Ми, представники культури, науки, медіа, правозахисники, звертаємося до народних депутатів, членів уряду щодо необхідності виділення коштів на реконструкцію Архіву національної пам’яті (Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті).
У 2015 році Україна спеціальним законом “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” остаточно відкрила архіви репресивних органів Радянського Союзу. Відтоді кожен громадянин, історик, журналіст, науковець як з України, так і з-за кордону, може вільно отримати доступ до справи свого репресованого родича, дослідити питання репресій комуністичного та нацистського режимів, депортацій та іншої інформації з документів КҐБ та інших репресивних органів.
Відкриття архівів є важливим кроком, яким може похизуватися далеко не кожна країна колишнього СРСР. Україна, надавши доступ до колись таємних документів, пішла шляхом європейських країн, що були у складі або під контролем СРСР – Німеччини, Литви, Чехії, Польщі, Угорщини та ін. Водночас документи комуністичних спецслужб досі під замком у Росії та Білорусі, що уможливлює існування у цих державах авторитарних режимів, а тисячі людей і досі не можуть отримати інформацію про своїх репресованих предків.
Закон передбачив створення Архіву національної пам’яті, який має зібрати в одному місці близько 4 мільйонів документів за 1917-1991 роки. Наразі ці справи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, судах, прокуратурах та інших органах. Це створює ряд додаткових труднощів для дослідників, а також і для згаданих органів, оскільки покладає на них невластиві функції.
Архів національної пам’яті вже має приміщення в 11 тис. м² на вулиці Пухівській, 7 у Києві. Проте будівля архіву потребує комплексної реконструкції і пристосування для архівних потреб, з урахуванням вимог до безпеки зберігання, клімат-контролю, реставраційних лабораторій, а також сучасних приміщень для дослідників.
На сьогодні Архів розробив проєкт реконструкції та отримав позитивний експертний звіт, що містить в собі найсучасніші будівельні рішення, надійне обладнання та цифровізацію. Загальна сума реконструкції становить 685,7 мільйонів гривень. За умови належного фінансування архівна будівля може бути повністю реконструйована і здана в експлуатацію вже протягом двох років.
Однак у квітні 2020 року Верховна Рада вилучила в Архіву 57,6 мільйонів гривень, передбачених на реконструкцію приміщення. Проєкт Державного бюджету на 2021 рік також не містить жодних видатків, що мали б бути спрямовані для проведення реконструкції, попри подану бюджетну заявку в обсязі 349,8 мільйонів гривень.
Архів національної пам’яті – це проєкт світового рівня, на який вже звертають увагу наукові спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішнього іміджу України як модерної європейської держави. Закритість архівів і відсутність належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі – і військового вторгнення на територію України та окупацію Криму та частин Донецької та Луганської областей.
Ми закликаємо Кабінет Міністрів та Верховну Раду передбачити у проєкті Державного бюджету України на 2021 рік кошти на проведення реконструкції Архіву національної пам’яті як однієї з важливих культурних та наукових інституцій України.
Підписанти:
- Акім Галімов, журналіст, продюсер
- Альона Артюх, провідна наукова співробітниця Національного музею літератури України
- Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
- Анастасія Рінгіс, журналістка, експертка з комунікацій
- Андрій Козлов, юрист, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (2016-2019)
- Анжеліка Рудницька, заслужена артистка України, президентка мистецької агенції “Територія А”
- Анна Олійник, керівниця Центру досліджень визвольного руху
- Антоніна Кареліна, перекладачка, волонтерка FamilySearch
- Вахтанг Кіпіані, головний редактор сайту “Історична правда”
- Віктор Бронюк, фронтмен гурту “ТІК”
- Віктор Крупина, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук
- Вікторія Піх, аналітикиня
- Вікторія Тараненко, художниця, викладачка образотворчого мистецтва
- Віта Думанська, координаторка руху ЧЕСНО
- Віталій Молочко, архітектор, голова громадської організації “UA”
- Владислав Куценко, керівник військово-історичного клубу ВІК “Повстанець”
- Владислав Самойленко, голова ГО “Урбан Крю”
- Володимир В’ятрович, народний депутат України, Голова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019), директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2008–2010)
- Володимир Мжельський, генеральний директор “5 каналу”
- Володимир Цабаль, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
- Ганна Бондар, мистецтвознавець, Заслужений архітектор України, народний депутат України
- Ганна Чайковська, голова ГО “Суспільна Служба Поділля”
- Громадська спілка “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”
- Дмитро Лазуткін, поет, телеведучий
- Дмитро Шурхало, журналіст
- Едуард Андрющенко, журналіст, історик
- Зоя Казанжи, журналістка
- Зьміцер Дрозд, білоруський історик, архівіст, публіцист, поет
- Іван Крулько, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
- Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор
- Ігор Галагіда, професор, історик, Гданський Університет (Польща)
- Ігор Кулик, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті
- Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, генеральний директор Національного музею Революції Гідності
- Ігор Розкладай, медіаюрист, співавтор Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”
- Ірина Плехова, директорка кінотеатру “Ліра”, кандидатка наук із соціальних комунікацій
- Ірина Славінська, журналістка
- Йосиф Зісельс, колишній політв’язень, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”
- Льоля Філімонова, гідеса
- Марина Ткачук, журналістка, режисерка
- Мирослав Маринович, член Ініціативної групи “Першого грудня”, колишній політв’язень (1977-1987)
- Олександра Бузько, завідувачка Наукового архіву Інституту археології НАН України
- Олександр Сидоренко “Фоззі”, гурт “Танок на майдані Конго”
- Олександра Матвійчук, голова правління “Центру громадянських свобод”
- Олена Івановська, доктор філологічних наук, професорка кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
- Ольга Гнатюк, професорка НаУКМА та Варшавського університету
- Ольга Скороход, журналістка
- Павел Боболовіч, журналіст
- Роман Кулик, співзасновник ГО “Експертний корпус”
- Роман Скакун, заступник директора Інституту історії Церкви Українського католицького університету
- Роман Титикало, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, адвокат
- Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”
- Сергій Гуменний, аспірант історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка
- Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”
- Тетяна Сосновська, заслужена працівниця культури України, засновниця та очільниця ГО “Інвестиції у спадщину і культуру”, генеральна директорка Національного музею історії України (03.2015 – 03.2020 рр.)
- Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”, кандидатка філологічних наук
- Центр досліджень визвольного руху
- Юлія Галушка, ведуча телеканалу “Україна 24”
- Юлія Цитрицька, журналістка
- Юлія Чаплінська, журналістка
- Ярина Ясиневич, членкиня Ради Коаліції “Реанімаційний Пакет Реформ”
