З початком повномасштабної війни соціальні мережі стали одним із ключових джерел інформації для українців і водночас майданчиком, аби розповідати світу про російські військові злочини. 

За даними мережі ОПОРА, у 2023 році соцмережі були основним «постачальником» новин для 77,9% українців. Тож і для медіа вони стають важливим каналом: так, Суспільне має 524 тисячі читачів у Facebook та 313 тисяч – у Telegram.

Однак українські користувачі та видання постійно скаржаться на бани, видалені дописи та зниження переглядів через дописи про війну. Частково проблема у самих соцмережах (яким складно модерувати чутливий контент), проте відповідальність несуть і користувачі, коли порушують базові правила того ж Facebook. Аби обговорити досягнення і виклики у цій сфері, Центр демократії та верховенство права провів експертну дискусію «Соціальні мережі під час війни: український досвід модерації контенту». Нижче розповідаємо про дискусію. 

На замовлення ЦЕДЕМ в рамках «Медійної програми в Україні», що виконується Internews Network за підтримки USAID, фундація The FIX  провела дослідження «“Ваш допис було вилучено”. Вплив соціальних мереж на український інформаційний простір після початку повномасштабного вторгнення». «Якщо підсумувати дослідження одним реченням, то платформи соцмереж недостатньою мірою адаптовані до реалій війни, але з платформами можна і треба вести діалог», – зазначив Павло Бурдяк, аналітик напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ.

Так, медіа найчастіше потерпали через видалення постів та відео. Хоча перелік проблем варіюється від заниженого охоплення постів до обмеження певних функцій та навіть блокувань. Очікувано, найбільше обмежень «прилітає» за мову ворожнечі щодо росіян та фото чи кадри російської агресії.

Блогери також скаржилися на видалення дописів, а ще – зміни політик соцмереж та алгоритми. «І що цікаво, блокування акаунтів більш поширене серед блогерів, аніж серед медіа», – додав Павло Бурдяк. Обидві групи вказали, що найбільше труднощів у них виникає у Facebook та Instagram.

До того ж, соцмережі не вказують, що саме порушили медіа, проблеми є і з комунікацією, аби швидко вирішити проблему. В особливій «зоні ризику» опиняються регіональні медіа. Їм часто бракує ресурсів і людей, аби реагувати на блокування. До того ж, видання з прифронтових регіонів частіше показують «чутливий контент» – наприклад, фото обстрілів. Подекуди соцмережі помилково вирішують, що медіа працює на окупованій території, і починають обмежувати функції.

«І власне, більшість опитаних медіа та блогерів відповіли, що вони вдаються до самоцензури. Вони утримуються від певного суперечливого і чутливого контенту, за який можуть прилетіти обмеження з боку соцмереж», – наголосив Павло Бурдяк.

Під час дискусії Центр демократії та верховенства права представив рекомендації для соціальних мереж. Їх втілення допоможе змінити умови роботи медіа на сприятливіші. 

1. Розглянути можливість не блокувати контент з образливими висловлюваннями (на зразок «орки» чи «свинособаки») на адресу загарбників. Зараз їх автоматично класифікують як мову ворожнечі. Але ці слова зазвичай стосуються не всіх росіян, а саме учасників збройної агресії проти України, і відображають гнів українців на адресу окупантів.
2. Розглянути можливість не блокувати контент із закликами до насильства проти керівництва рф. Адже Україна захищається від агресії і має право застосовувати силу для оборони. Тому такі заклики можна розглядати як цілком виправдані.
3. Враховувати контекст під час модерації контенту, що містить історичні паралелі між тоталітарними режимами минулого і сучасною росією. Зараз можна отримати бан за порівняння путіна з Гітлером чи російської армії з каральними загонами нацистів. Це вважається порушенням правила про згадку небезпечних організацій, але треба зважати на контекст.
4. Враховувати контекст при модеруванні сатири, адже зараз такі дописи блокують через нібито мову ворожнечі чи згадку заборонених осіб – попри сатиричні звороти і висміювання.
5. Пояснити ситуацію з модеруванням дописів про «Азов».
6. Створити сприятливі умови для відкриття представництв соціальних мереж в Україні – цей заклик адресований радше українській владі.
7. Разом з українськими довіреними партнерами та медіа розробити білий список медіа. Він допоможе спрямувати трафік соцмереж до надійних джерел, аби люди отримували перевірену інформацію.
8. Розробити кампанію з просування матеріалів з поширеними запитаннями і відповідями у стрічках користувачів, аби люди бачили чіткі правила і наочні приклади того, що їм (не)можна публікувати.
9. Проводити регулярні – раз на півроку – зустрічі з довіреними партнерами, аби швидко реагувати на поточні проблеми, пов’язані з модерацією контенту про війну.
10. Відкрити для довірених партнерів доступ до списків з забороненими словами і небезпечними особами та організаціями. Тоді довірені партнери зможуть використати інформацію, аби запобігти масовим блокуванням.
11. Залучати довірених партнерів до процесу формування списків заборонених слів і списків небезпечних організацій та осіб. Це допоможе забезпечити максимально коректне формування списків з урахуванням локального контексту.

У Центрі впевнені, імплементація цих рекомендацій сприятиме вдосконаленню модерації українського контенту про війну у Facebook і Instagram, а також оптимізує процес комунікації між Meta та українськими медійниками і довіреними партнерами.