Уже в січні 2025-го року Україна отримає звіт за результатами скринінгу законодавства в межах першого фундаментального кластеру переговорного процесу з ЄС. Про це під час публічного обговорення «Ключові пріоритети напередодні підготовки скринінгових звітів з фундаментальних питань» розповів учасник дискусії Асьєр Сантільян, керівник відділу Європейської інтеграції, належного управління і верховенства права та громадянського суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні.

Яких результатів чекати у звіті? Які пріоритети влада й громадянське суспільство має перед публікацією звіту? Та врешті, чи є консенсус між Україною та ЄС щодо темпів та пріоритетів реформ? Читайте короткі підсумки обговорення нижче, а також дивіться повну версію розмови українською за посиланням. 

«Євроінтеграція — це дуже непростий шлях, і звичайно є дуже багато проблем. Ми не зможемо дуже швидко відповідати всім стандартам Європейського Союзу. Нам потрібні перехідні процеси в сфері сільського господарства, у галузі екологічних стандартів тощо. Але на моє переконання, це не повинно стосуватися фундаментального кластеру, бо якщо ми не зробимо реформи управління, демократії і правосуддя в період підготовки до вступу в Європейський Союз, то ми, боюсь, не зробимо їх потім ніколи», — так підкреслив важливість роботи з фундаментальним кластером реформ Ігор Коліушко, Голова Правління Центру політико-правових реформ, у вступному слові до обговорення.

Фундаментальний кластер — це перелік реформ, з яких починається й закінчується євроінтеграція України. Він охоплює якнайширший перелік змін — від демократії до верховенства права — і не пов’язаний з конкретними законодавчими актами. Це певна рамка, яку кожна країна-кандидат на вступ до ЄС має досягти й дотримуватися протягом усього шляху до Созу. 

В умовах повномасштабної війни, нам необхідно формувати нові шляхи, нові пріоритети для досягнення цієї рамки фундаментального кластеру, аби не збавляти темпів реформ. Зокрема, Юлія Кириченко, Співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ, зауважує: «На цей момент нам треба вже шукати нові інструменти [демократії — прим. ред.]. У нас вже більше року подовжені повноваження парламенту, тому, можливо, час знову перейти до відкритих засідань, внести зміни до Закону «Про публічні консультації» і поширити публічні консультації на законопроєкти народних депутатів і дійсно зробити це не формально. Це вкрай важливо в умовах неможливості провести вибори і забезпечити на сьогодні електоральну демократію».

У цьому формуванні пріоритетів дуже важлива співпраця усіх зацікавлених сторін, впевнений Станіслав Лячинський, директор Офісу DRI в Україні:  «Дуже тішить, що тут зібралися представники різних сфер: парламенту, виконавчої влади, наших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу та громадянського суспільства. І дуже важливо, щоб на цьому складному європейському шляху координація та взаємодія між різними стейкхолдерами відбувалася ефективно».

Не лише координація, а й гнучкість рішень дозволить нам наблизитися до змін фундаментального кластеру, адже ми не можемо просто скопіювати досвід чи законодавчі акти інших країн-кандидатів на вступ чи країн-членів ЄС. «Безпековий елемент також має враховуватися.  Україна — єдина держава, яка інтегрується до ЄС під час повномасштабної війни. Я думаю, що ми це так само маємо враховувати, так само як і залучення громадянського суспільства до цих процесів. Справді, багато представників громадянського суспільства змогли увійти до переговорних груп», — поділилася своїм спостереженням Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР.

Тож якими можуть бути ці пріоритети, які б враховували не тільки глобальні вимоги фундаментального кластеру, але й були б гнучкими та відповідали умовам, у яких нині перебуває українське суспільство?

Експерти Центру політико-правових реформ спільно з Коаліцією РПР підготували та презентували на обговоренні інфографіки з пріритетами змін у п’яти напрямках fundamentals. 

Зокрема, зупинилися на судовій реформі та реформі прокуратури. Так, Роман Смалюк, керівник напряму «Судівництво» Центру політико-правових реформ зазначив: «В останньому звіті Європейської комісії у цілому представлені пріоритети судової реформи. Ми абсолютно їх підтримуємо й готові долучатися до їх реалізації на практиці. Я ж хочу більше зосередитися на тому, що поки не включено у звіти про розширення ЄС. Хоча, на нашу думку, ці заходи є важливими в контексті проведення судової реформи в Україні».

