Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Аналітика > YouTube і війна в Україні: правила управління контентом в умовах російської агресії
Від друкованих репортажів з фронту Кримської війни (1853-1856) до радіо у Другій світовій війні, від телебачення часів війни у В’єтнамі (1955-1975) до Інтернету в сучасних конфліктах: медіа й інформаційно-комунікаційні технології – давні супутники бойових дій. Війна в Україні – не виняток.
А одним із головних майданчиків російсько-українського протистояння стали соцмережі. Особливе значення має YouTube, який займає чільне місце серед найпопулярніших соцмереж як в Україні, так і в Росії – тож це одне з головних джерел новин про війну (зокрема й для інших країн).
Та для самої платформи повномасштабне російське вторгнення означало виклик: як управляти контентом у кризовий час. По-перше, великий потік інформації про війну вимагав від YouTube швидко реагувати й налагодити адекватну модерацію делікатного і суперечливого контенту. По-друге, правила спільноти, розраховані здебільшого на мирний час, треба було належним чином адаптувати й інтерпретувати в контексті війни.
Тож як YouTube застосовував і змінював свої правила управління контентом у контексті повномасштабної війни в Україні? Яку позицію зайняла платформа щодо російського вторгнення? Які обмеження накладалися на канали й контент, пов’язані з війною в Україні? На ці та інші питання дасть відповідь аналітик напряму «Незалежні медіа» Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк. Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ публікує одразу дві частини аналітики, читайте її також на сайті Центру.
Правила спільноти YouTube – це положення, яких мають дотримуватись автори контенту та глядачі задля безпеки спільноти YouTube. Вони обов’язкові для всіх користувачів платформи і визначають, що можна публікувати на платформі, а що ні. Ці правила поширюються на всі типи контенту, зокрема, на відео зі статусом “Приватний” і “Не для всіх”, коментарі, посилання, дописи на вкладці “Спільнота” та обкладинки відео. Якщо контент порушує Правила спільноти, його видалять, а канал отримає попередження.
Правила спільноти YouTube складаються з 6 блоків:
Кожен з блоків поділений на розділи. У межах цієї аналітики ми зосередимося на 5 розділах Правил спільноти YouTube, які є найбільш релевантними для управління контентом, пов’язаним з війною в Україні:
Політика YouTube щодо ворожих висловлювань забороняє мову ворожнечі. Ідеться, зокрема, про контент, який просуває насильство або ненависть до окремих людей чи груп осіб на основі ознак, які, відповідно до правил YouTube, указують на належність до захищеної групи, як-от:
Відповідно, мова ворожнечі проти представників будь-якої національності на підставі етнічної приналежності, громадянства та інших захищених ознак є забороненою в YouTube.
Ось приклади мови ворожнечі, забороненої на платформі:
У 2019 році платформа розширила свою політику в цій сфері і оголосила, що мовою ворожнечі також вважається заперечення чи применшення чітко задокументованих трагедій чи їх жертв. Тоді прикладами назвали Голокост та стрілянину в початковій школі району Сенді-Хук міста Ньютаун (штат Коннектикут, США). Тож заборонено поширювати контент із висловлюваннями на кшталт:
Невдовзі після 24 лютого 2022 року YouTube повідомив, що політика щодо чітко задокументованих трагічних подій поширюється й на контент про вторгнення Росії в Україну. Генеральний директор YouTube Ніл Мохан підкреслив, що те, що відбувається в Україні, є великою насильницькою подією, тому YouTube використовує цю політику, аби вжити “безпрецедентних заходів”.
Відповідно, платформа забороняє поширювати відео, які заперечують або применшують чітко задокументовані трагічні події, пов’язані з війною в Україні. На підставі цих правил YouTube заблокував тисячі каналів і відео, які поширювали російські наративи щодо агресії проти України – серед іншого, було видалено велику кількість контенту, в якому російське вторгнення в Україну називали “визвольною місією”.
Виняток. Подекуди YouTube може дозволити контент із мовою ворожнечі (наприклад, у вигляді новин про події у світі), якщо він має додатковий освітній, документальний, науковий або художній контекст. Зокрема, ідеться про його засудження, спростування, заперечення або висміювання. Однак цей виняток не дає права просувати мову ворожнечі.
