Кейси виходу Президента за межі своїх конституційних повноважень, недостатньо ефективний Конституційний суд, yедосконалий механізм формування Уряду — цей список конституційних проблем в України можна продовжувати й далі. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповів, як реформувати Конституцію та конституційний лад в Україні.

Говорячи про сучасний стан конституційного ладу, першочергово в частині організації влади, пан Ігор зазначив такі основні проблеми.

Багато прикладів виходу Президента за межі своїх конституційних повноважень як через закони, так і через прямі неконституційні дії.

Недосконалий механізм формування Уряду та визначення його повноважень. Тут, за словами пана Ігоря, не стільки Конституція винна, скільки самі політики обирають явно не найкращий спосіб її тлумачення. Тобто в межах Конституції України можна було б всі ці процедури набагато конструктивніше організувати й врегулювати Законом. «Але цього ніхто не хоче зробити, і тому ми маємо постійно різні казуси, що в нас формується Уряд невідомо ким, через місяць він уже конфліктує з парламентською більшістю, політичну волю якої взагалі-то він мав би виконувати. І це повторюється — принаймні три останні Уряди власне продемонстрували цю закономірність», — зазначив експерт.

Суперечливість правового статусу органів виконавчої влади, таких як Антимонопольний комітет, Фонд держмайна, комісії-регулятори, які були придумані вже після прийняття Конституції, антикорупційні органи. Можна сперечатися, чи конституційна вся система цих органів, чи ні. «Ми домовилися вважати її конституційною, хоча завжди є експерти, які кажуть, що це не так. А тим більше в цій системі було багато прямих перегинів, як-то розширення повноваження Президентів у формуванні, призначенні цих посадових осіб, і це було вже явно неконституційно», — зауважив пан Коліушко.

Вплив Президента на парламент і уряд. Йдеться не політичний вплив, а про те, що Президенти постійно пробують впливати у директивний, нормативний спосіб — то видають доручення, то утворюють «трійки».

Тотальні проблеми з місцевими державними адміністраціями. Вони чомусь вважаються «президентськими», чим, по-перше, руйнують ефективність виконавчої влади, а по-друге, прямо порушують конституційні приписи щодо їхнього призначення та функціонування.

Застаріле регулювання адміністративно-територіального устрою. Можна навіть сказати, що він у нас тепер не відповідає фактично тому, що записано в Конституції.

І залежний, недостатньо ефективний Конституційний Суд, який, на жаль, раз за разом демонструє приклади неспроможності захистити Конституцію, виконувати роль арбітра, хоча звісно є й позитивні приклади в його діяльності.

Як змінювати Конституцію України?

Є два основних способи змінити Конституцію. Перший спосіб — внести зміни до Конституції, і це може відбуватися тільки за процедурою, передбаченою розділом XIII самої Конституції України.

«У цьому варіанті я завжди виділяю два різновиди: традиційно ми звикли просто вносити зміни окремими законами, але можна викласти Конституцію в новій редакції. Тому що зміни можна завжди вносити як в окремі статті Закону, так і цілий Закон прийняти в новій редакції», — зазначив пан Ігор.

Якщо говорити про викладення Конституції в новій редакції — то це власне зміна. Єдина складність полягає в тому, що в Регламенті Верховної Ради України є, на погляд експертів Центру, неконституційна норма, яка забороняє вносити законопроєкт, у якому одночасно будуть вноситися зміни й в захищені розділи (І, ІІІ, ХІІІ Конституції), для повноти ухвалення яких потрібно провести референдум, і в інші розділи, які не потребують проведення референдуму.

Експерт наголосив: «На наше переконання, це явно неконституційна норма Регламенту, її треба звідти вилучити, і тому власне внесення зміни до Конституції може відбутися шляхом ухвалення її в новій редакції за такою ж самою процедурою».

Ще одна складність цього шляху полягає в тому, що ХІІІ розділ Конституції передбачає згоду Конституційного Суду на те, що законопроєкт не суперечить низці статей Конституції.

Альтернативний варіант — розробити й ухвалити нову Конституцію. Різниця між новою Конституцією і новою редакцією полягає в способі їхнього ухвалення. Нова Конституція вже не посилається на розділ ХІІІ старої Конституції, вона ухвалюється з чистого аркуша.

«Якщо ми хочемо, щоб цей шлях був максимально правовим, легітимним — то треба ухвалювати Закон «Про порядок підготовки та ухвалення нової Конституції України», передбачати в ньому конституанту, її утворення, підготовку нею проєкту Конституції й остаточне затвердження її на всеукраїнському референдумі. Теоретично цей шлях можливий, але звісно він складний, довгий, хоча має без сумніву свої переваги також», — зазначив пан Коліушко.

Форма державного правління

Ключове питання в дискусії про конституційний лад — це форма правління. На переконання експерта, неможливо й недоцільно переходити до президентської чи парламентської республіки.

Для того, щоб ефективною була парламентська республіка, треба мати організоване суспільство, систему партій, незалежну й сильну судову владу. Тільки в цих умовах парламентська республіка може бути достатньо ефективною. Їхня відсутність породжує узурпацію влади олігархічними кланами в найпростіший, найшвидший спосіб.

Що стосується президентської республіки — принаймні до гарячої фази війни, до минулого року, це була дуже непопулярна пропозиція, взагалі позитивних прикладів президентських республік дуже мало.

«Тому висновок з цього важливий — ми виступаємо за збереження змішаної (напівпрезидентської) республіки, її удосконалення, поступову еволюцію можливо в напрямку парламентської республіки», — зауважив пан Ігор.

Детальніше читайте на сайті Центру політико-правових реформ.