Політики та лідери громадських організацій обговорили механізми для налагодження сталого діалогу і співпраці задля проведення якісних реформ в Україні. Учасники PlatForum 19-20 листопада розглянули можливості взаємодії і пріоритети реформ в сферах публічного управління, економіки, гуманітарного розвитку і євроінтеграції.
Співпраця органів влади та громадянського суспільства як драйвера реформ – це запорука позитивних змін для підвищення добробуту українців. Співпраця з регіональними організаціями як ініціаторами змін на місцях – одна з функцій Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, поділився Ігор Бураковський, співголова Ради Коаліції РПР.
До реформ децентралізації, виборчої та земельної залучали представників громадянського суспільства, тому послідовність дій та інституційна пам’ять – запорука сталого діалогу між Урядом та громадянами. Олександр Корнієнко, перший заступник голови депутатської фракції політичної партії “Слуга народу”, бачить Коаліцію РПР посередником між Урядом, громадським сектором і бізнесом у публічному діалозі.
Без такого діалогу Міністерство розвитку громад і територій повноцінно не функціонуватиме, погодилася очільниця міністерства Альона Бабак. Питання адміністративно-територіальної реформи вирішує ВРУ, але перспективні плани розвитку регіонів неможливі без участі громадськості. Міністр пообіцяла залучати громадських експертів до робочих груп, до обговорення проектів рішень: “Уряд виконує домашню роботу, а потім виносить її на обговорення”.
Форма сталого діалогу для громадянського суспільства – це робочі групи у комітетах Верховної Ради та Кабінету Міністрів, а також щоквартальне спілкування з керівництвом Парламенту та Уряду. “Попередня влада припустилася помилки у комунікації з суспільством, бо відкритий діалог між першим і другим туром президентських виборів – це запізно”, – наголосила співголова Ради Коаліції РПР Юлія Кириченко.
Уряд відмовився від ідеї точок зростання, коли одна чи декілька галузей вважалися локомотивом економіки. Народний депутат від фракції “Слуга Народу” Роксолана Підласа озвучила 3 компоненти економічного зростання: демонополізація економіки, стимулювання конкуренції та підтримка малого та середнього бізнесу. Демонополізація – це не лише про належну роботу Антимонопольного комітету, але й про скасування держмонополій. “У деяких держпідприємств є пільги, наприклад – оренда приміщення за 1 грн, тоді як приватний підприємець сплачує ринкову ціну”, – пояснила вона. В економічній сфері у громадськості 2 ролі: експертиза та контроль за діями держави.
У чинного Уряду є політичний капітал для непопулярних, але потрібних реформ: ліберальної моделі ринку землі, приватизації держпідприємств та встановлення чесних правил гри для бізнесу. “Громадянське суспільство має стати інтерфейсом між Урядом та іншими стейкхолдерами, зберігаючи контролюючу функцію, – адже не всі конкурси на державні посади проводяться прозоро та чесно”, – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Основа економіки – довіра, а не гроші. Тоді люди вкладають гроші та об’єднують капітали заради інвестицій, звертає увагу співзасновник Greencubator Андрій Зінченко. Основа для довіри від бізнесу – це інституції. Але в Україні досі існує проблема формалізації власності: “Ми досі пострадянська країна без чітко визначеної власності; немає повноцінного земельного кадастру та е-реєстрів власності”.
Жодна бідна країна не перетворилася на багату, маючи величезний соціальний вантаж. Це стосується і України, яка має 40% видатків державного бюджету на соціальну сферу, додав виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Сьогодні створено 1002 об’єднаних територіальних громад із запланованих 1356, але ці ОТГ покривають 42% країни, звернула увагу Олена Шуляк, заступниця голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (фракція “Слуга Народу”). Уряд відмовляється від принципу добровільного об’єднання громад. На першому місці функціональна спроможність громади, а не можливість добровільно об’єднатися. “У Державному бюджеті на 2020 рік ОТГ отримають 7,7 млрд грн. Але функція місцевого самоврядування не має зводитися виключно до фінансових вимог. ОТГ мають розуміти місцеві потреби, які вони можуть вирішити за допомогою Уряду”, – каже Шуляк.
Щороку Уряд переносить дедлайни виконання певних положень зі стратегії держуправління, бо політикам доводиться йти на компроміси. За словами народного депутата Альони Шкрум (фракція “Батьківщина”), зараз незрозуміло, чи за реформу держуправління відповідає Президент або Прем’єр-міністр. “Один з драйверів економічного зростання України – це перезапуск державних інституцій. Але деякі аспекти реформи держуправління робляться “для галочки”, аби показати це представникам програми SIGMA”, – говорить вона.