YouTube забороняє контент, який містить неодноразові образи чи приниження в бік особи через її фізичні особливості чи належність до захищеної групи за віком, обмеженими можливостями, етнічним походженням, гендерною ідентичністю, сексуальною орієнтацією, расою тощо. Також на YouTube заборонено інші типи шкідливих дій, як-от погрози чи доксинг (збирання й публікації персональної інформації зі зловмисним наміром).
Нижче наведено кілька прикладів контенту, який заборонено на YouTube.
Тобто цькування будь-яких національностей на підставі етнічної приналежності, громадянства, раси тощо не дозволяється в YouTube. Також забороняються побажання смерті чи серйозних травм.
Тож YouTube жорстко реагує на контент з образами людей через їхню належність до захищеної групи. Образами можуть вважатися і зневажливі слова на позначення захищеної групи людей.
Наприклад, на платформах Facebook та Instagram “образами” вважаються є слова на позначення росіян на кшталт “кацапи”, “русня”, “свинособаки” й похідні. Також забороняються образливі слова в бік українців, як-от “хохол” і схожі.
У випадку YouTube достеменно не відомо, які саме слова платформа вважає образливими конкретної захищеної групи людей (росіян, українців та інших) і видаляє з платформи. Ця інформація відсутня в публічно доступних Правилах спільноти YouTube.
Однак українські медіа повідомляють, що на практиці YouTube часто пропускає “образливі слова”, які блокує той же Facebook. Наприклад, видання NV заявило, що те саме відео, яке Facebook видалив за “мову ворожнечі” (слова на зразок “москаль”), було дозволено на YouTube. Однак попри те, що Youtube залишає такі відео, він часто застосовує інші типи обмежувальних заходів (наприклад, обмеження монетизації).
Виняток. За певних умов YouTube може дозволити публікацію контенту із зображенням агресивних дій, якщо він має освітню, документальну, наукову або мистецьку мету. Однак це не дає права вчиняти зловмисні дії.
На YouTube заборонено публікувати контент зі сценами насильстваабо кровопролиття, створений із метою шокувати глядачів або викликати в них відразу, а також контент, який заохочує інших до насильницьких дій. Багато відео про війну в Україні містять графічні кадри сцен насильства і регулюються цими правилами.
Основними типами насильницького або відразливого контенту є зокрема такі:
Приклади:
Виняток. Заборона насильницького або відразливого контенту (наприклад, кадри трупів чи вбивств) на YouTube у мирний час – цілком доцільний і раціональний крок. Але в часи війни такі кадри можуть бути важливими свідченнями воєнних злочинів, а тому їх блокування може допомогти агресорам приховати свої злодіяння.
Тож правила YouTube мають виняток, який дозволяє показувати наведені вище типи насильницького або відразливого контенту з освітньою, документальною, науковою або мистецькою метою. Однак ці винятки не скасовують заборону завантажувати контент із наміром шокувати глядачів, викликати в них відразу або підбурювати до насильницьких дій.
Для освітнього контенту, який містить наведені вище приклади насильства чи відразливих сцен, контекст має надаватись у візуальних матеріалах чи аудіоряді самого відео. Не достатньо вказати його в назві або описі відео.
Слід віддати YouTube належне – у контексті війни в Україні платформа, як правило, дозволяє поширювати деякі типи насильницького або відразливого контенту у вигляді новин. Водночас до такого контенту часто застосовують інші обмежувальні заходи, як-от обмеження монетизації чи вікові обмеження, а також понижують такий контент у рекомендаціях глядачам.
Розповідаючи світу про жахіття війни, українські автори в YouTube не завжди добирають слів, щоб описати руйнування і жорстокі дії російських загарбників. Та якщо використовувати у своїх відео багато нецензурної лексики, можна натрапити на обмеження з боку YouTube.
Відвертий контент, який порушує правила YouTube щодо вульгарної лексики, може бути обмежено за віком, вилучено або автор такого контенту може отримати за нього попередження.
Коли спеціалісти YouTube визначають, яку санкцію слід застосувати до такого контенту (обмеження за віком, вилучення, попередження), вони беруть до уваги, зокрема, такі моменти:
Виняток. Разом з тим, YouTube може дозволити відео з вульгарною лексикою, якщо воно демонструється з освітньою, документальною, науковою чи мистецькою метою й не є невиправдано грубим.
