Корпоративну реформу Україна впроваджує останні 10 років. І ось у квітні Президент України підписав Закон «Про вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава». Цей закон значно змінює правила корпоративного управління державними підприємствами. З одного боку, документ робить діяльність держпідприємств прозорою та зрозумілою для інвесторів та суспільства. А з іншого, — Україна виконує свої зобов’язання перед міжнародними партнерами та адаптує законодавство до європейських вимог.  Більше про реформу корпоративного управління розказуємо у матеріалі разом з Міністерством економіки України.

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» дає законодавче підґрунтя для створення єдиної політики управління державними активами та враховує контекст війни.

Ось ключові зміни документу: 

• розмежовує функції власника та керівника. Наглядовим радам надають більше повноважень для роботи, але і більше відповідальності. Уряд отримує інструменти контролю за наглядовими радами. 
• надає повноваження Кабміну затверджувати Політику державної власності – правила гри для всіх держпідприємств. Стратегічні плани розвитку, а також фінансові та інвестиційні плани держпідприємств мають узгоджуватися з цією Політикою.
• з’являються листи очікування від власника щодо діяльності підприємств, у яких буде перелік фінансових індикаторів – показники рентабельності, ліквідності та платоспроможності. 
• розширює повноваження наглядових рад – члени наглядової ради прийматимуть ключові операційні рішення – затверджуватимуть фінансові, стратегічні, інвестиційні плани на основі Політики державної власності і листів-очікування власника, призначатимуть і звільнятимуть керівників держпідприємств.
• закон зобов’язує Уряд розробити та затвердити Порядок оцінки діяльності наглядових рад.
• унормовує процедуру звільнення членів наглядових рад – прописується чіткий перелік підстав для цього.
• впроваджує систему внутрішнього контролю: замість ревізійних комісій будуть сучасні інструменти – комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.

Ухвалення закону є зобов’язанням українського уряду перед МВФ, а також це одна з економічних передумов для вступу України в Європейський Союз. 

Крім того, закон про вдосконалення корпоративного управління є однією з умов отримання 50 млрд євро в межах програми Ukraine Facility. 

Закон наближає Україну до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку. Заявку на членство в ОЕСР Україна подала у липні 2022, у жовтні 2022 року ОЕСР визнала Україну потенційним членом та розпочала діалог про вступ. Прийняття закону – важливий крок на цьому шляху. Закон враховує принципи ОЕСР настільки, наскільки це дозволяють вимоги воєнного часу. 

Що ж до внутрішніх переваг, то норми корпоративного управління, які закріплені в законі, дозволять зробити діяльність держпідприємств прозорою та зрозумілою для інвесторів та суспільства.  Закон встановлює чітку відповідальність для наглядових рад та дає їм інструменти для ефективної роботи. У той же час Уряд отримує можливість контролювати та оцінювати діяльність наглядових рад. Таким чином робота держпідприємств буде ефективнішою, а ризиків для корупції – менше. Адже у наглядових радах більшість представників – незалежні члени, відібрані за прозорою процедурою, які матимуть повноваження та інструменти для боротьби з корупцією. 

Ефективніша робота держпідприємств – це більші податки в бюджет та можливість залучити більше грошей на відновлення та інвестиції. Корпоратизація підприємств, тобто перетворення їх із застарілої форми “ДП” у господарські товариства та зрозумілий підхід до управління  допоможе посилити співпрацю з міжнародними фінансовими установами та приватними інвесторами.