А Євген Крапивін, керівник напряму «Кримінальна юстиція» Центру політико-правових реформ, розповів більше про зміни в прокураторі: «Прокуратура є складовою правосуддя. Звіт про розширення [Європейського союзу — прим. ред.] все більше акцентує увагу на реальні проблеми, які є в системі прокуратури. Насамперед у звіті прямо згадано про те, що чинний порядок призначення і звільнення Генерального прокурора є занадто політизованим. Цей вплив треба зменшити, тому теза стосовно необхідності деполітизації посади Генерального прокурора вже знаходить підтримку на рівні ЄС».

До обговорення наведених вище пріоритетів долучився Асьєр Сантільян, керівник відділу Європейської інтеграції, належного управління і верховенства права та громадянського суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні. Він запевнив, що кожен напрямок, про який згадали експерти ЦППР, важливий. І сьогодні Україна дійсно показує хороший поступ у реформуванні на шляху до ЄС: «Лише в одній частині — Розділ 2 про вільний рух працівників — були певні проблеми, але загалом в інших речах ваш рух хороший. Зараз ми проходимо через процес скринінгу, деякі двосторонні зустрічі. На їх основі буде звіт про результати скринінгу, деякі рекомендації по кластерам — десь наприкінці січня 2025-го року».

Паралельно зі скринінгом українська влада готує перелік заходів для виконання рекомендацій, згаданих у звіті Єврокомісії, розповів Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції: «Фундаментальний кластер є, напевно, ключовим у процесі переговорів. Він дійсно є так званим серцем переговорного процесу, і повірте, будь-яка наша зустріч з європейськими партнерами теж починається з дискусії про корупцію, про незалежне правосуддя, права людини — всі ці речі, які сконцентровані в цьому кластері. Ми очікуємо результати звіту скринінгу по цьому кластеру. Зараз, як і в минулому році. Ми готуємо план заходів із виконання рекомендацій, які містять у звіті Європейської комісії в рамках пакету розширення».

Під час обговорення брали участь і представники уряду, і парламенту, і громадянського суспільства — власне, як і глобально над усім євроінтеграційним треком в Україні. Це якісно відрізняє нашу державу від інших країн-кандидатів, адже євроінтеграція у нас — не лише відповідальність уряду, а й всеохопний, всенародний процес. Це справжня новація України. 

«Україна надала розширенню ЄС нової динаміки, —заявила Дарія Гайдай, заступниця керівника Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. — Україна та Молдова є частиною ось цього нового процесу розширення, який розвивається в Європейському Союзі. Єврокомісія ставить розширення одним зі своїх пріоритетів. Сьогодні Україну оцінюють відповідно до кроків, які ми пройшли на євроінтеграційному шляху, а не років, скільки ми в цьому процесі».

Наостанок ще одна учасниця дискусії Лариса Білозір, народна депутатка, Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування поділилася законодавчими перемогами України на шляху до виконання фундаментального кластеру:  «Попри те, що ми взяли гарні темпи у процесі євроінтеграції, варто не втрачати відчуття терміновості. Бо все, чого ми досягли, може втратити сенс, якщо ми не встоїмо на фронті. Нашим парламентом прийняли Закон «Про адміністративну процедуру», що роками було вимогою не лише ЄС, а й НАТО (тобто ПДЧ). Це — без перебільшення — основний антикорупційний закон».

Нагадаємо, що Закон передбачає уніфіковані правила відносин громадян із державою – замість десятків розрізнених та суперечливих Законів, що мають місце сьогодні. Зокрема, це і адміністративні послуги (отримання паспорта, дозволу, ліцензії), і інспекційні перевірки. 

У нас на шляху ще багато законодавчих змін, та саме у співпраці з усіма стейкхолдерами — і найперше самим громадянським суспільством — пріоритети України стануть чіткими, позиція виваженою, а євроінтеграція невідворотною.

Захід організований Центром політико-правових реформ у партнерстві  з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, Українським центром європейської політики та Democracy Reporting International (DRI) в межах реалізації проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізується за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, висловлені під час заходу, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.