На YouTube заборонені деякі типи оманливого контенту, який може завдати значної шкоди. Зокрема, це стосується неправдивої інформації, яка може спричинити реальну шкоду (наприклад, у відео, змінених за допомогою технічних засобів), або контенту, який може стати на заваді демократичним процесам. Сюди належить, серед іншого, фальсифікований контент, а також контент із неправильно зазначеними часом і місцем зйомки.
Фальсифікований контент. YouTube забороняє поширювати відео, змінені або перероблені за допомогою технічних засобів, аби ввести користувачів в оману, завдавши цим значної шкоди. Прикладами такого контенту можна назвати діпфейк з нібито повідомленням Президента Зеленського про капітуляцію України у війні з Росією чи відеофейк з буцімто випуском німецького видання Deutsche Welle про антиукраїнський флешмоб у Польщі, хоча такого випуску Deutsche Welle ніколи не знімало.
Контент із неправильно зазначеними часом і місцем зйомки. Заборонено завантажувати відео, у якому старі матеріали (пов’язані з минулими подіями) видаються за актуальні, що може завдати значної шкоди. Наприклад, у 2022 році проросійські YouTube-канали публікували відеоролик з потужним вибухом, який нібито стався на позиціях ЗСУ після того, як російський бомбардувальник скинув потужну вакуумну бомбу. За даними фактчекерів StopFake, це відео ніяк не пов’язане з Україною – воно, ймовірно, зняте в Сирії та поширювалося в Інтернеті щонайменше з 2019 р. (тобто ще до повномасштабної російської агресії у 2022 р.).
Тож YouTube використовує правила щодо інформації, яка вводить в оману, зокрема для того, аби протидіяти поширенню оманливої інформації та дезінформації у контексті військової агресії Росії проти України.
Виняток. Іноді YouTube може дозволити певний контент усупереч наведеним правилам щодо оманливої інформації, якщо він має додатковий контекст у візуальних матеріалах, аудіоряді, назві чи описі. Важливо наголосити, що це не дає права просувати інформацію, яка вводить в оману.
YouTube може робити винятки за умови, що такий контент публікується з метою викрити чи заперечити оманливу інформацію, яка порушує Правила спільноти. Наприклад, вищезгаданий діпфейк з повідомленням Президента Зеленського про капітуляцію України був опублікований на YouTube каналі “The Telegraph”, і він супроводжувався дисклеймером, що даний контент був сфальсифікований.
Інтерпретація Правил Спільноти YouTube зазнала певних змін через повномасштабну збройну агресію Росії проти України. Найважливіші трансформації стосуються таких розділів правил YouTube:
Більш докладно про застосування Правил спільноти YouTube на практиці та про обмеження каналів і контенту у контексті повномасштабного російського вторгнення читайте у другій частині аналітики ЦЕДЕМ про YouTube і війну в Україні.
Наразі YouTube – одна з небагатьох популярних платформ, доступних як в Україні, так і в Росії, оскільки російським користувачам держава обмежила доступ до низки інших великих західних платформ, як-от Facebook, Instagram та X (раніше Twitter). Тож з розгортанням повномасштабної російської агресії YouTube набув особливого значення, коли йдеться про поширення та споживання інформації про хід війни, показ реалій війни у чутливих відеоматеріалах, а також формування громадської думки серед української і російської аудиторії.
Однак повномасштабне російсько-українське протистояння, зіткнення на теренах YouTube двох діаметрально протилежних інформаційних і ціннісних світів спонукали платформу переосмислити свою аполітичну позицію, яку вона (разом з багатьма іншими соцмережами) займала від початку війни у 2014 році, продовжуючи звичну (business as usual) роботу на російському ринку. Тож важливо визначити, як YouTube трансформував свої політики у відповідь на російське вторгнення 2022 року.
У першій частині аналітики Центру демократії та верховенства права про YouTube і війну в Україні ми розглянули Правила спільноти YouTube і еволюцію їх інтерпретації крізь призму російсько-українського військового протистояння.
У цій (другій) частині ми зосередимося на висвітленні обмежень, які YouTube застосовував щодо каналів і контенту, пов’язаних з війною в Україні.
