У світі, де технології неухильно набирають обертів, журналісти відчувають вплив штучного інтелекту та програм автоматизації на свою професійну діяльність. Аби краще розкрити цей аспект, Інститут розвитку регіональної преси звернувся до Любові Величко – фахівчині в галузі журналістських розслідувань. В інтерв’ю з’ясували, як штучний інтелект допомагає з розслідуваннями та написанням ґрантових заявок, чи помиляється він, а також чи зможе в майбутньому виконувати всю роботу замість медійників.
Розмову вела Вікторія Кудрицька.
Читайте інтерв’ю також на сайті Інституту.
Чому вирішили скористатися послугами штучного інтелекту?
Про штучний інтелект почали говорити мої колеги, і дискусія була дуже жвава. Всі експериментували. Я вирішила повчитися спочатку на чужих помилках, почитати відгуки інших журналістів щодо того, яку користь вони отримали від використання штучного інтелекту, з якою метою можна послуговуватися ним. Коли я вже почала читати такі відгуки, то зрозуміла, що справді цим інструментом можна користуватись у роботі. Читала на різних платформах для медійників рекомендації про те, із якими завданнями може допомогти штучний інтелект. Це мене надихнуло на те, щоби самій спробувати, як його застосовувати.
Я пишу ґрантові заявки регулярно. І тому, для прикладу, коли потрібно було знайти тему для журналістського розслідування, я попросила штучний інтелект назвати, які проблеми є у сфері, із заявки – наприклад, екологія та Україна. Він видав мені 100 різних проблематик, із яких я почала вибирати найактуальніші.
Кожне нове розслідування – це зазвичай якась абсолютно нова тема, в яку треба дуже-дуже швидко заглибитися. У кожному з напрямків є купа своїх піднапрямків, сотні різних дрібних тематик. Я ж, як журналістка, не можу знати про все на світі дуже добре. І штучний інтелект якраз допомагає краще зорієнтуватись у цьому океані інформації, структуризувати її та зрозуміти, що є найважливішим. До прикладу, якщо мені потрібно взяти інтерв’ю в рамках розслідування, то штучний інтелект може допомогти мені сформувати проблематику та розвивати її в різних ракурсах. ШІ може запропонувати безкінечну кількість запитань. Але зазвичай зі ста може бути три-пʼять. А решта це все ж таки більше як натхнення для того, щоби розуміти, в якому напрямку дійсно можна ставити запитання, і якось їх трошки уточнювати або спрощувати.
Майже щодня. Завдання-мінімум: прошу ШІ перекладати тексти, в основному з різних мов, таких як іспанська, французька, інколи англійська. Прошу переклади українською, тому що він робить це набагато краще, ніж Google Translate.
Так. Інколи, якщо неправильно даси завдання, не дуже чітко сформулюєш, то ШІ може не так тебе зрозуміти, й у результаті видає не зовсім ту інформацію, про яку ти просив. Тому треба бути вкрай уважним до того, як саме ти формулюєш запитання. Що чіткіше, то ліпшою буде відповідь.
Ви знаєте, тільки чатом GPT. Оскільки я пишу текстові розслідування, то мене не цікавлять програми, які працюють із картинками. Інфографіку в нас роблять дизайнери — люди, які професійно цим займаються. Довіряю в цьому колегам-професіоналам.
Нічого проти цього не маю. Якщо він не робить помилок, то чому ні? Мені здається, що це мало би стимулювати колег опікуватися складнішими викликами, яким не дає ради штучний інтелект. Наприклад, працювати над тими ж розслідуваннями.
Навряд чи він зможе робити класні репортажі або глибокі аналітичні матеріали чи розслідування. Оскільки там потрібно дуже багато різних факторів враховувати: контекст, політичний зокрема, настрої населення. Ніколи не знатиме цього так, як це знає та відчуває людина — громадянин певної держави.