Саме такою виглядає станом на сьогодні характер і динаміка виконання Україною Плану Ukraine Facility.
Рада Європейського Союзу ще 28 лютого 2024 року схвалила започаткування Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Вже другий рік Ukraine Facility є основою нашого фінансування з боку ЄС.
Урядовий сайт про Ukraine Facility дає нам таке визначення Ukraine Facility: «технічний документ, необхідний для реалізації програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу. План передбачає реалізацію реформ, які закладуть фундамент для подальшого відновлення й розвитку економіки та інтеграції України до ЄС». І хоча документ справді є технічним за своєю формою і структурою, зокрема реформи у ньому поділені на три основні групи:
Проте Ukraine Facility є документом глибоко політичним за своєю суттю. Це було зрозуміло ще в лютому 2024 року, але знайшло своє формальне підтвердження протягом останніх місяців, коли Україна почала буксувати із виконання Плану, а ЄС в липні цього року фінансово покарав нас за затримку із реформами.
Зокрема Комітет постійних представників Coreper 23 липня ухвалив четвертий транш пакету фінансової допомоги в рамках Ukraine Facility на 3,05 млрд євро. Це великі гроші, але, наприклад, видання «Європейська правда» писало, що отриманий Україною транш був меншим на 1,5 млрд євро і мав становити 4, 05 млрд євро. І хоч Україна не отримала у липні 1,5 млрд євро через відсутність реформ, це не означає, що вона їх не втратила остаточно. Але заспокоювати себе цим не варто, адже тренд на уповільнення, а подекуди і відкат реформ стає все чіткішим, натомість потреба у коштах ЄС тільки збільшується.
Добре, що суспільство вчасно мобілізувалось і добилось від влади відновлення інституційної незалежності антикорупційної інфраструктури, але це не може бути постійним механізмом порятунку іміджу (та наповнення бюджету) України. Новий Уряд має запропонувати кращий рівень комунікації із народними депутатами та експертами громадянського суспільства, лише тоді ми зможемо говорити про прогрес реформ, які потрібні, як не не дивно, не чиновниками у Брюсселі, а самій Україні. Першим тестом на ефективність стане голосування за реформу місцевих державних адміністрацій, яка є частиною провалених вимог Ukraine Facility і обговорюється у Верховній Раді вже більше 5 років.
Виконання (чи невиконання) Ukraine Facility — це про кошти, які критично необхідні воюючій країні, але також це про наш імідж у ЄС. Ми себе можемо позиціонувати або як країну, яка вміє виконувати домовленості та проводити системні реформи або формувати уявлення, що ми залишаємось нестабільним і непрогнозованим партнером. Між пунктом «попри все ЄС ніколи не покине нас» і пунктом «Україна впевнено рухається в сторону ЄС» є велика різниця, яку, сподіваюсь, розуміє українська влада.
Юрій Микитюк, керівник регіональних програм Коаліції РПР
Матеріал опубліковано в рамках проєкту «Демократична інтеграція, стійкість, та залучення» (Ukraine-DARE), який втілює Democracy Reporting International (DRI) у співпраці із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ та Центром політико-правових реформ за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Проєкт має на меті сприяти наближенню українського законодавства до норм Європейського Союзу, розбудовувати діалог щодо викликів для демократії в Україні під час війни та сприяти громадянській активності молоді. Думки та погляди, викладені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.