Правила видалення контенту й каналів в YouTube. Якщо завантажений в YouTube контент порушує Правила спільноти, його буде видалено, а канал отримає попередження. Це означає, що протягом 1 тижня автор не зможе завантажувати відео й історії чи проводити прямі трансляції.
Якщо протягом наступних 90 днів автор отримає ще одне попередження, YouTube обмежить йому можливість публікувати контент протягом 2 тижнів.
Якщо ж за 90 днів канал отримає три попередження, він буде назавжди вилучений з YouTube. Та у деяких випадках YouTube може закрити канал або обліковий запис негайно й без попередження лише за одне серйозне порушення.
Видалення контенту й каналів, пов’язаних з війною в Україні. З початку повномасштабного російського вторгнення YouTube видалив низку каналів і відео, які порушували Правила спільноти щодо ворожих висловлювань. Це стосується здебільшого (про)російського контенту з запереченням чи применшенням чітко задокументованих трагічних подій, які сталися у ході російської агресії.
Так, лише за перші кілька місяців повномасштабної війни YouTube видалив понад 70 000 відео та 9 000 каналів, пов’язаних з війною в Україні. Хоча компанія докладно не розписала цю статистику, представник YouTube Ніл Мохан зазначив, що левова частка обмежень каналів і контенту стосувалася поширення російських наративів щодо вторгнення в Україну.
Наприклад, YouTube видалив низку відео, де російське військове вторгнення в Україну називали “визвольною місією”. За опис агресії проти України як “визвольної місії” YouTube також наклав певні обмеження на канали, пов’язані з міністерствами оборони та закордонних справ Росії. Їм на деякий час призупинили можливість завантаження відео на платформі.
Крім того, щоб зупинити поширення інформації, яка вводить в оману, а також протидіяти дезінформаційній кампанії Росії на теренах YouTube, платформа оголосила про блокування низки російських YouTube-каналів. Серед них – державні та фінансовані державою медіа, як-от RT і Sputnik. Так, RT і Sputnik спочатку були заблоковані лише в Україні, згодом у всіх країнах Європи, а потім і в усьому світі.
Та поряд з активним видаленням (про)російського контенту трапляється і блокування контенту українських медійників. Часто – теж на підставі правил YouTube щодо ворожих висловлювань. Так, YouTube видалив один з випусків “Слей шоу” (проєкт Суспільного мовлення) про “хороших росіян” за розпалювання ворожнечі. В опитуванні на вулицях Києва людина назвала “хорошим рускім – мертвого руского”. Автори проєкту видалили цей фрагмент та перезавантажили випуск з дисклеймером, що досліджують цю тему і не мають на меті “розпалювання ворожнечі”.
Правила монетизації контенту в YouTube. Бізнес-модель YouTube дозволяє творцям контенту заробляти гроші на платформі за допомогою різних способів. Так, можна отримувати дохід від розміщення реклами у своїх відео, продажу сувенірної продукції, підписок тощо.
Найпоширенішим способом заробітку грошей є монетизація контенту за допомогою реклами. Дохід нараховується, коли глядачі дивляться рекламу, показану під час відео. Далі дохід від реклами розподіляється між YouTube та автором відео.
Слід зауважити, що YouTube розглядає монетизацію як привілей, тому ця функція доступна лише авторам, які беруть участь у Партнерській програмі YouTube і відповідають її вимогам. Головними вимогами є:
Тож участь у Партнерській програмі YouTube відкриває двері до подальшої монетизації контенту. Однак не кожен ролик можна монетизувати за допомогою реклами. Після завантаження відео у YouTube автоматизовані системи або спеціалісти платформи перевірять його і дадуть йому значок монетизації, від якого й залежатиме можливість показу реклами у відео. При перевірці враховується, зокрема, й самостійна оцінка автора відео щодо того, чи відповідає воно вимогам монетизації.
Нижче наведено пояснення кожного значка монетизації:
Зелений: автор увімкнув монетизацію, завантажене відео відповідає правилам YouTube щодо монетизації контенту, тож воно підходить для розміщення більшості рекламних оголошень.
Жовтий: автор увімкнув монетизацію, але завантажене відео не повністю відповідає правилам YouTube щодо монетизації контенту, тому рекламодавці показуватимуть лише деякі оголошення або їх узагалі не буде.
