Останні дні ми разом з вами спостерігаємо за ситуацією довкола антикорупційних органів. Три дні протестів, заяв, звернень від наших партнерів — і ось у Верховній Раді лежать три законопроєкти, які або скасовують документ №12414, або ж повертають для НАБУ і САП статус кво з деякими змінами.
Найімовірніше проголосують за законопроєкт, ініційований президентом України Володимиром Зеленським. Саме його проаналізував експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк для Главкому.
Публікуємо ключові тези експерта про цей документ:
- Фактично відбувається повернення (якщо парламент підтримає голосами) до статусу-кво, який діяв до 22 липня 2025 року. Правда, залишаються дивні «примочки», які ухвалені злощасного 22 липня. Йдеться про звільнення та призначення прокурорів.
- Влада продовжує ігнорувати рішення Конституційного суду. А саме – у 2024 році було визнано неконституційним положення Закону «Про прокуратуру», згідно з яким прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Адже це положення надає генеральному прокурору надто широкі повноваження. Однак у чинному законі та проєкті закону президента вплив генпрокурора зберігся.
- Окремо пересторогу викликає бажання президента відправити на поліграфічні дослідження правоохоронців з числа НАБУ, САП, БЕБ ДБР, Нацполу і Офісу генпрокурора, які мають допуск до державної таємниці, узявши за основу методологію Служби безпеки. Навіщо писати в законопроєкті нереальні речі? Це ж треба буде прогнати через поліграфи десятки тисяч силовиків…
- Щодо впливу генпрокурора на антикорупційні розслідування: на першому місці все ж керівник САП, це підштовхує до того, щоби надавати йому першість. А вже в ситуації, якщо його немає (все ж війна), – генпрокурор. Якщо щось трапиться з генпрокурором, то особа, яка виконує його обов’язки (а череда таких осіб може бути, в принципі, безкінечною). Тобто закон треба читати буквально, по порядку.
- Щодо обшуків без ухвал слідчих дій: в купу змішані статті Кримінального кодексу, які належать до тяжких і особливо тяжких злочинів. При чому наведено лише частину цих статей, дуже вибірково і без жодної логіки. Більш загрозливою є постанова Кримінального касаційного суду у складі Верховного суду, який фактично легалізував обшуки без ухвали слідчого судді. Це відбулося ще 2024 року.
За законопроєкти голосуватимуть вже 31 липня, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Коаліція РПР продовжує слідкувати за ситуацією!
