Понад 50 представників уряду, парламенту, громадянського суспільства й експертної спільноти обговорили ключові пріоритети вступу України в ЄС під час форуму «Крізь реформи до зірок: Парламент, Уряд та громадянське суспільство» 22 травня 2024 року.

Розпочали захід зі звернення Голови ВРУ Руслана Стефанчука: «Цей форум є тим майданчиком, де влада, громадянське суспільство й наші міжнародній партнери можуть обговорити, з якими досягненнями та подальшими завданнями підходить Україна до переговорного процесу».

Підкреслила важливість діалогу й пані посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова: «Сила громадянського суспільства — це основа для стійкості. Ми підтримуємо вас фінансово, так само як і політично. І діалог між законодавчою гілкою, між урядом та ЄС стане ще важливішими, коли будуть відкриті переговори».

Співголова Ради Коаліції РПР, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко погоджується: «Ми під час повномасштабного вторгнення розуміємо свою відповідальність, і хочемо бути надійним партнером для української влади, щоб ми якнайшвидше розпочали цей процес і максимально швидко могли впоратися з гармонізацією законодавства».

«Для нас важливо, щоб Україна перемогла на полі бою. І одне, з тих полів бою, – це поле бою ідей. Це європейські цінності, які є антитезою тоталітарного режиму. Великі амбіції України, і те, що вона робить для вступу до Європейського Союзу, — теж частина цієї перемоги, особливо в кластері фундаментальних прав», — розповів Пол Зубков, керівник європейських проєктів DRI.

Далі експерти перейшли безпосередньо до обговорення переговорного процесу з ЄС. Керівник відділу з питань основ, верховенства права, боротьби з шахрайством та фінансового менеджменту Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення (Українська секція) Вольфганг Нозар підкреслив: ЄС очікує, що реформи й надалі проводитимуться з ентузіазмом. Він пояснив, що початок переговорів і відкриття фундаментального кластеру — процес радше технічний, тому ключовим його драйвером буде саме реформування України.

Фундаментальний кластер відкривається для перемовин першим та закривається останнім. Він відображає засади, на яких ґрунтується ЄС: демократію, верховенство права, права людини, економіка та конкурентний ринок, стабільність та процвітання. Він включає п’ять переговорних розділи, а також Копенгагенські критерії. Особливістю більшості складових кластеру (зокрема політико-правових реформ) є відсутність конкретних актів права ЄС, за якими могло б відбуватися наближення українського законодавства.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішиної підкреслила: «У нашому переговорному процесі будуть представники громадянського суспільства і бізнесу. Це буде рішення, офіційно затверджене Урядом.  Я думаю, це дуже важливий елемент не просто євроінтеграції — елемент примирення. В Україні громадянське суспільство певним чином протиставляється владі, влада — громадянському суспільству. Сьогодні цей процес змінюється. І відповідне рішення — це для мене глобальне примирення і глобальний шлях. Для мене переговорний процес щодо вступу в ЄС — це насамперед спільна робота, яка надає впевненості в нашому майбутньому».

«Ми провели власну процедуру скринінгу, яка дозволила нам визначити ті обсяги роботи, які на нас чекають, і ключових відповідальних осіб. Ми пройшли значний шлях для виконання вимог Єврокомісії, частина яких стосувалася й фундаментального кластеру. Значний шлях пройдено, але, звісно ж, багато ще попереду», — так описав шлях України до початку роботи з фундаментальним кластером Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков. 

І аби розпочати цей діалог вже зараз, далі учасники форуму презентували й обговорили своє бачення роботи з фундаментальним кластером за різними напрямами.

Верховенство права і демократичні інституції

На першій панелі експерти й урядовці обговорювали питання верховенства права й демократичні інститути. Денис Маслов, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, підкреслив, що у цьому полі Україна вже прийняла важливі законопроєкти: «Тепер я хотів би, аби ми зосередилися на їх впровадженні, на процедурах, моніторингу. Бо отримати просто “зелену галочку” – це добре, але не можна забувати про її наступне втілення».

Експерти Центру політико-правових реформ представили пріоритети судової реформи, реформи правопорядку й функціонування демократичних інституцій. 

Експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформування Євген Крапивін нагадав про те, що в умовах війни, в України два ключових пріоритети: «Це питання воєнної юстиції, наприклад, критичним є ухвалення Римського статуту. А також загалом питання розбудову органів, які розслідують злочинів. Інший бік — те, що стосується військової юстиції. Тобто органів, які розслідують порушення в збройних силах».

Ефективне державне управління

Далі експерти перейшли до реформування державного апарату. Олена Шуляк, Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підкреслила: «Наш виклик – реформа державного управління, яка розпочалася ще в 2016-му році. Комітет працює над нею, звісно ж, багато речей ще потрібно буде зробити».

Ми презентували своє бачення реформи публічної адміністрації.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко підсумував: «Ефективність організації державного управління – це один з ключових факторів вступу в ЄС. Якщо ми не здатні створити ефективне державне управління, нам краще не вступати в ЄС, бо нам там буде не комфортно».

Спроможна економіка

Завершувала форум панель про спроможну економіку. Заступник Міністра економіки України Тарас Качка підкреслив: «Європейський Союз для нас — ключовий ринок… Для нас Євросоюз – це не новий Всесвіт, а практичний партнер».

У своєму виступі виконавчий директор EasyBusiness Дмитро Ливч у своїй презентації описав, що Україна загалом тісно імплементована в європейську економічну систему: 60% експорту нині йде в ЄС, а понад половина імпорту — теж звідти.

«Весь наратив українського відновлення й розвитку може бути побудований на прикладі міжнародного досвіду: переходу від прямої допомоги, від торгових преференцій до розвитку приватного сектору за рахунок залучення прямих інвестицій. Але це неможливо без структурних економічних реформ», — підсумував Дмитро Ливч. 

Крізь реформи до зірок

Наостанок Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, підбила підсумки: «Ключовий висновок — важливість співпраці всіх стейкголдерів, у нас немає іншого вибору, особливо під час повномасштабної війни Громадянське суспільство подорослішало, виклики стають серйознішими, а відповідальність — більшає. Тому ми маємо знаходити шляхи для ефективної співпраці».

Захід провели в межах реалізації проєкту «Демократична інтеграція, стійкість та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізує Democracy Reporting International (DRI) за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини та у співпраці з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ та Центром політико-правових реформ. Думки та погляди, висловлені під час заходу, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.