Верховна Рада ухвалила закон, яким штат НАБУ буде збільшено з 700 до 1000 осіб. Єврокомісією рекомендовано збільшити штат суддів Вищого антикорупційного суду. Але корупціонерів в Україні більше, ніж може впоратися наявна антикорупційна інфраструктура. І нам завжди бракуватиме детективів, суддів та прокурорів, якщо ми не запобігатимемо корупції та не запровадимо такі правила взаємодії влади—суспільства—бізнесу, за яких корупція стане неможливою або непотрібною. Тому що корупції завжди легше запобігти.

Але вже з’явився інструмент яким може оперувати не тільки Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) як державна інституція, а і громадськість, як дієвий контролер. Про нього спеціально для Дзеркала тижня розповіла керівниця «Разом проти корупції», ГО-члена Коаліції РПР, Оксана Величко.

Що таке «Інформаційна система моніторингу Державної антикорупційної політики» (ІСМ ДАП) і як вона працює 

Після багатьох років тиску з боку громадянського суспільства, міжнародних донорів і Національного агентства з питань запобігання корупції 2022 року Верховна Рада нарешті схвалила Антикорупційну стратегію. Сталося це радше випадково (в умовах воєнного стану, коли народні депутати самі до кінця не зрозуміли, за що голосують). А слідом за нею НАЗК, профільні органи влади, галузеві експерти розробили Державну антикорупційну програму на 2023–2025 роки. 

Це складний документ, що має на меті запобігання корупції та охоплює 1187 заходів для міністерств та інших органів влади, які необхідно виконати, щоби досягти визначених у стратегії результатів.

Протягом березня–листопада 2023 року наша команда громадської організації «Разом проти корупції» спільно з партнерами із сектору НУО здійснювала громадський експертний моніторинг виконання Державної антикорупційної програми.

Про результати закріплених за ними антикорупційних заходів виконавці періодично звітують, надаючи дані в розроблену НАЗК Інформаційну систему моніторингу ДАП. НАЗК як державний орган здійснює моніторинг і оцінку виконання антикорупційних заходів, верифікує надані виконавцями документи й дані, оприлюднює їх у відкритій частині порталу, визначає статус (виконано, виконується чи не виконується). Так ці дані стають публічними й доступними і для громадського контролю та моніторингу, що має доповнювати моніторинг НАЗК.

Електронна система дає змогу значно спростити й упорядкувати інформацію про кожен антикорупційний захід. Адже сама ДАП — це великий документ більш як на 400 сторінок. Стежити за тим, що і як із цього виконується, здатні лише вузькі кола експертів або зацікавлених осіб. Тому широка громадськість знає, що корупція є й вона погана, але не в змозі розібратися з тим, як їй запобігти. Тому зазвичай боротьбу з корупцією сприймають виключно як гонитву за корупціонерами, не формуючи запиту до влади на запобігання корупції, тобто на виконання ДАП.

Коли самі органи влади звітують про виконання, є ризик необ’єктивної самооцінки. НАЗК не завжди має ресурс перевірити всі надані виконавцями матеріали. Тому експертний моніторинг стає в пригоді, коли потрібно оцінити, чи справді розроблені для досягнення стратегічних антикорупційних результатів документи містять необхідні антикорупційні запобіжники, чи не створюють вони нових корупційних ризиків. Адже є десятки способів, як виконати захід, але загубити чи спотворити суть. Залучені нами галузеві експерти саме тому мали проаналізувати надані документи, поговорити з безпосередніми виконавцями, аби дати незалежний відгук щодо того, як відбувається виконання заходу.

По суті, суспільство отримало цілий пласт кількісної інформації, яка може й має стати ключовим інструментом, що дасть змогу контролювати антикорупційні кроки конкретних державних органів. Тільки громадськість має навчитися правильно користуватися цим інструментом. Щоб звіти про кількість заходів, які вміють складати чиновники, не підмінили собою якості. І це перша спроба.

Читайте більше про результати перевірки на сайті Дзеркала тижня.