1 грудня минає три роки з ухвалення нової редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» — одного з ключових кроків на шляху до правового зближення з ЄС. У Центрі демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) наголошують: Закон 2811-IX змінив правила гри для креативних індустрій, а його розвиток — важлива частина підготовки України до членства в ЄС.

Які основні зміни у сфері авторського права сталися за ці три роки? Як оцінює наш прогрес Єврокомісія? Та які завдання Україні ще належить виконати для захисту інтелектуальної власності? Розповідають аналітики ЦЕДЕМ за посиланням.

1 грудня 2025 виповнюється 3 роки з моменту ухвалення нової редакції Закону України “Про авторське право і суміжні права” №2811-IX (далі – Закон 2811-IX). Саме він у 2022 році остаточно замінив застарілу редакцію Закону України “Про авторське право і суміжні права” 1993 року і перезапустив правила гри для авторів, музикантів, організацій колективного управління і бізнесу загалом.

Закон 2811-IX став однією з ключових євроінтеграційних реформ у сфері інтелектуальної власності, на які посилається ЄС, оцінюючи готовність України до членства. Звіт Європейської Комісії щодо України в рамках Пакета розширення (Ukraine Report 2025), опублікований 4 листопада 2025 року, говорить про те, що Україна має “певний рівень підготовленості” в сфері інтелектуальної власності. ЄС визнає, що зроблено великий прогрес, зокрема через розроблення законопроєктів щодо авторського права.

ЦЕДЕМ аналізував основні новели Закону 2811-IX, який:

• Оновив перелік об’єктів авторського права і суміжних прав та умови вільного використання цих об’єктів;
• Врегулював використання згенерованого ШІ контенту;
• Удосконалив порядок припинення порушень авторського права і суміжних прав в Інтернеті тощо.

Відтоді авторське право дедалі більше сприймається як економічний актив, який впливає на інвестиції, креативні індустрії, технологічні стартапи й повоєнне відновлення.

Закон 2811-IX не стоїть на місці. Станом на листопад 2025 року діє вже п’ята оновлена редакція, що є нормальним процесом “дошліфовування” правових актів в динамічному секторі, де технології змінюються швидше, аніж статті законодавства.

Наразі ж Європейська Комісія зазначає, що попередні рекомендації виконані не повністю, і на найближчий період радить Україні:

• Здійснювати подальше наближення положень Закону 2811-IX до директив ЄС у сфері авторського права, зокрема Директиви 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку;
• Покращити функціонування організацій колективного управління та виплату авторської винагороди правовласникам;
• Затвердити Національну стратегію з інтелектуальної власності 2025–2030, роботу над проєктом якої вже активно ведуть зацікавлені сторони.

Редакція Закону України “Про авторське право і суміжні права” 2022 року – це великий крок уперед, але не фінальна точка. Законодавство України має повною мірою забезпечити належну винагороду авторам та правовласникам, стимулювати інвестиції в розвиток сфери, створити умови для захисту прав, посилити боротьбу з піратством.

Річниця Закону 2811-IX – це не лише дата в календарі. Це зручна точка, щоб звірити годинники з ЄС та проаналізувати, наскільки Україна дотримується євроінтеграційного курсу у сфері захисту авторських прав.

Україні є чим пишатися та є до чого прагнути. Звіт Європейської Комісії показує, що Україна вже створила правову базу в сфері авторського права та більшою мірою відповідає стандартам ЄС.

Наступний крок – підвищення якості імплементації й правозастосування та інтеграція в єдиний європейський ринок інтелектуальної власності, де український контент, технології та бренди працюють на рівних із європейськими.

ЦЕДЕМ і надалі стежитиме за наближенням Закону України “Про авторське право і суміжні права” до законодавства ЄС, аналізуватиме висновки Євросоюзу та працюватиме з медіа, творчими спільнотами й органами влади, щоб авторське право в Україні було не формальністю, а реальним інструментом захисту свободи творчості й економічного розвитку.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.

Матеріал опубліковано на сайті ЦЕДЕМ.