Коаліція РПР підтримує Маніфест реформи публічної служби України. Адже професійна, деполітизована, прозора та стабільна публічна служба має ключове значення для забезпечення нашої стійкості під час війни та сталого євроінтеграційного процесу.

Ми обʼєднали зусилля Центром політико-правових реформ, Центром демократії та верховенства права, Vox Ukraine, ГО «Профешенал Гавермент» (PGA), VoxUkraine та Асоціації політичних наук України у підтримці та адвокації цієї реформи.

Наразі реформа публічної служби стикається з низкою проблем — брак прозорих механізмів добору та відсутність конкурсів на посади, необґрунтовані звільнення, нерівна та неконкурентна система оплати праці, надмірні обмеження та вимоги для держслужбовців. 

Ми пропонуємо підтримку громадського сектора у реформі публічної служби та співпрацю з урядом у продовженні реформи.

Минулого тижня Спілка разом з пʼятьма організаціями представили маніфест. За участі Ігоря Коліушка (Центр політико-правових реформ), Еріка Кучеренка (ГО «Профешенал Гавермент»), Тараса Шевченка (Центр демократії та верховенства права), Ксенії Алеканкіної (Vox Ukraine), Сергія Горовенка (Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ), Наталії Кононенко (Асоціація політичних наук України) та Андрія Заболотного (Центр політико-правових реформ) під час події обговорили ключові виклики публічної служби. 

Сергій Горовенко, адвокаційний менеджер Коаліції РПР, впевнений: «Маніфест — це надзвичайно важливий документ, і ми раді, що навколо нього вдалося об’єднати багатьох учасників. Але важливо розуміти: це лише перший крок. Ми говоримо не тільки про державну службу як таку, а й про публічні консультації, про законодавство загалом, зокрема й галузеве. Маніфест окреслює базові принципи та цінності, яких ми прагнемо в реформі, але за цим стоїть ширша ідея — good governance у найповнішому значенні цього слова».

«Реформа державного врядування є надзвичайно потрібна нашому суспільству й країні, якщо ми хочемо розвиватися й вступити в Європейський Союз, ставши його успішним і повноцінним членом. І це дуже залежить від якості нашого державного врядування», — наголосив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Тарас Шевченко, директор з розвитку Центру демократії та верховенства права, додав: «Хотілося б також, щоб ця реформа набула вищої пріоритетності для міжнародних партнерів і донорів, які впливають на український уряд з точки зору визначення пріоритетів».

Повний текст Маніфесту наводимо нижче й закликаємо доєднатися з посиланням.

Маніфест реформи публічної служби України

Ми, організації громадянського суспільства, які працюють в сфері реформи належного врядування,

УСВІДОМЛЮЮЧИ, що реформа публічної служби є наріжним каменем процесу вступу України до ЄС, відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні належного врядування та спроможності держави, особливо під час дії правового режиму воєнного стану та повоєнного відновлення, зокрема з ефективного надання сервісних послуг населенню та досягнення економічного добробуту;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ, що професійна, деполітизована, прозора та стабільна публічна служба має ключове значення для реалізації реформ, забезпечення умов для сталого розвитку та процесу євроінтеграції України;

КОНСТАТУЮЧИ, що попри продемонстровану під час повномасштабної війни стійкість української публічної служби, її реформа сповільнилася, зокрема у питаннях кадрової політики на основі критеріїв професіоналізму, розмежування сфер компетенцій представницьких і виконавчих органів влади, забезпечення конкурентної оплати праці, а також розгортання інформаційної системи управління персоналом;

ВИСЛОВЛЮЮЧИ СТУРБОВАНІСТЬ тим, що через тривале призупинення конкурсів на посади публічної служби, спочатку через COVID-19, а потім через введення правового режиму воєнного стану, відсутність процедур для забезпечення проходження професійної й деполітизованої публічної служби, разом із використанням непрозорих призначень і звільнень без належної комунікації причин і публічного звітування про результати роботи, підриває незалежність публічної служби, обмежує ефективність і субʼєктність виконавчої гілки влади та послаблює привабливість бренду держави як роботодавця в очах громадян і партнерів України;

ВВАЖАЮЧИ, що проблема не вичерпується окресленим станом публічної служби і пов’язана зі станом інституційної організації влади та корпоративної культури публічної служби, що характеризується надмірною бюрократією й рутиною, відсутністю мобільності, нестачею ініціативності та небажанням керівників впроваджувати зміни, обмеженими можливостями для кар’єрного зростання через консервативність системи та непрозорі процедури просування;

ЗАГАЛОМ ПОДІЛЯЮЧИ цілі Стратегії реформування державного управління України на 2022- 2025 роки та Дорожньої карти з реформування державного управління щодо створення ефективної системи державного управління, яка здатна виробляти і реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на сталий розвиток і реагувати на внутрішні й зовнішні виклики;

ПІДКРЕСЛЮЮЧИ, що реформа державного управління є однією з ключових реформ Плану України в рамках Ukraine Facility і охоплює удосконалення порядку вступу, проходження державної служби та припинення необґрунтованих звільнень, якнайшвидше відновлення прозорого конкурсного відбору, початок роботи та модернізацію єдиного порталу вакансій;

Привертаємо увагу до ключових проблем на шляху до реформованої публічної служби, вирішення яких закликаємо пріоритизувати задля підвищення її ефективності та привабливості:

1. Брак прозорих механізмів добору на публічну службу та необґрунтовані звільнення з посад