Червоний: автор увімкнув монетизацію, але через заявку щодо порушення авторських прав відео не можна монетизувати.
Сірий: автор не ввімкнув монетизацію для цього відео.
Перевіряється: система ще перевіряє відео. Ви можете опублікувати ролик, поки триває перевірка. Проте YouTube радить дочекатися, доки вона завершиться, і цей значок зміниться на зелений, жовтий або червоний.
Призупинення монетизації в Росії. У зв’язку з війною в Україні YouTube ужив низку заходів для відключення монетизації в Росії:
Щоб зрозуміти наслідки цього заходу, наведемо приклади заробітків трьох найбільш оплачуваних російських YouTube блогерів у 2021 році: Анастасія Івлєєва – $2,7 млн, Валентин Пєтухов (Wylsacom) – $2,2 млн, Юрій Дудь – $1,8 млн. Відтепер вони не зможуть монетизувати свої канали й отримувати дохід в YouTube.
Обмеження монетизації в Україні. За поширення контенту про війну українські медійники найчастіше отримують жовтий значок монетизації (мало оголошень або без реклами). Оскільки в такому відео показують менше оголошень, українські медійники отримують за нього менший дохід, ніж за контент з зеленим значком монетизації, що придатний фактично для всіх рекламодавців.
Для українських медійників головними типами контенту, які вважаються непридатними до монетизації й отримують через це жовтий значок (мало оголошень або без реклами), є положення про насильство, а також агресивний і образливий контент.
Насильство. Контент вважається непридатним для показу реклами, якщо основний акцент у ньому робиться на сценах крові, насильства чи травмування без надання додаткового контексту.
Ось приклади контенту, монетизацію якого може бути обмежено або заборонено:
Такий контент взагалі не монетизується:
Наприклад, YouTube обмежив монетизацію (жовтий значок) відео каналу “Перший”, що розповідає про медика, який рятує військових неподалік лінії фронту. Відео містить зацензуровані кадри з пораненими військовими (фото з операційної), а також загальний контекст війни.
Виняток. YouTube робить виняток для сцен насильства, які з’являються в контексті новин, освітніх, художніх і документальних матеріалів. Якщо відео містить авторитетний журналістський репортаж про подію, пов’язану з насильством, його можна буде монетизувати. Наприклад, документальний проєкт Суспільного “Видимий ворог” (про окупацію Чорнобильської зони військами РФ) відразу отримав зелений значок монетизації. При цьому у документальному фільмі є сцени стрільби з важкої техніки, а також зацензуровані кадри цивільних осіб, загиблих внаслідок російських дій.
Іноді системи YouTube можуть помилятися, накладаючи обмеження монетизації на контент, який насправді підпадає під виняток і підходить для розміщення реклами. У цьому разі платформа може переглянути своє рішення після подання відповідної апеляції. Так, канал “Перший” спершу отримав від YouTube обмеження монетизації (жовтий значок) для відео, в якому є два зацензуровані зображення розстріляних російськими військами українців. Ці кадри супроводжують розповідь героя відео про події, що сталися на початку повномасштабного російського вторгнення та окупації Херсона. Однак після подання апеляції (запиту на перевірку відео спеціалістом), YouTube зняв обмеження і повернув зелений значок монетизації.
Така ж ситуація спостерігалася з відео “Першого”, в якому є кадри з пораненими і розповідь про героїню-медикиню, яка рятує військових поблизу фронту. Після початкового обмеження монетизації, спеціалісти YouTube переглянули рішення і змінили статус монетизації на зелений значок.
Агресивний і образливий контент. Контент вважається непридатним для показу реклами, якщо він розпалює ненависть, пропагує дискримінацію, зневажає або принижує особу чи групу людей. Наприклад, взагалі не підлягають монетизації заяви, які мають на меті принизити захищену групу осіб, чи натяки або твердження про неповноцінність такої групи (наприклад, “усі жителі цієї країни огидні”).
Якщо агресивний і образливий контент може бути зневажливим для певних осіб або груп людей, проте має освітнє, новинне або документальне призначення, його монетизацію можуть обмежити або заборонити. Наприклад, обмеження монетизації (жовтий значок) можуть дати за використання у відео деяких слів-епітетів на позначення росіян (“москаль”, “кацап”) чи українців (“бандерівець”, “хохол”). Тож українським медійникам слід ретельно підбирати слова, описуючи звірства російських військових.
