Штучний інтелект міг би бути класним журналістом, але обов’язково з редактором у парі — розслідувачка Любов Величко

У світі, де технології неухильно набирають обертів, журналісти відчувають вплив штучного інтелекту та програм автоматизації на свою професійну діяльність. Аби краще розкрити цей аспект, Інститут розвитку регіональної преси звернувся до Любові Величко – фахівчині в галузі журналістських розслідувань. В інтерв’ю з’ясували, як штучний інтелект допомагає з розслідуваннями та написанням ґрантових заявок, чи помиляється він, а також чи зможе в майбутньому виконувати всю роботу замість медійників.

Розмову вела Вікторія Кудрицька.

Читайте інтерв’ю також на сайті Інституту.

Чому вирішили скористатися послугами штучного інтелекту?

Про штучний інтелект почали говорити мої колеги, і дискусія була дуже жвава. Всі експериментували. Я вирішила повчитися спочатку на чужих помилках, почитати відгуки інших журналістів щодо того, яку користь вони отримали від використання штучного інтелекту, з якою метою можна послуговуватися ним. Коли я вже почала читати такі відгуки, то зрозуміла, що справді цим інструментом можна користуватись у роботі. Читала на різних платформах для медійників рекомендації про те, із якими завданнями може допомогти штучний інтелект. Це мене надихнуло на те, щоби самій спробувати, як його застосовувати.

Почала я з того, що мені радили колеги. Штучний інтелект класно працює із нудними, рутинними завданнями. Це чудова новина, тому що в кожній професії є такі.

Штучний інтелект та ґрантові заявки

Я пишу ґрантові заявки регулярно. І тому, для прикладу, коли потрібно було знайти тему для журналістського розслідування, я попросила штучний інтелект назвати, які проблеми є у сфері, із заявки – наприклад, екологія та Україна. Він видав мені 100 різних проблематик, із яких я почала вибирати найактуальніші.

Потім запитала у штучного інтелекту: “Проаналізуй, яка з цих тем є найменш досліджуваною?”, і штучний інтелект вказав мені на одну з них. Потім, звісно ж, робила фактчекінґ. І тоді пересвідчилася, що ШІ мене не обманув, і так визначилась із темою для проєкту. Підтримали – це найцікавіше.

Допомога штучного інтелекту в розслідуванні

Кожне нове розслідування – це зазвичай якась абсолютно нова тема, в яку треба дуже-дуже швидко заглибитися. У кожному з напрямків є купа своїх піднапрямків, сотні різних дрібних тематик. Я ж, як журналістка, не можу знати про все на світі дуже добре. І штучний інтелект якраз допомагає краще зорієнтуватись у цьому океані інформації, структуризувати її та зрозуміти, що є найважливішим. До прикладу, якщо мені потрібно взяти інтерв’ю в рамках розслідування, то штучний інтелект може допомогти мені сформувати проблематику та розвивати її в різних ракурсах. ШІ може запропонувати безкінечну кількість запитань. Але зазвичай зі ста може бути три-пʼять. А решта це все ж таки більше як натхнення для того, щоби розуміти, в якому напрямку дійсно можна ставити запитання, і якось їх трошки уточнювати або спрощувати.

До речі, штучний інтелект неабияк стає у пригоді в написанні плану самого розслідування. Тобто, якщо ми говоримо, що маємо таку гіпотезу, то який план роботи ти міг би запропонувати, щоби знайти відповідь? ШІ дуже чітко формулює, що потрібно зробити. Тут навіть редагувати його потрібно мінімально. Я вражена. Був би класним журналістом, але обов’язково з редактором у парі.

Для мене штучний інтелект – це такий своєрідний секретар, помічник, який завжди напохваті, безвідмовний 24/7. Це дуже зручно. Ось єдине, що він, як і будь-який помічник, інколи намагається халтурити, щось вигадати. Тому треба повсякчас перевіряти те, що він робить, перечитувати, продумувати, ґуґлити, тобто без перевірки фактів тут аж ніяк не можна, тому що можна потрапити в халепу.

Як часто ви користуєтеся штучним інтелектом у роботі?

Майже щодня. Завдання-мінімум: прошу ШІ перекладати тексти, в основному з різних мов, таких як іспанська, французька, інколи англійська. Прошу переклади українською, тому що він робить це набагато краще, ніж Google Translate.

Якщо мова йде про офіційні документи, сайти закордонних відомств або реєстрів, то мені надзвичайно важливий правильний переклад формулювань. І тому мені ШІ із цим дуже добряче допомагає. Себто я почала його використовувати рутинно замість Google Translate майже щодня.

Чи помічали ви помилки в роботі штучного інтелекту?

Так. Інколи, якщо неправильно даси завдання, не дуже чітко сформулюєш, то ШІ може не так тебе зрозуміти, й у результаті видає не зовсім ту інформацію, про яку ти просив. Тому треба бути вкрай уважним до того, як саме ти формулюєш запитання. Що чіткіше, то ліпшою буде відповідь.

Також я помітила, що інколи штучний інтелект дає посилання, які не працюють. Сайт заархівований або такої сторінки взагалі не існує. Це дуже дивно. Звідки ШІ взяв цю інформацію? Тобто навіть у цілому, коли правильна відповідь на це запитання, але ШІ не може чітко пояснити, звідки її джерело. Для нас, розслідувачів, це ж надзвичайно важливо — доказовість того, що пишемо.

Якими програмами зі штучним інтелектом ви найчастіше користуєтесь?

Ви знаєте, тільки чатом GPT. Оскільки я пишу текстові розслідування, то мене не цікавлять програми, які працюють із картинками. Інфографіку в нас роблять дизайнери — люди, які професійно цим займаються. Довіряю в цьому колегам-професіоналам.

Більше, все ж таки, використовую чат GPT для пошуку інформації, перекладу текстів. Знаю, що є колеги, просунутіші за мене. Я ділюся тим досвідом, який маю.

Як ставитеся до того, що медійників уже тепер частково замінюють штучним інтелектом?

Нічого проти цього не маю. Якщо він не робить помилок, то чому ні? Мені здається, що це мало би стимулювати колег опікуватися складнішими викликами, яким не дає ради штучний інтелект. Наприклад, працювати над тими ж розслідуваннями.

Писати новини дуже потрібно, але це завдання дійсно нескладне. І якщо таке забирає штучний інтелект, отже, люди повинні вдосконалюватися та братися за складніше.

Як ви вважаєте, чи зможе ШІ повністю перебрати на себе роль журналістів у майбутньому?

Навряд чи він зможе робити класні репортажі або глибокі аналітичні матеріали чи розслідування. Оскільки там потрібно дуже багато різних факторів враховувати: контекст, політичний зокрема, настрої населення. Ніколи не знатиме цього так, як це знає та відчуває людина — громадянин певної держави.

Я все-таки переконана в тому, що медійники без роботи не залишаться. І знову ж таки, якщо навіть розгорнути підручники з журналістики, то там десятки різних жанрів, для яких потрібно мати хист і талант.

ШІ не зможе врахувати мільйон факторів, які врахує жива людина навіть коли пише просто колонку. Те саме стосується журналістських розслідувань. ШІ точно не зможе ніжками йти в поле, збирати інформацію, спілкуватися із людьми, дивитися на якийсь об’єкт, фотографувати його, заглядати всередину, брати там зразки ґрунту або води на хімічний аналіз, аби щось показати. Тобто є дуже-дуже багато завдань, які ШІ не зможе зробити замість людини, тому мені здається, що журналістам потрібно бути спокійними, і без роботи ми точно не залишимося.