Нещодавно Коаліція РПР спільно з партнерами закликала міністрів закордонних справ країн ЄС забезпечити консенсус між державами-членами ЄС щодо відкриття для України кластера 1 «Основи». 

Спеціально для Par.in.ua — єдиного медіаресурсу, присвяченого реформі державного управління та розвитку державної служби в Україні — виконавча директорка РПР Ольга Лимар розповіла, чому Спілка доєдналася до звернення, чи готова наша країна до переговорів по цьому кластеру загалом та яке місце займає  реформа публічної адміністрації в цьому процесі. 

Ольга Лимар: З моменту набуття статусу кандидата на членство в Європейському Союзі у перший рік повномасштабного вторгнення – 2022 – Україна пройшла величезний шлях реформування і трансформації всіх секторів для підвищення ефективності, зменшення корупційних ризиків, гармонізації законодавства із правом ЄС. Можна побачити значний ривок у розвитку всіх сфер і галузей публічного урядування, економіки, верховенства права, запобігання корупції, який неодноразово був позитивно схвалений Європейським Союзом на всіх рівнях. Важливо зазначити, що громадянське суспільство активно залучене до участі в переговорних (робочих) групах. Майже рік тому ЄС ухвалив рішення про початок переговорів щодо вступу нашої держави. 

Нещодавно український уряд затвердив дорожні карти в сфері верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також План заходів із захисту національних меншин. 

Відтак Україна повністю втілила всі запропоновані вимоги і зробила “домашню роботу” щодо підготовки держави до відкриття першого кластеру “Основи”, а також, що важливо, відсутні будь-які формальні чи технічні перемони щодо відкриття цього кластеру і початку повноцінних перемовин щодо євроінтеграції України. 

Україна продовжує наполягати на підході у розгляді наступних кроків, а йдеться про відкриття першого з шести кластерів,  на основі досягнень (merit based approach) для уникнення можливих політичних маніпуляцій для затягування цього процесу певними країнами-членами ЄС. Заява щодо відкриття першого кластеру, ініційовану членами Коаліції РПР – Українським центром європейської політики та Центром політико-правових реформ, –  яку підтримала коаліція (об’єднує 30 організацій) та понад 25 організацій громадянського суспільства, демонструє, що зараз м’яч на стороні ЄС. Єдність Європейського Союзу та демонстрація слідування власним цінностям та принципам, на мою думку, важлива не лише для України, але й для збереження міцності самого ЄС.

– Які конкретні критерії ЄС висуває до України в межах цього кластеру, особливо щодо реформи публічної адміністрації? 

Якщо говорити про реформу публічного врядування, то вони неодноразово повторювались у рекомендаціях SIGMA та звітах про розширення. Серед них:

1. Покращення ефективності та професіоналізму державної служби:

• Відновлення системи конкурсу на державні посади
• Підвищення кваліфікації та професіоналізму державних службовців
• Розробка чітких критеріїв для набору, оцінки та просування державних службовців.

2. Незалежність публічної адміністрації:

• Зокрема, це включає запобігання політичним впливом та корупційним практикам в органах управління.

3. Прозорість і підзвітність державних органів:

• Розвиток електронного урядування

4. Міжвідомча співпраця та координація

Ці вимоги спрямовані на створення ефективної, прозорої, професійної та відповідальної публічної адміністрації в Україні, що відповідатиме європейським стандартам управління.

– Яке значення має кластер 1 «Основи» у структурі переговорів про вступ до ЄС, і чому саме він відкриває та закриває переговорний процес? Як реформа публічної адміністрації сприяє зміцненню інституційної спроможності України в контексті переговорів про вступ до ЄС? 

Кластер 1 Основи (Fundamentals) є за своєю природою наскрізним, оскільки він з одного боку визначає ключові цінності та засади функціонування ЄС, які об’єднують всі країни ЄС, – демократію, верховенство права, належне врядування, а, з іншого боку, якісно впливає та пронизує усі інші кластери переговорного процесу, оскільки визначає ефективність, доцільність та справедливість функціонування економічної політики, регіональної згуртованості, міжнародних відносин, зеленого переходу тощо. 

Впровадження принципів ефективного врядування напряму впливає на зміцнення інституцій та органів публічної влади України, що якісно впливає на реформування та інституційну спроможність для впровадження змін з метою повноцінної інтеграції усіх секторів та їх синхронізації з країнами та системою Європейського Союзу. 

– Чому реформа публічної адміністрації вважається фундаментальною для процесу євроінтеграції України?

Реформа публічної адміністрації означає ефективність, професійність, чесність, справедливість та доведеність у діяльності публічної служби, а тому впливає на всі сфери життєдіяльності держави та суспільства. Відтак Україна прагне зробити ефективні зміни та реформи, що підвищить рівень функціонування публічної адміністрації, а її ефективність сприятиме кращому економічному зростанню, розвитку соціально-економічного, вирівнювання економічних і регіональних диспропорцій, повазі до людини. Зрештою, з цих міркувань ця Реформа і входить до Кластеру 1 переговорного процесу під назвою “Основи”. Більш того, реформу публічного врядування власне уможливлює спроможність держави (уряду) повноцінно здійснювати усі інші євроінтеграційні кроки. 

– Яким чином ця реформа впливає на здатність України адаптувати та впроваджувати законодавство ЄС (acquis communautaire)?

Реформа публічної адміністрації безпосередньо впливає на здатність України адаптувати та впроваджувати законодавство ЄС через підвищення ефективності, прозорості та відповідальності державних органів. Адже саме через ефективне управління можна забезпечити належне виконання європейських стандартів, що закріплені в acquis communautaire. Вдосконалення кадрової політики та процесів прийняття рішень сприяє тому, що українська адміністрація зможе оперативно, точно і згідно з європейськими вимогами адаптувати національне законодавство, впроваджувати нові регламенти та директиви ЄС. 

