Інститут мирових суддів – новація для України, хоча дискусії про його запровадження тривають давно. Мирові суди успішно зарекомендували себе у Великій Британії, Ізраїлі, Італії, Швейцарії, США, Канаді та багатьох інших державах світу.

Втім, у нас, в Україні, ні на державному рівні, ні серед експертної спільноти досі немає єдиного бачення, як мають працювати мирові судді, де і за яких умов варто запроваджувати цей інститут — та врешті, чи потрібен він нам взагалі.

Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, впевнена: «Про тему мирових суддів говорять щонайменше 15 років, цей інститут з’являється у низці програмних документів. Ми розглядаємо інститут мирових суддів як інструмент, перш за все, залучення громадян до судочинства, розвантаження судової системи та посилення прозорості суддівства».

Саме з метою сформувати це єдине бачення серед усіх зацікавлених стейкголдерів Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві з Центром політико-правових реформ та громадською спілкою «Мережа правового розвитку» в рамках Програми «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), що виконується Національним демократичним інститутом (НДІ), Міжнародним республіканським інститутом (МРІ) та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) ініціювали та провели серію обговорень з колом експертів, дотичних до розвитку та функціонування судової системи та формування політики в цій сфері. 

На основі трьох обговорень за участі суддів, адвокатів, науковців, представників державних органів, громад та асоціацій органів місцевого самоврядування, експертів громадських організацій Коаліція РПР підготувала звіт, який ми презентували на публічному заході «Інститут мирових суддів як інструмент залучення громад до судочинства», що відбувся 12 вересня у Києві. 

В обговоренні взяли участь представники експертної спільноти, чинні судді, адвокати, представники територіальних громад, а також представники уряду. Ділимося звітом з вами.

Усі учасники обговорення погодилися, що якийсь формат Інститут мирових суддів в Україні — на часі. Питання в тому — про який саме формат реалізації мова. Наприклад, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук зауважив: «Інструмент мирових судів потрібно запроваджувати, але я б розділив це питання на дві складові: мирові судді як складова системи правосуддя (і тоді треба вносити зміни до Конституції) або ж як самоврядний інститут, коли питання вирішують громади. Тоді не потрібно жодних змін до Конституції, це буде один з елементів досудового врегулювання спорів між жителями громади».

Загалом прихильники мирових судів підтверджують, що впровадження інституту покращить доступність правосуддя для населення, оскільки мирові суди можуть діяти на рівні окремих територіальних громад. Водночас опоненти цієї ідеї заявляють, що ефективніше буде удосконалити вже існуючу мережу місцевих судів. Так, Поліна Лі, радниця Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міністерки юстиції України, зауважує: «Я прихильниця альтернативного способу вирішення спорів. Однак шлях впровадження проблематичний, це із досвіду впровадження інституту присяжних. Якщо зараз говорити про інститут мирових суддів, то ми зіштовхнемося з тими самими проблемами, що й при впровадженні суду присяжних. Проте пілотний варіант мирових суддів впровадити дуже доцільно».

Впровадження інституту мирових суддів не заперечує вирішення глобальних проблем судової системи України загалом, ба більше — це має бути комплексний підхід, впевнений Роман Смалюк, експерт Центру політико-правових реформ з питань судівництва: «Мирові судді – це не просто ми приймемо закон, який запуститься, спрацює/не спрацює, перезавантажиться. Це набагато комплексніше питання, яке треба виводити на ширший рівень – і загалом доброчесності судової системи, і прозорості, і фінансування суддів».

В урядовій Національній економічній стратегії на період до 2030 року, у якості завдання для досягнення забезпечення участі громадськості у судочинстві передбачили запровадження інституту мирових суддів. Після початку повномасштабної війни держава знову повернулася до цього питання: у проєкті Плану відновлення України у липні 2022 року визначили необхідність формування цієї моделі суддів, а у разі визнання доцільності такого інституту – прийняття необхідної законодавчої бази. Виконання цього заходу заплановане на 2026-2032 роки.

Врешті, вже настав час визначити цей механізм досудового вирішення спорів і вести дискусію не про його доцільність/недоцільність, а саме прикладні аспекти впровадження інституту. З цим погоджується Віталій Охріменко, експерт, директор стратегічного розвитку громадської спілки «Мережа правового розвитку»: «Можна говорити про три аспекти запитів, якими має володіти нова система: перше — питання інклюзивності, друге — вартість, а саме вартості інститут мирового суддівства й користі від нього для суспільства, третє — довіра, спроможність мирових суддів виконувати роль посередника».

Сподіваємося, що звіт та низка публічних обговорень сприятимуть продовженню дискусії та формулюванню конкретних рішень щодо інституту мирових суддів в Україні.

Захід організовано Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві  з Центром політико-правових реформ та громадською спілкою “Мережа правового розвитку” завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Відповідальна та підзвітна політика в Україні” (U-RAP), що виконується Національним демократичним інститутом (НДІ), Міжнародним республіканським інститутом (МРІ) та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES). Думки, висловлені під час цього заходу, є виключно особистою позицією  учасників і не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.