27 серпня низка інтернет-ресурсів¹ поширили новину про дослідження компанії EOS Data Analytics, яке «попереджає про знищення лісу» в Рівненській області за 30 років, а в Житомирській – за 38 років. Така інформація отримана шляхом порівняння обсягів рубок за даними аналізу супутникових знімків протягом серпня 2019 р. – липня 2020 р., та аналогічного періоду роком раніше. По Рівненській області виявлено 5395 га рубок проти 2101 га роком раніше (зростання в 2,5 р.), а по Житомирській – площі рубок зросли майже на 20 %. Припустивши, що така динаміка зростання обсягів рубок буде продовжуватись і надалі, було отримано висновки про зазначені вище періоди «знищення лісу» для цих областей.

Ми не змогли знайти методологію дослідження, але аналіз роботи аналогічних сервісів, як наприклад «Global Forest Watch», свідчить, що під “суцільну рубку” можуть потрапляти як суцільні рубки в рамках ведення лісового господарства, так і знищення самосійних лісів поза межами офіційного лісового фонду (зазвичай на землях с/г призначення).

Крім того, на основі даних лише за 2 річних періоди (як це згадано в новинах) неможливо зробити серйозні прогнози на майбутнє, оскільки динаміка лісозаготівель явно носить нелінійний характер.

Суцільні рубки на Рівненщині та Житомирщині (і в Україні загалом) складаються із рубок головного користування (РГК) і так званих «рубок формування і оздоровлення лісів» (в першу чергу, суцільних санітарних рубок). Дані про обсяги рубок можна знайти на сайтах обласних управлінь Держстату, у розділі «Сільське, лісове та рибне господарство». На жаль, більшість даних доступні лише за 2-3 останні роки, але і з ними можна зробити певні порівняння.

Так, у 2018 році в Житомирській області було проведено 5 326 га суцільних РГК і 3 317 га суцільних рубок формування і оздоровлення лісів (в сумі – 8 643 га), а у 2019 р. – відповідно 5 409 та 1 592 га (разом – 7 001 га). Для Рівненської області представлені наступні дані (за 2018 та 2019 роки) – 2 272 і 2 537 га суцільних РГК та 2 764 і 2143 га рубок формування і оздоровлення лісів. Разом – 5 036 і 4 680 га. Тобто, порівнюючи із 2018 р., у 2019 році площі рубок … зменшились.

І хоча рубки нерівномірно розподілені протягом календарного року, але якщо цифра суцільних рубок «супутникового моніторингу» в два рази менша за офіційну статистику, то це викликає сумніви в якості цього «моніторингу».

Також розглянемо офіційні статистичні дані по в Рівненській та Житомирській областях щодо обсягів рубок головного користування, які є основним видом суцільних рубок за охопленою площею (Рис. 1). Ці дані доступні із 1997 року.

Рис. 1 – Динаміка обсягів заготівлі деревини в Рівненській та Житомирській областях при проведенні РГК протягом 1997-2019 рр.

Як бачимо, обсяги РГК у Рівненській та Житомирській областях дійсно поступово зростали із кінця 1990-х років. Однак, залежність явно не носить лінійний характер, і на фоні загального зростання обсягів рубок помітні періоди їх зменшення. Наприклад, у Рівненській області обсяги РГК після 2016 р. зменшувались 3 роки поспіль.

Схожу ситуацію бачимо і при розгляді динаміки обсягів всіх рубок протягом 1997-2019 рр. Найбільші обсяги лісозаготівлі у Житомирській та Рівненській областях були в 2018 році – 3 929 та 1 922,4 тис. м³ відповідно).

Рис. 2 – Динаміка обсягів заготівлі деревини в Рівненській та Житомирській областях при проведенні усіх видів рубок протягом 1997-2019 рр.

Обсяги рубок головного користування затверджуються під час проведення базового лісовпорядкування 1 раз на 10 років. І основним чинником, який впливає на загальний обсяг рубок протягом цього десятиліття є площа експлуатаційних насаджень, які досягли віку стиглості, тобто оптимального для рубки з господарської точки зору віку. Для прикладу, частка стиглих і перестійних насаджень в державних лісах Рівненської області протягом 2000-2009 рр. зросла із 7,5% до 8,5 %, натомість у Житомирській області частка таких лісів у 2019 році склала 18 %.

При всьому цьому, ведення лісового господарства підприємствами Рівненського та Житомирського ОУЛМГ є далеким від сучасних дружніх до довкілля практик. Основним методом заготівлі досі лишаються суцільні рубки, охорона рідкісних видів та природно-заповідного фонду блокується. Зокрема, Острозький та Дубенський лісгоспи відмовляються розширювати національний природний парк “Дермансько-Острозький” і продовжують суцільно вирубувати цінні в природньому плані ліси з наявністю червонокнижних видів.

