Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, та Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, директор ГО «Школа політичної аналітики» завітали до студії «На часі» Українського Радіо. Говорили про нещодавно презентовану візію «Бачення України: реформування та відновлення соціально-гуманітарної сфери у перспективі 2030 року».

Ключова ідея візії: варто починати відновлення не після перемоги, а вже зараз. Ольга Лимар розповіла про те, як створювався документ, адже все почалося ще у 2014 році. «Звичайно, ми орієнтувалися на реформи, які були написані 2014 року, їх оновлювали час-від-часу. До конференції з відновлення України, яка була в Лугано у Швейцарії ми працювали також швидко над рекомендаціями до Національного плану відновлення України на запрошення уряду і парламенту. Експерти ж зауважили, що варто продовжувати роботу разом».

Особливістю документу є його людиноцентричність, адже всі українці бувають у різних іпостасях: жінка, чоловік з дитиною, ветеран чи ветеранка, людина з інвалідністю. Політики «Бачення України 2030» показують, як ми у різних іпостасях взаємодіємо з державою.

До слова, Максим Яковлев поділився власним баченням цієї взаємодії за 7 років: «Україна (майбутнього — Ред.) — це країна у межах міжнародно визнаних кордонів, які ніхто не наважується порушити. Україна інтегрована у різні структури: НАТО, ЄС. І в Україні має бути відкрите суспільство, де всім комфортно… Страшно мати Україну закриту й “дрімучу».

Обговорювали в студії також і президентський законопроєкт про англійську мову у кінотеатрах (поступова відмова від українського дубляжу та перехід на субтитри, якщо мова оригіналу — англійська).

«Якщо ми говоримо про покращення вивчення англійської мови, то це добре. Якщо ж мова про те, що громадяни гірше знатимуть, або взагалі не знатимуть, українську – це погано. Я бачу, що порівнюють іноді з європейськими державами, де буває лише зрідка озвучування не оригінальне. Але ми не можемо просто взяти й скопіювати», — зауважила директорка Коаліції. Адже контекст України та століття лінгвоциду кардинально інші. Цей проєкт закону потенційно може призвести не до поширення англійської, а зменшення використання української та розповсюдження піратських копій фільмів (не обов’язково саме з українським дубляжем). Директор ШПА підтримав цю думку.