У ключовій для України реформі – держслужби – форма домінує над сенсом: люди часто не розуміють, навіщо вони працюють на державних посадах. На це звернув увагу голова Національного агентства з питань державної служби Олександр Стародубцев. Громадянське суспільство краще за владу розпочинає реформи, адже реформи – це стартап. Наприклад, система держзакупівель ProZorro починалася як невеликий стартап громадськості, а початок завжди дає право на помилки. “Система ProZorro запустилася лише з третьої спроби – два попередні проекти провалилися. Якби це робила влада, чиновники мусили б пояснювати причини провалів правоохоронцям”, – навів приклад Стародубцев.
Перешкоди для встановлення верховенства права в Україні – це нестабільність і нечіткість законодавства, вважає заступниця керівника програми USAID “Нове правосуддя” Наталія Петрова.“Питання доступу до правосуддя – не лише питання фізичного доступу до суду, а й наявність альтернативи вирішення суперечок, як-то медіація. В Україні послуги з медіації готові надавати громадські організації”, – уточнює Петрова. На її думку, 20% суддів є “зайвими” в державі, зважаючи на середнє навантаження одного судді. З такою думкою категорично не погоджується суддя Верховного Суду Володимир Кравчук: “В Україні катастрофічна нестача суддів. Наразі у 9 судів взагалі відсутні судді. Зараз є тисячі вакантних суддівських посад”.
Значний акцент в реформі громадськість робить на оновленні суддівського корпусу, адже люди – це головне, поділився думкою Михайло Жернаков, співзасновник Фундації DEJURE та координатор Громадської ради доброчесності. Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Вища рада правосуддя не впоралися зі своїм завданням відбору доброчесних суддів, тому . Тому зараз робиться акцент на перезавантаженні цих органів.
“Світла сторона реформи – це запуск і відбір кандидатів до Вищого антикорупційного суду. Цю історію успіху ми хочемо розповсюдити на всю суддівську сферу”, – підсумував Жернаков.
Розрив між Києвом і прифронтовими територіями на Донбасі колосальний: деякі прифронтові населені пункти не мають доступу до медичної допомоги, води та продуктів харчування. На це звернула увагу Олександра Дворецька, координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики, колишня експерт Коаліції РПР.
“5 років деокупацію вважали суто військовим питанням, але стався розрив не тільки з окупованими, але і з прифронтовими територіями”, – говорить Дворецька.
На прифронтових територіях не вистачає вчителів, а здебільшого залишилися літні педагоги. Ще складніше питання – це освіта дітей на окупованих територіях Донбасу. Для формування спільного майбутнього необхідно стимулювати дистанційне вивчення української мови та історії на окупованих територіях. “Люди на окупованих територіях є заручниками, а не архітекторами ситуації. Необхідно інвестувати у зв’язки з окупованими територіями, щоб хоча би залишити їх в актуальному стані”, – каже Дворецька.
Роками гуманітарну політику “віддавали” групі національно-орієнтованої інтелігенції. Тому і сформувалася вона окремо від широкого загалу населення, каже виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко.
Інше важливе питання – середня та вища освіта. Саме школярі можуть вказати на необхідні зміни у шкільній програмі, як-то відсутність важливих для сучасного світу предметів. Про це говорив Роман Грищук, член Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій (фракція “Слуга Народу”).
Зараз на дитину перед вибором конкретного ВНЗ здебільшого впливають батьки, натомість Українська Академія лідерства пропонує річну програму для допомоги дитині краще пізнати себе та світ. “Це – свідоме рішення для вибору життєвого шляху, і водночас УАЛ не конкурує зі школами та університетами”, – каже керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.
Не можна інтегрувати Україну до Євросоюзу виключно з Києва, треба активно залучати регіони, говорить Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Уряд прагне вирішити 2 проблеми: поєднати всі регіональні євроінтеграційні ініціативи та забезпечити синергію Уряду, місцевої влади і Євросоюзу на місцях. Для цього планують створити урядові регіональні центри євроінтеграції. Перший урядовий євроінтеграційний центр відкриють у Херсоні. “Херсон обрали не просто так. Маємо вести Європу в регіони, щоб витісняти звідти Росію”, – пояснив Кулеба.
З 2014 року Європейський Союз профінансував 300 проектів вартістю €63 млн, аби підтримати громадянське суспільство в Україні, сказав Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Дипломат запевнив учасників у подальших намірах ЄС підтримувати Україну фінансово та політично.
Сюзан Фрітц, Директорка Місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові наголосила на ключовій ролі громадянського суспільства у реформуванні України, зокрема у протистоянні російській агресії. Зараз швидкість змін від нової влади потребує громадської підтримки.
PlatForum організований Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ за підтримки Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Проектом ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні та Міжнародним фондом “Відродження”.
