Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > (Без)оплатні послуги в ЦНАП: як законопроєкт №4380 змінить культуру надання послуг в Україні

(Без)оплатні послуги в ЦНАП: як законопроєкт №4380 змінить культуру надання послуг в Україні

Верховна Рада підтримала законопроєкт про адмінзбір у Центрах надання адміністративних послуг №4380 в першому читанні. Про це повідомив народний депутат Віталій Безгін. «ЗА» проголосували 273 народних депутати. 

Чому це важливе рішення для розвитку не лише українських ЦНАПів, а й культури надання послуг загалом — пояснюють Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ та Юрій Микитюк, керівник регіональних програм Коаліції РПР.

«Безоплатні» послуги в Центрах надання адміністративних послуг

Українці щодня користуються послугами ЦНАПів, більшість з яких надаються безкоштовно — таких 90% з близько 400 послуг. 

Але безкоштовно означає, що їхню вартість закриває бюджет. Віктор Тимощук пояснює: «З наповнення місцевого бюджету, з якого фінансується робота ЦНАПу, в найкращому разі вдається компенсувати лише до 30% витрат — і то лише на зарплати персоналу та утримання приміщення. А от витрати на інформаційні системи, техніку, все, що забезпечує нормальну роботу, — покрити вже не вдається. А в умовах війни, коли в країні великий бюджетний дефіцит і всі кошти йдуть на оборону, це стає реальною проблемою: люди звільняються, зарплати в ЦНАПах дуже низькі, особливо у великих містах».

Побутує популістична думка, що саме держава має закривати цей фінансовий розрив. Втім наслідком цього за роки існування подібних «безкоштовних» послуг стало те, що багато державних органів вже скоротили свої територіальні мережі, бо не мають коштів на їхнє утримання. Наприклад, так скорочують свої підрозділи у маленьких населених пунктах Державна міграційна служба, Держгеокадастр, Міністерство юстиції.

«Адміністративними послугами люди користуються нерівномірно. Хтось оформлює закордонний паспорт, хтось реєструє ФОПа, а хтось взагалі не користується жодною з таких послуг. І тоді виникає логічне питання: чому я маю платити з податків за те, щоб хтось інший отримав паспорт чи зареєстрував авто? Це ж мене не стосується. Кожна з таких послуг — це індивідуальне благо, і воно має хоча б частково компенсуватись тими, хто ним користується», — розповідає експерт ЦППР про ще одну сторону «безоплатних» послуг.

Є ще одна серйозна проблема: нерегламентовані платежі й корупційні ризики. В окремих сферах вже сьогодні існує практика незаконної плати за адміністративні послуги.  

Отже, наразі постало два варіанти: або чесно говорити, що послуги мають бути платними, або ж дотримуватися тези про «безкоштовні» послуги — і тоді вони ставатимуть все менш доступними для населення, а рівень корупції зростатиме.

Що змінить законопроєкт?

Документ пропонує встановити плату за близько 150 наймасовіших послуг — у діапазоні від 50 до 1200–1300 гривень залежно від складності та наявності бланкової продукції. Людина сплачуватиме за послугу, а громада завдяки цим коштам зможе утримувати ЦНАП, зберігати точку доступу і надавати послуги якісно. 

Юрій Микитюк запевняє: «Треба говорити прямо: ЦНАП по всій країні і, як результат, якість надання адміністративних послуг знаходяться під загрозою інституційної стагнації.  Тому ухвалення в першому читанні законопроєкту 4380 – це важливий крок для підтримки роботи ЦНАП і збереження високої якості надання адміністративних послуг для українців».

Євроінтеграційний аспект

Зобовʼязання ухвалити подібний закон в Україні згадується Ukraine Report 2024 — щорічному звіті Єврокомісії про розширення ЄС. У блоці, де Європейський союз позитивно оцінює нашу систему надання адмінпослуг і мережу ЦНАПів зазначено: Україні потрібно ухвалити закон про адміністративні збори. 

Європейський Союз — як інституція, так і окремі країни — допомагали створювати ЦНАПи в Україні, розвивати цифрові послуги, але ця система потребує фінансової сталості. Громадяни України мають утримувати її власними податками, так само, як це роблять іноземні громадяни у своїх країнах.

Згадка про цей закон є також і у дорожній карті реформи державного управління. Віктор Тимощук додає: «У Польщі є такий закон, у Чехії — є, в Естонії — теж. Так, підходи можуть відрізнятись, але в переважній більшості країн усе працює дуже чітко: є прозора таблиця, громадянин відкриває її, бачить — ця послуга коштує».

З ухваленням документу Україна не лише посилить структуру ЦНАПів та систему надання послуг загалом, а й наблизить на крок до кращих європейських традицій, а отже — і до Європейського Союзу.

Ми дякуємо усім народним депутатам, які не злякалися критики популістів і проголосували за законопроєкт — чекаємо на друге читання.

ВГОРУ