Вже завтра у Литві відбудеться саміт НАТО, на якому Україна має почути відповідь на питання про членство в Альянсі. У самій організації думки щодо членства України розділилися: наприклад, нещодавно президент США Джо Байден однозначно заявив, що обговорювати вступ Києва до Альянсу можна лише після війни. Водночас невелика група держав нині готує декларацію про гарантії безпеки для нашої держави, повідомило видання Politico з посиланням на чотирьох посадовців, знайомих з ходом переговорів.

Ідея полягає в тому, щоб створити «парасольку» для країн, які готові надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо деталі будуть відрізнятися залежно від країни.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News також підкреслив: «Україна має отримати чіткі безпекові гарантії, доки вона не в НАТО. Тільки за цих умов наша зустріч матиме сенс. В іншому випадку — це чергова політика. Ми працюємо з партнерами, ми працюємо над безпековими гарантіями».

Ми запитали виконавчого директора Фонду Демократичні ініціативи  імені Ілька Кучеріва (члена Коаліції РПР) Петра Бурковського про сценарії Україна-НАТО та що робитиме Київ після саміту. 

Які аргументи може застосувати Україна, щоб переконати членів НАТО у необхідності запрошення нашої країни до Альянсу?

По-перше, війна, яку почала Росія ще у 2014, з 2022 перетворилася на європейську війну. Чим раніше Європа, Британія, США і Канада наважаться відкрито, але без прямого втручання військами, виступити на боці України, а саме це і передбачає чітка заява про початок процедури вступу України до НАТО, тим менше у росії можливостей продовжувати війну. Бо з НАТО Кремль точно не хоче воювати і зазнати поразки.

Також у разі вступу України низка держав може відкласти нарощування витрат на власну оборону до 2% ВВП. За рахунок витрат у розмірі всього 0,2-0,4% ВВП на негайну та постійну військову допомогу Україні як країні, яка вступає в НАТО, вдасться нейтралізувати головну і критичну загрозу Альянсу — росію та її військову машину.

І нарешті, відмова Україні про вступ буде витлумачена Кремлем і його явними (Іран, КНДР) і неявними (Китай) союзниками як «дозвіл на вбивство» цілої країни завдяки ефективності «ядерного шантажу» проти НАТО і США. Це призведе до ескалації війни в Україні, різкого погіршення безпеки на Близькому Сході та початку гібридної війни на Далекому Сході.

Які наразі можливі сценарії вступу України до НАТО?

Якщо говорити про вступ, то я бачу два шляхи. Перший і найбільш оптимальний: швидкий вступ за зразком Фінляндії та Швеції, коли з’являються чіткі гарантії захисту від ядерної зброї до моменту ратифікації угоди про вступ всіма державами-членами НАТО. Це перспектива наступних 12-18 місяців.

Інший, мінімально прийнятний для нас: це чітке зобов’язання НАТО прийняти Україну одразу по завершенню війни. Однак саме Україна має сформулювати, а НАТО — прийняти, що саме значить «завершення війни». Як компромісний варіант –- відновлення кордонів 1991 р. і/або лист Верховного Головнокомандувача і Головнокомандувача ЗСУ на адресу Генсека НАТО, в якому констатується, що Україна завершила активні бойові дії проти росії.

Нині від світових лідерів звучать сигнали, що найімовірніший саме другий варіант. Що Україні у такому випадку робити після Саміту НАТО для євроатлантичної інтеграції в умовах повномасштабної війни з росією? 

Важко сказати, це залежатиме від результатів саміту. Проте можна згадати слова Головнокомандувача ЗСУ, генерала Валерія Залужного про те, що українська армія має позбутися всіх ознак радянської армії. Те саме стосується Міноборони. Спадок СРСР та гібридних політичних практик перших 30 років незалежності так само має бути усунутий з діяльності судової системи, прокуратури, правоохоронних органів, спецслужб.