Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Аналітика > Нові законодавчі ініціативи про Уряд, НКРЕКП і Бюро економічної безпеки: що пропонують — аналіз ЦППР

Нові законодавчі ініціативи про Уряд, НКРЕКП і Бюро економічної безпеки: що пропонують — аналіз ЦППР

У грудні 2025 року у Верховній Раді з’явилися три законопроєкти, які пропонують змінити правила роботи Кабінету Міністрів України, Бюро економічної безпеки (БЕБ) та НКРЕКП — Національної комісії, що регулює сфери енергетики та комунальних послуг. На перший погляд, пропозиції можуть виглядати технічними, однак вони мають серйозні наслідки для цілісності державного управління. Експерти Центру політико-правових реформ проаналізували ці ініціативи — читайте повний матеріал за посиланням.

Законопроєкт №14308 про роботу Уряду
Автори пропонують, щоб Кабмін публікував не лише проєкти важливих рішень, а взагалі всі проєкти актів — разом із усіма додатковими матеріалами й пояснювальними записками. Ідея посилити відкритість Уряду правильна, але публікувати всі матеріали — надмірна вимога, на думку експертів Центру. Ця інформація часто не потрібна широкому загалу, а тим, хто справді зацікавлений, достатньо подати запит на публічну інформацію. Замість прозорості можемо отримати перевантажений Секретаріат КМУ і зайві бюрократичні витрати.

Законопроєкт №14282 про роботу НКРЕКП 
Пропонується вивести регулятора з-під дії Закону «Про державну службу». Центр політико-правових реформ зазначає, що це тривожна тенденція. Раніше таку ж «вилучну» норму вже запровадили для Нацкомісії з цінних паперів. Але такі виключення підривають єдність державної служби. Адже НКРЕКП — це орган виконавчої влади, і його працівники мають діяти за загальними правилами. Розмивання стандартів держслужби може призвести до політизації та втрати професійності.

Законопроєкт №14270-1 щодо БЕБ
Пропонується надати Бюро економічної безпеки спеціальний статус — тобто зробити його винятком серед інших виконавчих органів. ЦППР застерігає: ми вже маємо забагато таких «органів-винятків». У них особливий порядок призначення керівництва, діяльності тощо — це створює правовий хаос. І чітких критеріїв, хто заслуговує на «спецстатус», у законодавстві немає. Це простір для політичних маніпуляцій.

На думку Центру, усі три законопроєкти потребують серйозного доопрацювання. Законодавчі зміни не повинні підривати логіку державного управління — навпаки, мають зміцнювати прозорість, професійність і зрозумілість роботи державних органів.

Читайте повний матеріал за посиланням.

ВГОРУ