Процес європейської інтеграції є комплексним та складним, а надто в умовах воєнного часу. Можна із впевненістю стверджувати, що досвід України на шляху до ЄС є унікальним, як для ЄС, так і для самої України. Україна з 2022 року демонструє надзвичайну динаміку в межах інтеграції до ЄС, подекуди така динаміка є рекордною в процесі розширення ЄС. Зараз Україна та ЄС офіційно розпочали переговори щодо вступу на Першій Міжурядовій Конференції в червні 2024 року. Також була схвалена переговорна рамка, яка є основним документом для визначення засад переговорного процесу із країною кандидатом. Як і очікувалось переговорна рамка щодо України визначає ще більший акцент на кластері фундаментальних реформ. 

Оновлена методологія розширення ЄС передбачає, що переговори за кластером фундаментальних реформ розпочинаються на початку переговорного процесу і залишаються відкритими до самого його завершення та вступу країни до ЄС. Таким чином реформи включені до цього кластеру визначають загальну динаміку переговорів, а їх результати впливають на стан впровадження інших секторальних реформ. 

Більше про те, що таке фундаментальний кластер та які виклики нам необхідно подолати, виконуючи його, розповіла спеціально для Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Вікторія Мельник, координаторка напряму європейської інтеграції Центру політико-правових реформ (ГО-член Коаліції РПР).

Наразі кластер фундаментальних реформ формально залишається закритим для переговорів оскільки для його відкриття Україні необхідно виконати початкові цільові індикатори, а саме підготовку трьох дорожніх карт та плану заходів щодо національних меншин. 

Одразу після завершення першої міжурядової конференції фактично розпочався другий етап скринінгу та підготовка до двосторонніх зустрічей за кожним з розділів. Цей етап є очевидно об’ємнішим та складнішим за попередні оскільки передбачає проведення повної оцінки відповідності та підготовку скринінгового звіту за результатами такої оцінки. Очікується, що скринінговий звіт буде представлений в кінці 2024 року та буде містити інформацію щодо стану приведення у відповідність та основних прогалин, які потребуватимуть врегулювання. 

Відмінністю цього кластеру від інших є і той факт, що ці реформи більшою мірою ґрунтуються на міжнародних стандартах і впроваджуються в усіх країнах з урахуванням особливостей правової системи, у той час, як інші на конкретних актах ЄС. Саме тому приведення у відповідність визначатиметься не шляхом оцінки імплементації актів ЄС, а шляхом оцінки виконання проміжних та фінальних цільових індикаторів.  Індикатори будуть розроблені Європейською комісією за результатами скринінгу та оцінки дорожніх карт і будуть погодженні всіма країнами членами. 

Складові цього кластеру є одними із найскладніших для кожної країни-кандидата, зокрема функціонування демократичних інститутів, реформа публічної адміністрації, правосуддя, та антикорупційна реформа. Україна розпочинає цей шлях в умовах війни й вочевидь буде змушена враховувати виклики та вплив війни на демократичні реформи. Саме тому важливо зрозуміти, що організація та побудова процесу підготовки є надзвичайно важливими в контексті досягнення результатів як реформування, так і просування на євроінтеграційному шляху.

Аспекти, які ми далі розглянемо напряму не є завданнями реформування, але мають важливе значення для досягнення синергії між усіма учасниками залученими до процесів європейської інтеграції. 

Аналітика та стратегічне бачення є фактично невіддільними етапами аналізу та формування політики, а також відіграють важливу роль для підготовки країни до вступу в ЄС. Особливу важливість аналітика та стратегічне бачення мають в контексті переговорного процесу щодо кластера фундаментальних реформ. Зараз ми маємо зосередитися на глибокому аналізі поточної ситуації для визначення потреб приведення у відповідність законодавства та обсягу завдань, які стоятимуть перед Україною на всіх етапах переговорного процесу. Розуміння проблем та прогалин фактично повинно стати ресурсом для досягнення результатів у реформуванні. Цей ресурс допоможе Україні сформувати завдання для вирішення проблеми, визначення пріоритетів та строків їх впровадження.  

Також важливою складовою має стати моніторинг, який дозволить проводити оцінку стану впровадження завдань, а також потенційного виявлення недоліків чи ефективності їх впровадження. Важливо забезпечити функціонування, які і внутрішнього моніторингу в межах Уряду так і незалежного моніторингу з боку громадянського суспільства. Такий підхід дозволить сформувати всеохопну картину на додаток до оцінки Європейської комісії. 

Завдяки комплексному підходу, який поєднує в собі ці три складові, країна-кандидат може розробити детальний план дій, який забезпечить ефективне проведення переговорів та успішну інтеграцію до європейського співтовариства. Крім того, аналітика дозволить оцінити та спрогнозувати потенційні соціальні і економічні наслідки вступу до ЄС. Часто перешкодою для ефективного реформування в Україні було використання хаотичних моделей прийняття рішень та затуляння дірок. Таким чином належний акцент на аналізі, прогнозування та моніторингу дозволить відійти від таких підходів у впровадженні рішень. 

