Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Подолання складнощів: Інтеграція України до ЄС в умовах тимчасової окупації РФ частини територій України
Опубліковано на платформі Transatlantic Task Force for Ukraine
Інтеграція України до Європейського Союзу просувається вперед після початку переговорів цього літа. У своєму вступному зверненні на переговорах щодо вступу ЄС підтвердив свою «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів». Однак з 2014 року частини території України тимчасово окуповані Росією, що створює більш складний і унікальний шлях для майбутньої інтеграції України до Союзу.
До лютого 2022 року Росія незаконно контролювала дві українські території: (i) Кримський півострів, тимчасово окупований у 2014 році, та (ii) південно-східну частину Донбасу, включаючи його два найбільші міста — Донецьк і Луганськ. Цей контроль спочатку був встановлений через створення двох маріонеткових республік, а пізніше “формалізований” їхньою “анексією” на початку 2022 року. Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Росія встановила додатковий військовий контроль над українськими містами на півдні та сході, а також анексувала чотири частково окуповані області: Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську.
Хоча питання тимчасово окупованих територій неминуче стане чинником у переговорах щодо вступу до ЄС, воно не отримало значної уваги з боку європейських посадовців. Проте позиція ЄС, яка формувалася протягом останнього десятиліття боротьби України з російською агресією, є чіткою. У 2020 році Європейський комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї заявив: «Окуповані території самі по собі не є перешкодою для продовження та зміцнення відносин між ЄС та Україною. (…) І, звісно, ми й надалі наполягатимемо на необхідності відновлення контролю України над окупованими територіями. Ми хочемо, щоб Росія повернула ці території Україні. (…) Я не вважаю [присутність тимчасово окупованих територій] перешкодою для зміцнення наших відносин з Україною».
На сьогодні позиція ЄС щодо суверенітету України та її інтеграції залишається непохитною. Основні принципи включають:
Хоча ці основні принципи наразі не охоплюють специфіку тимчасово окупованих територій через російський контроль над ними, вони є вирішальними для розвитку України та її стійкості в умовах триваючої агресії. Українське суспільство та демократичні інституції повинні бути готовими до процесу реінтеграції, коли він настане, і поточна робота, яку значною мірою підтримує ЄС, є важливою.
З 2014 року питання деокупації тимчасово окупованих територій стало одним із пріоритетів для українського уряду та громадянського суспільства. Створення у 2016 році Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, започаткування Кримської платформи у 2021 році та проведення Саміту миру в Україні у 2023 році, який базувався на Формулі миру України, підкреслюють цей фокус. Ці зусилля отримали суттєву підтримку від держав-членів ЄС. Зокрема, на другому Саміті миру в Україні цього року були присутні лідери основних інституцій ЄС, включно з Європейською радою та Європейською комісією. Вони разом з Європейським парламентом підписали спільне комюніке.
Відповідно, керівництво ЄС продовжує підтримувати зусилля України з деокупації на шляху до членства в Союзі.
Українські посадовці наполягають на тому, що тимчасова окупація чотирьох регіонів не стане на заваді вступу країни до ЄС. У травні 2024 року Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила: «Щодо війни та членства в ЄС — це моя принципова позиція, яка базується на юридичних аргументах, пов’язаних із процесом підписання Угоди про асоціацію. Її було підписано, коли Крим був анексований, коли почалися бойові дії в Донецькій і Луганській областях (…) Угода про асоціацію не містить жодного слова, пов’язаного з її територіальним застосуванням, і угода про членство України не повинна містити таких обмежень».
Ця точка зору відображає ширший юридичний та політичний аргумент, що набирає популярності та визнання серед членів ЄС та інших міжнародних гравців. Насправді, юридична база для вступу до Євросоюзу не вимагає, щоб усі території були повністю під національним контролем до вступу. Замість цього увага часто зосереджується на загальній готовності країни-кандидата відповідати стандартам та зобов’язанням ЄС. Цей підхід до вступу України, отже, розглядає нашу тривалу боротьбу як частину більш широкого процесу інтеграції.
На практиці Європейський Союз виявив гнучкість у вирішенні питань територіальних суперечок. Наприклад, вступ Кіпру до ЄС у 2004 році відбувся, незважаючи на триваючий поділ острова між грецькою та турецькою кіпрськими громадами. Рамкові умови ЄС дозволили Кіпру приєднатися до Союзу, визнаючи, що вирішення територіального питання є окремим і тривалим процесом. Цей прецедент свідчить про готовність ЄС адаптуватися до унікальної ситуації України за умови, що країна продемонструє свою відданість цінностям Союзу та проведенню реформ.
Крім того, процес інтеграції України буде ретельно контролюватися та керуватися принципом умовності ЄС, який пов’язує прогрес на шляху до вступу з виконанням конкретних завдань та реформ. Акцент ЄС на антикорупційних заходах, незалежності судової системи та демократичному управлінні залишатиметься ключовим у переговорному процесі. Тимчасова окупація деяких регіонів не скасовує виконання Україною цих реформ і не зменшує значення прогресу України в інших сферах. Підтримка ЄС у цих реформах, зокрема через фінансову та технічну допомогу, також підкреслює підтримку інтеграції України, незважаючи на поточний статус тимчасово окупованих територій.
Крім того, стратегічна важливість України в європейському геополітичному ландшафті відіграє ключову роль. Оскільки ЄС прагне врівноважити російський вплив у Східній Європі, інтеграція України в його структуру стає стратегічним пріоритетом, визнаним партнерами. Географічне положення України та її роль у регіональній безпеці є критичними елементами в ширшій стратегії Євросоюзу щодо стабілізації та партнерства в регіоні. Таким чином, підтримка ЄС членства України відображає не лише відданість демократичним цінностям, але й стратегічний інтерес у зміцненні стабільності в Європі.
Отже, хоча питання тимчасово окупованих територій створює складний виклик для вступу України до Європейського Союзу, воно не є перешкодою. Підтримка ЄС суверенітету України, у поєднанні з фокусом на реформи та стратегічними інтересами, відкриває шлях для інтеграції. Постійні зусилля України щодо відповідності стандартам Союзу, разом із підтримкою з боку ЄС, свідчать про те, що тимчасова окупація деяких регіонів не стане на заваді шляху України до членства. У міру розвитку ситуації як Україні, так і європейським партнерам доведеться долати ці виклики, зосереджуючись на довгострокових цілях стабільності, реформ та взаємної вигоди.
Публікація підготовлена Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Відповідальна та підзвітна політика в Україні” (U-RAP), що виконується Національним демократичним інститутом (НДІ), Міжнародним республіканським інститутом (МРІ) та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES). Думки, висловлені у публікації, належать експертам і не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.
