Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності рекомендував Парламенту включити до порядку денного та ухвалити за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». 

Ухваленню цього рішення передувала історія з переголосуванням рішення Комітету за результатами критичного його сприйняття з боку окремих народних депутатів, представників громадянського суспільства та інших осіб, які стежать за реформою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Чому реформа Спеціалізованої антикорупційної прокуратури так важлива та які наступні кроки влади необхідні для її реалізації — пояснює Центр політико-правових реформ.

На розгляді Верховної Ради України перебувають три законопроєкти:

1) №10060 (основний, ініціатор – Кабінет Міністрів України (урядовий)) (раніше експерти ЦППР аналізували цей законопроєкт, висновок див. тут);

2) №10060-1 (альтернативний, ініціатор – н.д. Неклюдов В. та інші);

3) №10060-2 (альтернативний, ініціатор – н.д. Радіна А. та інші) (раніше експерти ЦППР аналізували цей законопроєкт, висновок див. тут).

Всі вони передбачають чотири ключових компоненти реформи САП:

І. Удосконалення порядку призначення керівника САП;

ІІ. Надання САП статусу самостійної юридичної особи з відповідними наслідками;

ІІІ. Впровадження процедури незалежного періодичного оцінювання (аудиту) САП;

ІV. Створення власної дисциплінарної комісії САП поряд із постійно функціонуючою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Особлива увага до реформи САП (посилення її самостійності та незалежності) зумовлена тим, що вона є частиною євроінтеграційних зобовʼязань України. З огляду на це Урядом України розроблено проєкт Закону №10060 на виконання цих зобов’язань.

Після реєстрації альтернативних законопроєктів та низки критичних оцінок окремих положень урядового проєкту Закону на базі Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності 10 жовтня створили робочу групу, яка мала узгодити між собою основний та альтернативні законопроєкти, з урахуванням пропозицій, критичних зауважень, оцінок міжнародних партнерів України та представити доопрацьований текст законодавчої ініціативи.

Врешті 16 листопада Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні рекомендував Парламенту ухвалити доопрацьовану версію законопроєкту, яка не була погоджена з членами робочої групи. За інформацією членів робочої групи, в доопрацьованій редакції містились положення щодо посилення політичного впливу на САП шляхом надмірного впливу на процес відбору керівника САП, а також не було враховано пропозиції щодо посилення ефективності роботи САП, які містились в альтернативних законопроєктах, насамперед положення щодо остаточного скасування т.зв. «поправок Лозового».

У той же день відбулася нарада у Президента, яка вплинула на подальшу зміну позиції Комітету, яка, радше за все, обґрунтована необхідністю дотримуватись євроінтеграційних зобоʼязань. За словами Голови Комітету з питань антикорупційної політики, н.д. Анастасії Радіної «варто подякувати Президенту за принципову позицію щодо виконання наших зобовʼязань перед міжнародними партнерами».

Підтвердженням таких мотивів може бути лист послів країн G7, які, за інформацією Європейської правди, звернулися до глави Верховної Ради Руслана Стефанчука з листом, у якому пояснили, що лише один із запропонованих законопроєктів про посилення самостійності САП відповідає міжнародним вимогам, а саме урядовий проєкт Закону №10060.

17 листопада Комітет переголосував своє рішення (протокол № 167) із зазначенням цього у останній редакції Висновку. Причини зміни своєї позиції у Висновку не викладено, а члени Комітету коментарів з цього питання не надавали.

Як наслідок подальше доопрацювання положень щодо посилення самостійності та незалежності САП відбудеться вже після прийняття урядового проєкту Закону №10060 за основу.