Суцільна рубка в лісі обґрунтованому до заповідання, Дубенський лісгосп

До речі, на сайті Рівненського ОУЛМГ вже з’явилось своєрідне спростування подібної «зради». Зокрема зазначено, що обсяги лісовідновлення в останні роки перевищують площу офіційних рубок лісу, ліс є відновлювальним ресурсом, а також «уже були прецеденти в Україні, коли аерокосмічні дані про вирубку лісів не знайшли підтвердження в натурі». І це гарний привід поговорити про ефективність та доцільність систем «супутникового моніторингу вирубок в Україні»

Супутниковий моніторинг

Дійсно, це вже далеко не перша спроба запровадити «супутниковий моніторинг вирубок». Перша така спроба була здійснена ще при Міністрі екології Злочевському, а в 2016 на засіданні Уряду тодішній Прем’єр-міністр Гройсман та Міністр АПК Кутовий пафосно презентували систему боротьби з нелегальними рубками. І єдиний результат роботи цих «систем» це кримінальне провадження по факту закупівлі супутникових знімків.

Відсутність результату цілком логічна. Бо теоретично система супутникового моніторингу може виявити такі основні порушення:

• Рубку без лісорубних квитків;

• Рубку на які лісорубні квитки видали «заднім числом»;

• Завищення площі суцільної рубки;

• Самовільні вибіркові рубки високої інтенсивності.

Такі порушення, хоч і зустрічаються в українських лісах, але або не є сильно поширеними. Тим більше, визначення площі рубки шляхом супутникового моніторингу дає похибку, і довести це під час натурної перевірки дуже важко. А ще дірки лісового законодавства дозволяють проводити вибіркові рубки до «повноти 0.1», які виглядають по факту як суцільні, і можуть будуть ідентифіковуватись системами супутникового моніторингу як суцільні. Проте притягнути за них до відповідальності лісокористувача неможливо, так як формально ці рубки будуть відповідати вимогам законодавства.

В той же час, ніякий супутниковий моніторинг не може виявити основні системні порушення під час призначення рубок, такі як:

• Незаконні вибіркові та суцільні санітарні рубки на основі сфальшованих матеріалів лісопатологічних обстежень;

• Рубки, на які видані лісорубні квитки з порушенням вимог природоохоронного законодавства (наприклад в межах природно заповідного фонду без лімітів, в місцях зростання червонокнижних видів);

• «Сірі» недоцільно призначені рубки (лісовідновні, реконструктивні, ландшафтні, переформування);

• Самовільні вибіркові рубки низької інтенсивності.

Суцільні санітарні рубки у Брустурянському лісгоспі на які є всі дозвільні документи. Фото: FreeSvydovets

Більше того, навіть якщо порушення вимог законодавства зафіксоване в документах лісгоспу (рубки без погоджених матеріалів лісовпорядкування, проведення санітарних рубок в «сезон тиші» чи без проходження процедури оцінки впливу на довкілля тощо), то все рівно притягнути до відповідальності лісгосп майже неможливо через кругову поруку в лісовій галузі та корумпованість і неефективність правоохоронних органів та екоінспекції.

Не зможе показати система супутникового моніторингу і «традиційні» для лісової галузі корупційні порушення: пересортицю, заниження обсягу заготовленої деревини, підшукові рубки.

При цьому якісні аерокосмічні данні могли б дійсно допомогти вирішити деякі нагальні проблеми лісової галузі. Наприклад, оцінити площі і межі самосійних та необлікованих лісів шляхом порівняння картографічних матеріалів ВО «Укрдержліспроект» та ідентифікованих на знімках лісів, оцінити якість таксації та матеріалів лісовпорядкування, оцінити обсяги та динаміку пожеж та всихання лісів. Проте замість цього вперто продовжують вигадувати велосипед, розробляючи в черговий раз аналог Global Forest Watch.

Із цього можна зробити висновок, що подібні непрофесійні заяви із непідтвердженою і легко спростованою «зрадою» зазвичай «грають на руку» самим нечесним лісникам, які отримують шанс відбілити власну репутацію, екстраполюючи подібний підхід на всіх активістів.

А «зраду» у веденні лісового господарства в Україні зазвичай треба шукати не в площах рубок, а в системній корупції в лісовій галузі, і в тому, як і де рубки призначаються та проводяться, і який негативний вплив вони чинять на довкілля.

Контакти:

Богдан Кученко, еколог ЕПЛ

b.kuchenko@epl.org.ua, bohdankuchenko@gmail.com