Комунікація, координація та побудова партнерств. Відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС ознаменувалося також значною динамікою у підготовці до наступних етапів. Проте, при підвищеному рівні динаміки варто враховувати ризики хаотичної взаємодії зацікавлених сторін. Для недопущення такої ситуації надзвичайно важливими є побудова комунікації та координації як на вертикальному, так і на горизонтальному рівнях. В умовах переговорного процесу надзвичайно важливою є побудова інституційної структури, яка забезпечить ефективне прийняття рішень та збереження інституційної пам’яті. Проте, актуальною є координація учасників, які надають підтримку Уряду в процесі переговорів, зокрема проєктів міжнародної технічної допомоги та організацій громадянського суспільства. Така координація перш за все є важливою для формування спільних позицій та недопущення дублювання у виконанні технічної допомоги. Окрім того, взаємодія в контексті формування рекомендацій щодо політики лише збагатить та наблизить всіх учасників до досягнення результатів. 

Варто також зауважити, що об’єм завдань, який стоїть перед Україною, є значним та потребує залучення експертизи у різних сферах. Побудова партнерств може стати ключем до успіху переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Об’єднання зусиль та спроможностей організацій громадянського суспільства всередині країни дозволить охопити більшу кількість євроінтеграційних завдань. У той самий час найбільшу актуальність має побудова партнерств з аналітичними центрами в інших країнах-кандидатах та країнах членах. Взаємодія українських аналітичних центрів та аналітичних центрів в країнах-кандидатах є ефективним інструментом для пошуку спільних рішень викликів процесу розширення ЄС та недопущення створення штучної конкуренції на шляху до ЄС. Також залишається актуальною робота в межах ЄС для сталості підтримки України. У цьому контексті спільна робота українських та європейських аналітичних центрів дозволить посилити підтримку України та забезпечити обмін досвідом між ними.

Інформування, просвіта та посилення спроможності. У численних комунікаціях з представниками європейських інституцій та аналітичних центрів ми часто чуємо питання щодо планів з управління очікуваннями громадян в умовах переговорного процесу щодо вступу України в ЄС. Наразі це питання є досить актуальним як для Уряду, так і для громадянського суспільства. Отримання статусу країни кандидата та відкриття переговорного процесу стали важливими та надихаючими подіями для громадян. Проте, більш технічний характер переговорного процесу та приведення у відповідність законодавства України буде складнішим для комунікації громадянам. Саме тому надзвичайну актуальність має зміна підходів до інформування громадян про шлях України до ЄС, зокрема щодо етапів переговорного процесу, виконання завдань, та впливу рішень на громадян. 

До того ж така просвітницька діяльність дозволить зацікавити та залучити громадян до євроінтеграційних процесів як проактивних учасників змін. У довгостроковій перспективі така робота стане ключем до активнішої участі громадян в процесах прийняття рішень на всіх рівнях та призведе до підвищення політичної культури. 

Процеси європейської інтеграції вимагають розвитку нових компетенцій як на рівні державної служби, так і на рівні громадянського суспільства, а заглиблення в переговорний процес демонструє необхідність розвитку спроможності. Зараз є значний запит на поглиблення знань щодо особливостей процесу вступу до ЄС та майбутнього функціонування України як повноправного члена ЄС. Важливо розуміти, що більшість змін та реформ будуть нерозривно пов’язані з переговорним процесом. Необхідно розвивати спроможність та здобувати нові знання для можливості ефективної участі в євроінтеграційних процесах. Для досягнення сталого результату в розвитку спроможності необхідно зосередитися на трьох важливих складових. Системне проведення тренінгів із залученням державних службовців та представників громадянського мають кореспондуватися із потребами переговорного процесу, а змішана аудиторія дозволить досягти додаткового результату у побудові ефективного діалогу. Окремий акцент має стосуватися перебудови освітніх програм у ВНЗ для підготовки майбутніх спеціалістів уже із необхідними знаннями та компетенціями. Третім важливим аспектом є обмін досвідом, який може стати додатковим джерелом практичних знань про переговорний процес. Такі обміни досвідом можуть мати характер внутрішніх (між колегами) та зовнішні із залученням спеціалістів з країн-членів та інших країн-кандидатів.

Інтеграція України до ЄС є не лише метою, а і багатогранним процесом, який вимагає розуміння та спільних зусиль. Незважаючи на значні досягнення, Україна стикається з низкою викликів, пов’язаних з реформуванням ключових секторів. Відкриття переговорів про вступ до ЄС стало новим етапом цього шляху, який потребує від усіх зацікавлених сторін максимальної мобілізації. Успіх євроінтеграції залежить від ефективної координації дій державних органів, бізнесу та громадянського суспільства, а також від міжнародної підтримки.

Публікація підготовлена Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Відповідальна та підзвітна політика в Україні” (U-RAP), що виконується Національним демократичним інститутом (НДІ), Міжнародним республіканським інститутом (МРІ) та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES). Думки, висловлені у публікації, належать експертам і не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.