Виняток. Винятком можуть бути сатиричні або комедійні відео. Однак простої згадки про те, що контент має гумористичний характер, недостатньо, тому таке відео однаково може бути непридатним для показу реклами. Для контенту, який може призвести до значної шкоди, контекст необхідно додавати у самому відео (наприклад, у вигляді спеціальних кадрів або накладеного тексту) або аудіо (супровідні коментарі). Додатково це можна зазначити у назві та описі відео.
Правила щодо вікових обмежень на YouTube. Інколи контент не порушує правила спільноти YouTube, але може бути неприйнятним для глядачів до 18 років. У таких випадках YouTube може накласти на відео відповідні вікові обмеження.
Такі відео будуть недоступні для користувачів, які не досягли 18-річного віку або не ввійшли в обліковий запис. Крім того, відео з обмеженнями за віком не можна дивитися на більшості сторонніх веб-сайтів. Користувачів, які натиснуть такий ролик на іншому веб-сайті (зокрема у вбудованому програвачі), буде переспрямовано на YouTube або в YouTube Music. Там вони зможуть переглянути цей контент лише після входу в обліковий запис і за умови, що їм виповнилося 18 років.
YouTube також може накладати певні обмеження на показ реклами у відео, що визначені як неприйнятні для глядачів віком до 18 років. Хоча контент з віковими обмеженнями загалом дозволено монетизувати, деякі рекламодавці хочуть розміщувати рекламу в контенті для всієї сім’ї чи в контенті, що не містить тем з віковими обмеженнями (як-от насильницький контент). Тому монетизацію таких відео може бути вимкнено або обмежено.
Українським медійникам перепадає найбільше вікових обмежень за насильницький або відразливий контент і вульгарну лексику.
Насильницький або відразливий контент. Контент зі сценами насильства чи жорстокості, який відповідає правилам YouTube, але є неприйнятним для певних категорій користувачів, має обмеження за віком.
Вирішуючи, чи потрібно накладати обмеження за віком або вилучати відео, спеціалісти YouTube враховують контекст (чи це новини, освітній, документальний, науковий чи мистецький контент) і суспільний інтерес. Вони також беруть до уваги такі фактори:
Так, YouTube, як правило, накладає обмеження за віком на контент про місця ведення бойових дій, де є сцени насильства чи відразливі кадри.
Наприклад, “Суспільне Новини” опублікували YouTube Shorts, в якому йшлося про звільнення ЗСУ села П’ятихатки у Запорізькій області. Це коротке відео було доступне на платформі протягом трьох днів без жодних обмежень, набрало 100 тисяч переглядів, а потім отримало обмеження 18+ від YouTube.
Про неодноразові обмеження відео за віком повідомляє і “Суспільне Чернігів”. Вікові обмеження і екран попередження, що відео може містити відразливий або насильницький контент, отримав документальний проєкт “Битва за Чернігів”. Це трисерійний документальний фільм про історію оборони Чернігова, випуски якого потрапляли в тренди YouTube до запровадження обмежень з боку платформи. Накладені обмеження зупинили розповсюдження фільму на теренах YouTube.
Крім того, обмеження 18+ також отримали відео з заблюреними кадрами розстрілу українського військового, а також відео з заблюреними обличчями трупів жителів села Ягідне біля Чернігова, які загинули під час російської окупації.
Вульгарна лексика. Деякі висловлювання можуть бути неприйнятними для глядачів, яким іще не виповнилося 18 років. Нижче наведено кілька прикладів контенту, на який може бути накладено обмеження за віком:
Наприклад, авторка блогу “Рагулі” Тетяна Микитенко зазначає, що YouTube часто накладає вікові обмеження на її відео, які містять нецензурну лексику, що лунає або від самої авторки, або в матеріалах, які авторка цитує. Так, YouTube обмежив випуск її “Читанки”, присвяченої книжці Тодося Осьмачки “Ротонда душогубців”, яка розповідає про злочини сталінського режиму. Тетяна Микитенко записала цей випуск незадовго після того, як світ жахнувся від російських злодіянь в Бучі, та провела паралелі між злочинами, які описує у своїй книзі Т. Осьмачка, і теперішніми злочинами росіян. YouTube наклав вікове обмеження 18+ на це відео.
