціацію, імплементовані всі директиви; якщо так, то яким чином. 

Цей етап скринінг у нас триває з липня минулого року. І ось тепер за його результатами ми маємо отримати скринінговий звіт у кластері фундаментальних реформ.

Як виглядатиме цей скринінговий звіт і що з ним робитимемо далі? 

Скринінговий звіт — це умовно температура по палаті. Там буде викладена оцінка рівня відповідності законодавства по кожній сфері фундаментального кластеру.

Існують також звіти про розширення (progress report — Ред.) — вони вужчі, хоч і теж оцінюють загальний процес євроінтеграційний України, так і прогрес за певний звітний період. Ми отримали такий звіт восени торік.

Але скринінговий звіт нам покаже конкретні кроки, які ми маємо доопрацювати. На ті питання, які підсвітять у звіті, ми маємо надати відповідь у дорожніх картах реформ. На основі дорожніх карт разом з самим скринінговим звітом Європейський Союз сформулює нам індикатори в розділах фундаментального кластеру. Це такі собі цілі, наші зобов’язання, по яким ми й будемо звітувати про виконання всіх умов кластеру.

Кожен кластер матиме свій скринінговий звіт?

Так, абсолютно кожен. Це допоможе нам побачити, на якому рівні відповідності наше законодавство європейському у кожній сфері й галузі. 

У чому особливість саме фундаментального кластеру?

Деякі розділи фундаментального кластеру мають певні акти права ЄС, а деякі не мають конкретних правових актів, які можна ухвалити, натомість містять певні міжнародні стандарти, які також використовуються Європейським Союзом. Наприклад, це стосується функціональної судової влади, прокуратури, реформи публічної адміністрації, функціонування демократичних інститутів…

Але насправді навіть ось це “приведення у відповідність до міжнародних стандартів” означає ухвалення законодавчих рішень. Наприклад, суто технічно — це ухвала правових актів, але далі ЄС цікавить також сама імплементація законодавства, тобто як та чи інша ухвалена норма діє фактично. 

Ухвалення закону чи якого нормативного акту не передбачає, щоб на цьому процес закінчився. Варто також звертати увагу на імплементацію, спроможність інституції виконати акт, правильність виконання закону тощо.
Скільки часу може зайняти цей процес: від результатів скринінгового звіту до визначення цілей-індикаторів та ухвали євроінтеграційних законів?

Якщо говорити суто про скринінг законодавства, то він триватиме десь до осені 2025-го року по всім розділам.

Щодо фундаментального кластеру — ми очікуємо політичне рішення про його фактичне відкриття орієнтовно в березні. Але ми наразі не можемо сказати, коли отримаємо саме індикатори по цьому кластеру. 

Це не простий процес: Європейська комісія напрацьовує індикатори, далі їх погоджують усі країни-члени ЄС. Це так зване unanimity відкриття й закриття розділів кластерів (одноголосне ухвалення рішення Європейською Радою — Ред.). Тобто всі країни Союзу мають погодитися, що ми виконали попередні умови, та можемо рухатися далі. 

У фундаментального кластеру ще й додаткова специфіка: він відкривається першим, але й закривається останнім. Це необхідно, відповідно до Методології розширення від 2020 року, для збереження сталості демократичних реформ. Адже були деякі країни-члени, які мали “відкати” у реформуванні вже після вступу до ЄС. 

Зобовʼязання в межах розділів фундаментального кластеру впливають на загальний стан переговорного процесу. Наприклад, якщо в нас буде “відкат” у верховенстві права, то переговори загалом можуть призупинитися. 

По суті робота з фундаментальним кластером реформ завершиться тоді, коли буде ухвалене рішення, що Україна виконала свої зобовʼязання по всім переговорним пунктам і вступає в ЄС.

Чому українцям важливо розуміти, що таке скринінг, кластери тощо? Як ці процеси вплинуть безпосередньо на кожного з нас?

Зміни стосуватимуться кожного громадянина й громадянки в країні. Наразі переговорний процес може й не у загальному фокусі, адже тривають багато технічних етапів — і вони будуть й надалі. Та робота ведеться кожного дня, кожної хвилини.  

Україна продовжує працювати над своїми зобовʼязаннями, і ці реформи впливають безпосередньо на нас. Можливо, у щоденному житті це менш видимо, адже рішення наразі більше впливають на інституції загалом. 

Але звичайно це стане помітно, коли підвищиться рівень якості ухвалених рішень, їх прозорості, то це безпосередньо буде впливати й на якість послуг для нас. Якісне формування політики призведе до якісніших процесів всередині країни.

Нам важливо, аби громадяни розуміли, що таке європейська інтеграція, що таке вступ України до ЄС. І тут завдання, звісно ж, як уряду, так і організацій громадянського суспільства більше інформувати, залучати ширшу авдиторію, шукати механізми та інструменти комунікацій, аби зберегти сталу підтримку євроінтеграції.

Матеріал опубліковано у рамках проєкту «Демократична інтеграція, стійкість, та залучення» (Ukraine-DARE), який втілює Democracy Reporting International (DRI) у співпраці із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ та Центром політико-правових реформ за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Проєкт має на меті сприяти наближенню українського законодавства до норм Європейського Союзу, розбудовувати діалог щодо викликів для демократії в Україні під час війни, та сприяти громадянській активності молоді. Думки та погляди, викладені у матеріалі, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.