Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Чому держслужба не реформується

Чому держслужба не реформується

Ефективна та професійна державна служба — основа якісного врядування, сталого розвитку та поступу України на шляху до ЄС. Саме держслужбовці щоденно забезпечують реалізацію політик, розробку законодавства, виконання міжнародних зобов’язань і надання послуг громадянам. 

Тож їхня робота має бути прозорою, підзвітною та захищеною від політичного впливу. У цьому впевнений експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» Центру політико-правових реформ Андрій Заболотний. 

У своєму аналітичному матеріалі він розглядає ключові аспекти реформи державної служби: її передумови, бачення Європейського Союзу, поточний стан та подальші кроки, необхідні для наближення до європейських стандартів управління. Читайте повний текст за посиланням на сайті Центру. Нижче ж публікуємо ключові тези. 

Від ЄС та громадянського суспільства чітко звучить запит на прозорі й справедливі призначення фахових кадрів, але поки процес залишається без помітних результатів. Політичний вплив на державну службу зберігається, а професійність, навіть якщо її доведено під час проходження всіх етапів конкурсного відбору, — нівелюється.

У Плані для України від ЄС (Ukraine Facility) закріплено такі завдання:

  1. реформування оплати праці (прозора, справедлива та конкурентна система винагород на основі класифікації усіх посад) з індикатором про набрання чинності відповідним законодавством у І кварталі 2025 року;
  2. відбір на посади на основі заслуг (вступ, проходження і припинення державної служби узгоджується з Принципами належного урядування, визначеними SIGMA/OECD) з індикатором набрання чинності відповідним законодавством у ІІІ кварталі 2025;
  3. цифровізація державної служби та управління людськими ресурсами в І кварталі 2026 року (дедлайн зміщено Урядом на ІІ квартал 2026 року).

Перенесення новосформованим Кабінетом Міністрів цих дедлайнів на квартал означає продовження можливості призначати без жодних відбіркових процедур. За ці нові 3 місяці у призначених осіб є час і залишитися на посаді довший термін, і не проходити конкурс, обхід якого серед іншого передбачається урядовим законопроєктом, зареєстрованим у Верховній Раді минулого місяця.

15 липня у Верховній Раді України зареєстровано урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби», внесений за підписом Прем’єр-міністра Д. Шмигаля (реєстр. № 13478).

На сьогодні законопроєкт формально відкликано, проте народними депутатами внесено альтернативний законопроєкт (реєстр. № 13478-1), тотожний за змістом, окрім уточнення про досвід для членства в Комісії вищого корпусу та строки відновлення конкурсів, які дещо змінені, але так само довготривалі.

Загалом уже не перший рік налічується понад 30 тис. вакантних посад у державних органах. Кількість посад державної служби за штатним розписом — понад 191 тис. Водночас неоприлюднення всіх вакансій і незрозумілий підбір кандидатур свідчить про закритість держслужби для бажаючих.

Це гостро сприймається в контексті пошуку вакансій та надання першого робочого місця, зокрема для студентства й молоді, що завершила навчання. 

Торік, а саме у грудні 2024 року, Центром політико-правових реформ в «Українському Домі» презентовано Концепцію та Аналітичну записку «Державна служба в Україні та напрями її реформування й розвитку»

Документ надає огляд стану державної служби в Україні, аналіз ключових проблем і викликів у цій сфері, а також пропозиції щодо її вдосконалення відповідно до європейських підходів належного врядування й українських кращих практик.

Запропоновані шляхи модернізації державної служби залишаються актуальними перед початком переговорного процесу щодо вступу до ЄС та могли б бути взяті за основу українською урядовою стороною.

Позитивом на сьогодні є те, що новосформований Уряд наразі прийняв декілька рішень, які кореспондуються з наведеними рекомендаціями, а саме нещодавно оприлюдненою Постановою від 08 серпня 2025 року № 953 визначено, що НАДС координуватиметься Прем’єром. Трохи раніше Постановою від 30 липня 2025 р. № 915 питання у сфері реформування державного управління віднесено до компетенції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Реформа державної служби залишається однією з найбільш складних через відсутність політичної волі змінити наявну ситуацію докорінно. Норми про «політичну нейтральність» державної служби поки що є лише на папері та не дуже працюють у реаліях роботи в адміністративних будівлях.

Сприяння ЄС та активність неурядових організацій може вплинути на стан речей, як це сталося після Революції Гідності у 2015 році, коли завдяки такій взаємодії було ухвалено нову редакцію Закону України «Про державну службу», відповідну європейським Принципам належного врядування.

«Картонна революція» через загрозу втрати незалежності антикорупційними державними органами, а також гучний скандал навколо тривалого непризначення керівника БЕБ підкреслюють особливу роль державної служби у функціонуванні країни як у мирний час, так і в час війни, та свідчать про необхідність її відмежування й захисту від політичного впливу на практиці. Цього разу цим захистом став не закон, а суспільство.

Чергові зміни в Уряді чи інших інститутах влади не раз змушували державну службу в Україні знаходитися у стані невизначеності через відсутність правил прозорого вступу й сталого проходження державної служби. Новий поштовх до реформи державної служби надасть Україні переваги на євроінтеграційному шляху завдяки впевненій роботі професійних управлінців із високим рівнем експертності та інституційної пам’яті, що допоможе відкрити базовий кластер Fundamentals, тобто «Засадничі розділи» про верховенство права, демократію, права людини й державне управління, швидше наближаючи належні європейські практики в наше життя.

При цьому надія щодо реформи держслужби є, і, побачивши ініціативу від влади про збір пропозицій до проєкту Програми дій нового Уряду, їх обов’язково надамо, адже в пріоритетах «професійної державної служби» поки немає.

ВГОРУ