Захист авторських прав на YouTube через систему Content ID. Деякі власники авторських прав використовують систему Content ID, щоб легко ідентифікувати свій захищений авторським правом контент і керувати ним на YouTube. Система Content ID автоматично генерує спеціальну заявку, якщо хтось завантажує в YouTube неоригінальне відео, яке повністю або частково збігається з іншим роликом у цій системі. Залежно від налаштувань системи Content ID, визначених власником авторських прав, на підставі заявки він може:
Обмеження каналів регіональних видань через неоригінальний контент. З огляду на брак ресурсів і складність репортажів з фронту, регіональні (особливо прифронтові) медіа часто використовують у своїх відео матеріали інших видань, але при цьому додають власний текст і озвучку.
Однак системи YouTube визначають такий контент як неоригінальний і можуть накласти на нього обмеження. Так, у медійників іноді виникають труднощі з завантаженням контенту чи обмеженням його поширюваності.
Наприклад, “Новини Донбасу” мали труднощі з завантаженням деяких відео в YouTube і з їхнім каналом через те, що алгоритми платформи несприятливо ставляться до завантажуваних відео, що не містять нового візуального контенту. Це може перешкоджати ефективному поширенню інформації із зон конфлікту.
Огляд системи рекомендацій YouTube. Алгоритми рекомендацій YouTube спрямовані на пошук і виявлення контенту, який глядачі з високою ймовірністю захочуть подивитися. Рекомендовані відео з’являються на головній сторінці YouTube, а також у розділі “Далі” наприкінці відео.
Система рекомендацій YouTube бере до уваги такі фактори:
Пошук у YouTube показує найрелевантніші результати за ключовими словами. Позиція відео серед результатів пошуку залежить від двох головних факторів:
Обмеження рекомендацій російських каналів. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну YouTube оголосив значні обмеження щодо відображення фінансованих державою російських медіа у списку рекомендацій платформи. Натомість, коли користувачі шукають новини про Росію та Україну, системи YouTube намагаються показувати контент з авторитетних перевірених джерел у розділах “Головні новини” і “Важливі новини”.
Обмеження рекомендацій українського контенту про війну. Алгоритми YouTube достатньою мірою не адаптовані до поширення контенту, пов’язаного з війною. Багато українських відео про війну підпадають під вищезгадані обмеження монетизації чи вікові обмеження, які опосередковано пов’язані з обмеженням видачі контенту у списку рекомендацій.
Хоча статус монетизації чи наявність вікових обмежень безпосередньо не впливають на відображення контенту серед рекомендованого, вони є ознакою того, що даний контент підходить не для всіх користувачів. Алгоритми YouTube натомість враховують саме привабливість контенту для глядачів.
Відповідно, оскільки контент про війну підходить не всім, він рідше за інші ролики рекомендується користувачам. Тобто відео про війну в Україні рідше з’являються не через вимкнену монетизацію чи вікові обмеження, а через характер контенту, який YouTube визначає як непідхожий для всіх користувачів.
Багато українських медіа стверджують, що бізнес-модель YouTube віддає перевагу легшому для сприйняття контенту, де зручно показувати рекламу. Як пояснив представник “Української правди”, YouTube розглядає їхні відеоролики як незручні та невигідні для рекламодавців, що впливає не лише на обмеження монетизації, але й на пониження відео у видачі. А в “Громадському” спостерігали ситуацію, коли деякі їхні відео не відображалися в рекомендаціях попри велику кількість переглядів.
З початку повномасштабного російського вторгнення YouTube вжив низку заходів у відповідь на нові геополітичні реалії. Сюди належать, зокрема, такі позитивні ініціативи, спрямовані проти деструктивного впливу Росії на теренах YouTube:
Водночас деякі обмеження YouTube перепадають і українським медійникам. Найбільше труднощів в українських медіа і блогерів виникає через:
З огляду на згадані особливості YouTube в управлінні контентом про війну в Україні, можна виокремити деякі рекомендації для платформи та українських медійників.
Рекомендації для платформи YouTube:
Рекомендації для українських медіа і блогерів:
