В умовах війни українські громади доводять, що навіть під час найскладніших викликів розвиток демократії участі можливий. Впровадження інструментів е-демократії дозволяє мешканцям бути почутими, брати участь у прийнятті рішень та контролювати процеси відновлення. У цьому впевнені аналітики Центру розвитку інновацій.

Команда Центру спільно з Проєктним офісом DREAM провели другу хвилю дослідження серед 196 громад з усіх 24 областей України. Опитування оцінює стан залучення мешканців до процесів відновлення та розвитку.

Ключові цілі та цінності які формує показник:

1. оцінка рівня демократичного та інклюзивного прийняття рішень;
2. індикатор ефективного прийняття рішень в громаді на основі потреб мешканців;
3. підвищення рівня довіри до процесу відбудови в громаді серед міжнародної спільноти та українців;
4. сприяння залученню всіх зацікавлених сторін до процесів відбудови, зокрема розробці проєктів та їх обговорення;
5. можливість оцінити рівень демократії участі в громаді у порівнянні з іншими, обмінюватися досвідом та впроваджувати кращі практики залучення.

Аналітики ЦРІ зафіксували позитивну динаміку:

• середній показник демократії участі зріс з 33,19% у 2023 році до 36,91% у 2024 році;
• найвищий показник громади сягнув майже 70%, що на 12% більше за торішній максимум;
• водночас виявлено структурний дисбаланс – громади активно впроваджують інструменти (57,05% у середньому), але реальний рівень залучення мешканців залишається критично низьким – менше 5%.

Топ-5 громад за зведеним показником демократії участі у 2024 році:

• Новослобідська громада (Сумська обл.) – 69,79%
• Куликівська громада (Чернігівська обл.) – 69,66%
• Миргородська громада (Полтавська обл.) – 69,44%
• Новобасанська громада (Чернігівська обл.) – 69,23%
• Новоодеська громада (Миколаївська обл.) – 68,01%

Дослідження також показало, що більшість громад мають організаційну готовність працювати з публічними інвестиційними проєктами (84,18% визначили відповідальних осіб). Проте лише 20,92% громад залучали мешканців до обговорення таких проєктів, що свідчить про необхідність посилення комунікації та мотивації громадян.

Основний виклик — розрив між наявними інструментами та реальним залученням мешканців. Це сигналізує про потребу у нових підходах до інформування, зворотного зв’язку та розвитку культури участі, зауважують аналітики.

Шукайте повні результати дослідження за посиланням.