Відкриті дані мають стати обов’язковими для всіх державних і донорських проєктів, а стандарти прозорості — узгодженими між урядом і донорами.

На цьому наголошують дослідниці Олександра Бетлій та Ірина Коссе у новому аналітичному звіті «The cooperation of the government and CSOs in reforms» від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Institut für Europäische Politik.

Авторки проаналізували взаємодію між органами влади та громадянським суспільством у процесі реформ — особливо в контексті масштабної післявоєнної відбудови.

Саме громадські організації виступають партнерами держави у формуванні політик, а також наглядачами, що забезпечують прозорість, підзвітність і участь громадян.

Попри вагомий внесок, ОГС і надалі зіштовхуються зі структурними та фінансовими бар’єрами. Крім того, прогрес реформ часто гальмується через недостатню координацію між донорами та державними органами. Оскільки діяльність ОГС здебільшого фінансується міжнародними партнерами, ефективне впровадження реформ потребує узгодженої співпраці всіх сторін.

Серед конкретних рекомендацій дослідниць — зробити відкриті дані обов’язковим елементом усіх проєктів, інвестувати в прозору цифрову інфраструктуру, забезпечити урядовим інституціям спроможність працювати з даними. Особлива увага має бути приділена підтримці громадських ініціатив у регіонах.

Читайте повне дослідження за посиланням.

Доступ до даних, за словами експерток, має залишатися відкритим навіть під час війни. А прозорість — оцінюватись не формально, а за тим, як вона впливає на реальні рішення.