У січні 2022 року в Україні набуде чинності кілька законодавчих нововведень, які вплинуть на сферу медіа, персональних даних, інтернету та реклами.

Закон “Про електронні комунікації”

З 1 січня 2022 року набуває чинності Закон України “Про електронні комунікації”, що замінить собою Закони України “Про телекомунікації” та “Про радіочастотний ресурс України”.

Закон регулюватиме сфери електронних комунікацій та радіочастотного спектра, зокрема послуги з постачання інтернету, зв’язку, аудіовізуальних сигналів, діяльність провайдерів тощо. Водночас норми Закону не поширюються на аудіовізуальну політику або зміст того, що передається електронними мережами, тобто не обмежують прав інтернет-медіа, програм телебачення, радіо тощо.

Водночас він матиме значення і для медійної сфери:

1. Одним із принципів державного регулювання сфери визначено сприяння свободі вираження поглядів і плюралізму медіа. При цьому закон вводить вимогу до постачальників забезпечувати таку швидкість універсальних електронних комунікаційних послуг, щоб користувачі мали доступ, зокрема, до засобів масової інформації;
2. Вперше визначено поняття “спаму” та встановлено заборону масово розсилати його без згоди на це користувача. Дозволені лише повідомлення від провайдера, які стосуються надання ним послуг. Користувачі можуть скаржитися до провайдерів або утвореної з 1 січня 2022 року Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
3. Органи у сфері електронних комунікацій співпрацюватимуть з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення щодо науково-дослідних робіт у сфері радіочастот та обладнання, розподілу радіочастот, конверсії радіочастотного спектра (зміна радіослужби, технології або користувача ресурсу). Присвоєння радіочастот, припинення використання радіообладнання для мовлення, строки користування радіотехнологіями залежать від ліцензій Нацради, виданих мовникам.

Окрім цього, з 1 січня 2022 очікується набрання чинності Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку”. Його 16 грудня ухвалив парламент, проте ще не підписали спікер і президент.

Нова комісія буде створена шляхом переіменування і перепідпорядкування НКРЗІ без проходження реорганізації. Старий-новий орган регулюватиме діяльність у сфері електронних комунікацій, захищатиме права споживачів послуг Інтернету, зв’язку, видаватиме ліцензії відповідним компаніям, стежитиме за належною якістю послуг (швидкість і безперебійність тощо), регулюватиме цінову політику.

Протидія сексизму в рекламі

Від 8 січня 2022 року почнуть діяти зміни до закону “Про рекламу”, що стосуються протидії дискримінації за ознакою статі. Законодавець ввів поняття дискримінаційної реклами, а також дискримінаційної реклами за ознакою статі, тобто такої, що “містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки”. До неї також належить реклама, що принижує, демонструє насильство, сексуалізує частини тіла певної статі тощо.

У соціальній рекламі можна буде зображати дискримінацію за ознакою статі як засіб протидії цьому явищу.

Винним за статеву дискримінацію у рекламі про працевлаштування загрожуватиме штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат (з 1 січня 2022 року – 65000 грн).

Державна мова у медіа

Від 16 січня 2022 року набуває чинності стаття 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Вона передбачає, що загальнодержавні та регіональні друковані засоби масової інформації видаються державною мовою. Разом з тим, є низка особливостей:

1) видання може виходити іншою мовою за наявності аналогічного тиражу українською з можливістю передплати обох варіантів;

2) в магазинах преси мінімум 50% видань, що продаються, мають бути україномовними. У разі продажу іншомовних примірників – забезпечується продаж таких же примірників українською;

3) видання англійською, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів України не підпадають під ці вимоги.

Джерело: ЦЕДЕМ