Важливим є також створення умов для інтеграції європейських стандартів у внутрішні законодавчі акти України, що можливе лише за наявності сильної та незалежної публічної адміністрації. 

Дуже наглядно про це розказали наші колеги в подкасті “Єврокаст”, підготовленого ЦППР у рамках нашого з ними та Democracy Reporting International спільного проєкту за підтримки Федерального міністерства зовнішніх справ Німеччини. 

– Які саме напрями реформи є найбільш критичними/важливими для успішного процесу євроінтеграції і подальшого членства в ЄС? Які “вузькі місця” інституційної спроможності ви бачите, без вирішення яких буде складно рухатись далі? 

Найбільш критичними напрямками реформи публічної адміністрації для євроінтеграції є реформа оплати праці, підвищення ефективності, покращення кадрової політики та забезпечення прозорості в процесах найму та просування державних службовців, розвиток електронного урядування, що є важливим для інтеграції в цифровий простір ЄС і для спрощення бюрократичних процедур.

Щодо “вузьких місць”, варто відзначити, що на сьогодні ще є проблеми в міжвідомчій координації та підзвітності державних органів, а також кадровий “голод” (відтік професійних кадрів) як загроза системності, інституційній пам’яті та професіоналізму державних службовців. 

Без вирішення цих питань, особливо з огляду на війну та інші внутрішні виклики, буде важко забезпечити якісне виконання зобов’язань перед Європейським Союзом.

– Реформа публічної адміністрації часто сприймається як одна із євроінтеграційних вимог. В чому її важливість для пересічних громадян, бізнесу, суспільства в цілому?  

Реформа публічної адміністрації має безпосереднє значення для пересічних громадян, бізнесу та суспільства, оскільки:

• Забезпечує більшу прозорість та відкритість в роботі органів влади, що знижує корупцію та зменшує бюрократичні бар’єри.
• Полегшує процес взаємодії з державними органами, зокрема через електронне урядування, що знижує витрати часу та ресурсів для громадян і підприємців.
• Покращує якість надання державних послуг: швидше прийняття рішень, ефективніша організація робочих процесів.
• Створює більш стабільне та передбачуване середовище для ведення бізнесу, що сприяє інвестиціям та економічному зростанню.

– Які складові реформи публічної адміністрації ви вважаєте успішними, а які наразі потребують найбільшої уваги? Які ключові досягнення були реалізовані в рамках реформи публічної адміністрації за останні роки?

Серед успішних складових реформи:

• Розвиток електронного урядування, зокрема через реєстрацію державних послуг онлайн, що значно спрощує процеси для громадян (Екосистема ДІЯ та всі суміжні сервіси – еМалятко, еВідновлення, тощо)
• Деполітизація публічної служби, зокрема через запровадження посади державних секретарів
• Реформа оплати праці, яка передбачає підвищення окладів посадових осіб, зменшення варіативної складової при формуванні заробітної плати, вирівнювання диспропорцій оплати праці в різних органах державної влади тощо.

Однак, є й вузькі місця, де необхідно продовжувати роботу:

• Професійне навчання та кар’єрний розвиток для державних службовців, що дозволить підвищити загальний рівень компетенції та зменшити плинність кадрів.
• Збереження інституційної пам’яті та покращення ефективності процесів при зміні політичного керівництва органів публічної влади.
• Міжвідомча координація: потрібно вдосконалити механізми співпраці між органами державного управління для досягнення більш ефективного врядування.

– Як ви наразі оцінюєте співпрацю державного сектору і представників громадянського суспільства в євроінтеграційному напрямку? Яку роль готові на себе брати громадянське суспільство і експертна спільнота для підтримки уряду у забезпеченні сталого євроінтеграційного поступу? Яку підтримку Коаліція може запропонувати Уряду? 

Співпраця між державним сектором і громадянським суспільством є дуже важливою для успішної реалізації євроінтеграційних реформ. 

Громадянське суспільство та експертні організації відіграли важливу роль у моніторингу процесів реформ, наданні незалежної оцінки та сприянні прозорості у діях уряду. Значна кількість експертів та громадських організацій перебуває у переговорних (робочих) групах, є авторами чи співавторами законодавчих ініціатив, які стали законами.

Спільно з представниками влади громадські організації організовують публічні чи закриті заходи для обговорення та ефективного впровадження реформ на шляху до європейської інтеграції, комунікації зазначених змін суспільству, а також беруть активну участь у формуванні євроінтеграційного порядку денного шляхом співпраці з дипломатичними установами, міжнародними організаціями.  

– На вашу думку, як Україна просувається з імплементацією рекомендацій звіту ЄС про розширення щодо реформи публічної адміністрації?  

Україна активно працює над виконанням рекомендацій ЄС щодо реформи публічної адміністрації, зокрема 2023 SIGMA Monitoring Report (OECD recommendations), annual European Commission Enlargement Reports on Ukraine, and the Ukraine Plan 2024-2027, в тому числі з метою покращення прозорості, зменшення корупційних ризиків та оптимізації державних процесів. У 2024 році було запроваджено комплексне реформування системи оплати праці на публічній службі, яке й досі триває. На початку 2025 року Кабінет Міністрів України запустив масштабний аналіз та оптимізацію ефективності робочих процесів у понад 100 органах виконавчої влади. Однак існують певні виклики, такі як нестабільність, спричинена війною, необхідність подальшого вдосконалення кадрової політики, ІТ виклики та застарілість і негнучкість певних процесів, притаманних публічній службі в Україні.