У четвер, 1 березня, Верховна Рада розгляне законопроект №6229, який передбачає відкриття низки публічної інформації про видобувну галузь. Одним з важливих моментів є відкриття бенефіціарів – тих, хто насправді є кінцевим вигодоотримувачем у видобувних компаніях.

Про це на круглому столі «Як забезпечити прозорість у видобувній галузі» повідомив Олексій Орловський, член Правління Ініціативи Прозорості Видобувних Галузей (EITI).

“Попри те, що Україна порівняно з багатьма країнами виглядає досить непогано в аспекті прозорості видобувних галузей, їй ще треба закрити багато прогалин у своєму законодавстві”, – каже Олексій Орловський.

Значну частку необхідних вимог закладено у законопроекті №6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», який буде розглянутий Верховною Радою у четвер, 1 березня. Законопроект покликаний імплементувати вимоги Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року, Директиви 2013/50/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 22 жовтня 2013 року та Директиви 2007/14/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 8 березня 2007 року.

«Цей закон додасть інформації про те, які податки сплачують компанії, ренти, скільки працівників мають. Внаслідок цього можна зважити, скільки коштів надходить від видобутку у бюджет і який вплив він водночас спричиняє на довкілля, тобто зважити його доцільність і провадити так раціональну державну політику», – пояснює суть законопроекту нардеп Остап Єднак, один з його співавторів.

Законопроект також окреслює вимоги щодо звітності видобувних компаній, вимоги, пов’язані з відкриттям діяльності компаній на місцевому рівні, публічної звітності по проектній діяльності, відкриття кінцевих бенефіціарів (вигодоотримувачів).

«Цікаво, що попередній законопроект щодо цієї галузі, для ухвалення якого забракло одного голосу, прописував повне відкриття тексту контрактів між бізнесом та державою. В цьому законопроекті норми м’якші –  доступним громадськості бути  лише певний перелік позицій, які неодмінно мають бути публічними», – каже Олексій Орловський.

У прийнятті закону, за словами експертів, мають бути зацікавлені держава, бізнес та громадськість. Держава з огляду на можливість вироблення раціональної політики природокористування, бізнес – через зростання конкуренції та прозорих правил гри. Для місцевого населення та влади закон збільшує частку надходжень до місцевого бюджету – зокрема 5% рентної плати, частку екоподатку та плати за землю.

«Законопроект не передбачає, що збільшаться прибутки та надходження в бюджет. Однак що прозоріша галузь, що більше відомо про те, які платежі і куди надходять, то кращим стає адміністрування процесу», каже Роман Ніцович, експерт групи «Реформа енергетичного сектору» Реанімаційного пакету реформ.

Нагадаємо, в червні 2017 року Президент Порошенко підписав закон «Про оцінку впливу на довкілля», що є одним із законів, які формують поле для публічності інформації в сфері екології та видобування.