Як зазначено у Звіті Єврокомісії в межах Пакету розширення ЄС-2024, тривале призупинення конкурсного відбору на основі заслуг та непрозорі прямі призначення підривають професіоналізм, незалежність та стабільність публічної служби. Відсутність чітких механізмів відбору та рівних можливостей для доступу до публічної служби, відсутність чітко визначеного єдиного переможця конкурсу демотивує потенційних кандидатів та знижує довіру до системи. Призначення на посади категорії «А» часто відбувається за принципом політичної лояльності. Навіть за умови повернення конкурсів необхідній їхній перегляд для запровадження перевірок поведінкових і фахових компетенцій кандидатів, перегляд складу Комісії вищого корпусу державної служби задля деполітизації її роботи. Спрощена процедура звільнення державних службовців (через реорганізацію або єдину негативну оцінку) призводить до надмірної плинності кадрів та підриває стабільність системи. Непрозорі процедури та відсутність об’єктивних критеріїв просування по службі знижують привабливість публічної служби як кар’єрного шляху та ставлять під загрозу формування професійного корпусу публічних службовців.

2. Нерівна та неконкурентна система оплати праці

Проведення класифікації посад державної служби та впровадження реформи оплати праці державних службовців було однією з основних вимог європейських партнерів для реформування публічної служби в Україні, і відповідні зусилля України всіляко вітались як експертами SIGMA, так і в межах перемовин з ЄС. Водночас, попри ухвалення закону 4282-IX, який поділяє державні посади за сім’ями і рівнями, залишилися прогалини в системі розподілу посад між ними — у результаті система оплати праці залишається недостатньо прозорою, неринковою та містить нерівності, що призводить до різної спроможності установ пропонувати конкурентні умови, що підриває ефективність діяльності держслужби як єдиного організму. Це спричиняє значну плинність кадрів, на додачу до понад 30,000 вакансій щорічно на державній службі, та підважує інституційну спроможність органів влади.

3. Надмірна обтяжливість обмежень та вимог як одна з причин непривабливості державної служби

Протягом останніх років Україна здійснила значний поступ в процесі формування та посилення спроможності антикорупційної інфраструктури, а також ухвалила системне законодавство, спрямоване на запобігання та протидію корупції, що неодноразово підтверджувалось у звітах Єврокомісії в межах пакету розширення. Незважаючи на це, чинні обмеження, які накладають довічний статус політично значущої особи, і публічна доступність декларацій майнового стану усіх категорій публічних службовців призвели до дисбалансу публічного та приватного інтересів, і, як наслідок, зниження привабливості публічної служби для професійних і доброчесних громадян. Усвідомлюючи важливість цих інструментів та обґрунтованість вимог Директиви ЄС 2015/849 для забезпечення прозорості та підзвітності публічної служби, вважаємо за необхідне переосмислити ці вимоги таким чином, що дозволило би і зберегти досягнення антикорупційної роботи останнього десятиліття, і зменшити обтяжливість цих обмежень та вимог для публічних службовців. Такий перегляд підходів має відбуватися на основі принципів пропорційності та необхідності, балансу публічного та приватного інтересів.

Зобов’язуємося сприяти розв’язанню означених проблем шляхом адвокації, обміну досвідом, досліджень, експертних дискусій, моніторингу та розробок пропозицій щодо

1. Пріоритетності реформи державного управління як запоруки ефективності української держави та успішної євроінтеграції, важливості чіткого політичного лідерства на найвищому рівні у впровадженні реформи державного управління через:

• забезпечення долучення громадськості до підготовки та реалізації Стратегії реформи державного управління на 2026-2030 роки, згідно рекомендацій OECD/SIGMA;
• інформування міжнародних партнерів про стан реформи державного управління.

1. Запровадження прозорих механізмів відбору на держслужбу через:

• відновлення конкурсних процедур для всіх категорій посад публічної служби та забезпечення їхньої максимальної прозорості;
• сприяння перегляду системи конкурсного відбору з метою її спрощення, цифровізації та підвищення ефективності, включно з впровадженням сучасних методів оцінки кандидатів, які базуються на аналізі поведінкових компетенцій, технічних знань і навичок кандидатів;
• посилення незалежності та деполітизацію складу Комісії вищого корпусу державної служби.

III. Забезпечення гідної та справедливої системи оплати праці шляхом:

• врахування ролі посади в структурі державного органу, рівня відповідальності та рівня комунікації при впровадженні системи оплати праці згідно рекомендацій європейських партнерів, наданих у Звіті Єврокомісії в межах Пакету розширення ЄС-2024;
• уникнення необґрунтованих відмінностей у рівні оплати праці між різними органами публічної служби;
• організації системи моніторингу за плануванням і розподілом видатків на оплату праці під час підготовки проєкту закону про державний бюджет.

1. Збільшення привабливості публічної служби шляхом:

• розробки підходів для поступового переходу від пожиттєвого до тимчасового статусу політично значущих осіб, який буде встановлюватись відповідно до рівня посади та обсягу владних повноважень;
• запровадження пропорційних правил прозорості та декларування статків із захистом приватності залежно від рівня посади та обсягу владних повноважень;
• залучення висококваліфікованих кадрів до публічної служби через розробку сучасних механізмів кар’єрного зростання та внутрішньої мобільності.

Ми закликаємо всі зацікавлені сторони — Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Національне агентство України з питань державної служби, громадянське суспільство та міжнародних партнерів об’єднати зусилля для вирішення означених нагальних проблем і подальшого просування комплексної реформи публічної служби, яка є ключовою для стійкості, відновлення та розвитку України, її інтеграції до ЄС.

Організації громадянського суспільства, що ініціювали Маніфест:

Громадська організація «Профешенал Гавермент» (PGA) 

Центр політико-правових реформ

Громадська спілка «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ»

Громадська організація «Вокс Україна»

Громадська організація «Центр демократії та верховенства права»

Асоціація політичних наук України