Рік тому набув чинності закон «Про медіа», і за цей період з’явилася потреба в узгодженні термінів і внесенні додаткових уточнень. Саме тому зібралася робоча група й презентувала драфт проєкту правок до профільного закону під час круглого столу «Вдосконалення Законів України “Про медіа” та “Про рекламу”» разом зі змінами до закону «Про рекламу».

Текст пропонованих правок до обох документів опублікували на сайті комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. За словами голови комітету Микити Потураєва, ці зміни не реєструватимуть як окремий законопроєкт, поки не пройдуть громадські обговорення й експертиза Єврокомісії та Ради Європи. Тому робоча група закликає всіх охочих надавати свої пропозиції.

А поки «Детектор медіа» розповідає про основні зміни до профільного закону, які були презентовані на круглому столі. Читайте повну версію за посиланням, ми ж публікуємо ключові тези. 

Співрегулювання

Зміни щодо співрегулювання стосуються трьох блоків і технічних правок.

1. Розширення предмета спільного регулювання. Пропонується додати до обов’язків органу розробку рекомендацій щодо використання штучного інтелекту у медіа. 
2. Дозвіл брати участь у робочій групі представникам об’єднань. 
3. Уточнення вимог до статутів. У проєкті змін пропонується не включати у члени органів співрегулювання повторно тих, хто був виключений через заборгованість і не погасив її. 

Також пропонується розширити перелік можливостей для отримання донорського фінансування. Адже наразі у законі йдеться про те, що орган співрегулювання може отримувати лише гроші, а члени робочої групи пропонують додати можливість отримання техніки тощо.

Ця реформа наразі у стадії тестування. Тому що комунальні медіа мають змінити свій статус і перетворитися на публічні аудіовізуальні медіа через пів року після завершення воєнного стану. Нацрада вже затвердила типовий статут і типовий контракт із керівником. І через це з’явилася технічна можливість розпочати реформу для тих компаній, які готові до цього. 

Окрім цього пропонується синхронізувати вимоги до керівників публічних медіа з антикорупційним законодавством. Щоб керівник публічних медіа паралельно міг займатися не лише науковою та творчою, а ще й медичною, інструкторською роботою, або мав суддівську практику у спорті.

Зміни, які стосуються Суспільного мовника

1. Відчуження майна. Пропонують зафіксувати у законі кількість загальнонаціональних каналів СМ: не менше двох телеканалів і не менше трьох радіостанцій.
2. Робота Наглядової ради. Також погоджено вилучення норми про безоплатність роботи членів Наглядової ради, яка вже 7 років працює безплатно. Зарплати члени не можуть отримувати, але можуть отримувати відшкодування за витрачений час.
3. Конкурс і ліцензії. Ігор Розкладай, заступник директорки Центру демократії та верховенства права (ГО-член Коаліції РПР), розказав, що під час обговорення змін до закону були дискусії щодо ліцензування СМ. Оскільки інколи комерційні мовники нарікають, що немає сенсу йти на конкурс, якщо на частоти претендує СМ.
4. Узгодження з нормами законів «Про корінні народи» та «Про національні меншини (спільноти)». Відповідно до них уточнена термінологія.
5. Майно Суспільного на окупованих територіях. Пропонується додати норму, яка захищає інтереси СМ після деокупації.
6. Копродукція. Пропонується надати Суспільному можливість погашати борги за попередні роки під час копродукційного виробництва. Тому що, за словами Ігоря Розкладая, обмеження бюджетного фінансування ставить під загрозу виконання зобов’язань перед виробниками.
7. Співрегулювання. НСТУ може бути засновником, членом громадських спілок, органів спільного регулювання.

Реєстраційні та конкурсні процедури

1. Серед змін до закону «Про медіа» пропонується закріпити норму про те, що регулятор не має реєструвати свої нормативні акти у Мін’юсті. Тому що новоприйнятий закон «Про правотворчу діяльність» знову зобов’язує Нацраду до цього.
2. У проєкті змін пропонується обов’язково реєструвати спеціалізовані друковані видання.
3. Пропонується визначити як підставу для оголошення конкурсу відсутність переможця на певну частоту. На цій підставі регулятор зможе оголосити повторний конкурс.
4. Якщо припиняє роботу аналогова технологія, то оголошується конкурс на цифру (або прораховуються для цього частоти) і компанія, яка мовила раніше в аналогу, має пріоритет на такому конкурсі.
5. Також пропонується розширити перелік інформації, які реєстрант може вносити самостійно, без погодження з регулятором, у реєстр.

Дискусія та пропозиції

Після презентації згаданих змін учасники круглого столу вносили свої пропозиції. Наприклад, голова асоціації АППК Наталія Клітна пропонувала уточнити у законі, що мають робити ті реєстранти, які отримали реєстрацію у паперовому вигляді після запуску електронного кабінету.

Також обговорювали проблему реєстрації фільмів із бібліотек ОТТ-провайдерів. Вони мали це зробити, однак Держкіно не створило відповідний реєстр.

Голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв розповів, що медійний регулятор потребує більш серйозних реформ, які зараз складно втілити, бо вони потребуватимуть змін до Конституції. 

Під час дискусії учасники круглого столу також звернули увагу на те, що у зміни до закону «Про медіа» не включали регулювання телеграму. Нагадаємо, у парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram. У записці проєкту зауважують, що нині провайдери таких платформ не є суб’єктами у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту та відстеження недостовірної інформації.