Боротьба з авторитарною Росією – це також про розбудову і зміцнення власної демократії. Саме цьому була присвячена публічна дискусія «Демократична стійкість парламенту в умовах війни: довіра та роль громадянського суспільства», організована Програмою USAID «РАДА: наступне покоління».

Понад 70 учасників — представники Верховної Ради України, українських неурядових громадських організацій та міжнародних експертів — обговорювали, як забезпечити демократичну стійкість українського парламенту і яку роль відіграє громадянське суспільство у цьому процесі. 

Взяла участь в обговоренні й виконавча директорка Коаліції РПР Ольга Лимар. У чому суть демократичності, чому Парламенту важливо дослухатися до громадянського суспільства — публікуємо тези з виступу директорки.

Продовження інтеграції до ЄС, відновлення продовження реформ навіть в умовах повномасштабної війни  неможливе без залучення громадянського суспільства. Україна вже в перший рік повномасштабного вторгнення отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу, а 08 листопада 2023 року —  ми отримали рекомендацію від Європейської Комісії розпочати переговорний процес щодо вступу. Реформи, відновленням, інтеграція до ЄС — це все один трек, один процес. 

Це стало здобутком в тому числі завдяки громадянському суспільству, яке в 2014 році під час Євромайдану та Революції Гідності чітко закріпило майбутнє України в ЄС

Нещодавно ми відзначали десяту річницю початку цих подій. Ці роки продемонстрували, що не лише революції здійснюються громадянами, але й громадянське суспільство було і є рушієм реформ і буде підтримкою інтеграції до ЄС, не применшуючи роль державних інституцій, Парламенту, а посилюючи іх експертно та адвокаційно. 

Залучення громадян до обговорення проєктів візійних документів, державних політик, законопроєктів та власне рішень суспільних проблем робить ці  рішення якіснішими, більш легітимними. Демократичність означає розуміння інструментів впливу на прийняття державних рішень. А Україну зараз підтримують саме як демократичну державу.

Експертиза аналітичних центрів, адвокаційна підтримка громадських організацій може і часто допомагає органам влади і Парламенту у напрацюванні і просуванні багатьох хороших  рішень. Водночас, роль громадянського суспільства у здійсненні нагляду та контролю вберегло Україну від багатьох хибних рішень.

Одним із таких хибних рішень може стати ухвалення законопроекту, який названий «про доброчесне лобіювання» в редакції, яка ототожнює поняття адвокації і лобізму. Якщо роль громадського сектору буде прирівняна до діяльності комерційних лобістів – це стане загрозою для демократії особливо зараз в умовах воєнного стану коли інструмент громадської участі вже обмежені. Зараз цей законопроєкт розробляється не в стінах Парламенту, але саме Парламент — ухвалюватиме. 

Адвокація — це захист та просування інтересів суспільства, або його окремих, зазвичай вразливих груп. Це розрізнення є важливим. 

Держава може створити ефективні механізми для залучення представників громадянського суспільства. 

Врешті ухвалити законопроєкт про публічні консультації, який би враховував обов’язковість їх проведення Парламентом, Президентом, КМУ та органами місцевого самоврядування. І розпочинати цю практику вже, не чекаючи ухвалення законопроєкту. 

Враховуючи всі безпекові виклики, важливе розуміння порядку денного Парламенту у перспективі декількох місяців, що не становитиме суттєву загрозу для держави і самих  парламентарів, але й надасть можливості експертам та представникам громадянського суспільства не в авральному режимі пропонувати якісні рекомендації. 

Протягом останніх майже двох років Великої війни були вдалі приклади співпраці влади, зокрема Парламенту, особливо у сфері інтеграції до ЄС. 

Є не зовсім вдалі приклади: наприклад минула редакція законопроєкту про англійську мову, чи питання відновлення електронного декларування, де шляхом публічної комунікації громадські організації змушені зупиняти загрозливі рішення. Тому адекватна відкритість, можливість долучитися до обговорення законопроєктів є запорукою вдалої співпраці і найкращих рішень. 

Я вдячна цьому Парламенту, що він не припинив працювати під час повномасштабної війни і вже ухвалив багато важливих законопроєктів. Упевнена, цей досвід вивчатиметься у майбутньому. Принагідно закликаю його розуміти цінність громадянського суспільства та посилювати співпрацю.

Ті рішення, які зазначала вище — це можливості зробити нашу співпрацю ефективнішою і зберегти демократію під час війни.