Головним пріоритетом Міністерства охорони здоров’я в імплементації медичної реформи є первинна ланка медичної допомоги. Про це говорив заступник Міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Ігор Іващенко під час публічного обговорення «Пріоритети Міністерства охорони здоров’я України на 2021–2022 роки: чого очікують громадяни та медична спільнота?» 10 березня.

«Перша ланка медичної допомоги дає змогу максимально забезпечити населення профілактикою та превенцією захворювань. 60 % наданих медичних послуг мають концентруватися саме в первинці, але поки що цього результату не досягнуто», — каже заступник міністра.

Проте МОЗ разом із Національною службою здоров’я України вже здійснює конкретні заходи в цьому напряму, як от запровадження індикаторів якості надання медичної допомоги та розширення сфери компетенції сімейних лікарів (ментальне здоров’я, реабілітація тощо).

«Позиція МОЗ і НСЗУ — ще багато зусиль треба вкладати в первинку», — констатує Іващенко, додавши, що зараз деякі медичні послуги, які мають надаватися на нижчих рівнях, пацієнти отримують лише у вузькоспеціалізованих медичних закладах.

У сфері контролю якості надання медичної допомоги він підтримав ідею створення нової спеціалізованої агенції. А вже зараз система eHealth дозволяє здійснювати моніторинг надання медичних послуг населенню.

Зміни необхідні й у системі оплати праці медичних працівників, запевняє заступник міністра: «Треба зменшувати глобальну ставку та збільшувати оплату за кожний окремий випадок лікування».

На Заході 70 % медичних послуг надаються саме на первинній ланці. Тому Україна має орієнтуватися на цей самий результат, переконує співзасновник та секретар Харківської експертної групи підтримки медичної реформи Михайло Довгопол. За його словами, МОЗ вжило конкретних заходів у сфері первинки 1,5–2 роки тому, а зараз «м’яч уже перебуває на стороні медичних закладів».

«Маємо змінити сам підхід: перейти від позиції “лікарю, лікуйте мене” до “лікарю, давайте разом слідкувати за моїм здоров’ям”», — додає експерт.

Інше важливе питання — відкритість медичних даних для пацієнтів. Довгопол запропонував оприлюднювати перелік усіх послуг, які надаються в конкретних медичних закладах.

Одним із пріоритетів МОЗ має бути збереження здоров’я школярів і підлітків, впевнена виконавча директорка Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я», членкиня Ради Коаліції РПР Галина Скіпальська.

«Популяризація охорони здоров’я серед підлітків матиме позитивний вплив на все громадське здоров’я. Інвестиції в підліткове здоров’я зменшить витрати на систему охорони здоров’я в майбутньому», — вважає експертка.

Ключовими завданнями МОЗ у цій сфері вона назвала надання підліткам універсального доступу до медичних і профілактичних послуг, дослідження чинників, які впливають на здоров’я підлітків, а також законодавчу реалізацію їхніх прав на охорону здоров’я (наприклад, зменшення віку, коли людина може обрати собі сімейного лікаря).

Основною метою та пріоритетом на цей і наступні роки є формування ефективної, орієнтованої на потреби населення інтегрованої мережі закладів охорони здоров’я у регіонах в умовах децентралізації та зміни адміністративно-територіального устрою. На це звернув увагу голова Експертної Громадської спілки «Форум трансформації охорони здоров’я», консультант із планування госпітальних мереж USAID Україна Євген Прилипко.

Головними проблемами в медичній сфері він вважає брак:

• чітких розрахунків з оцінки потреб населення регіону в медичних послугах;
• соціально-економічного аналізу кожного регіону, демографічного аналізу, впливу екології, аналізу стану здоров’я та захворюваності;
• аналізу ефективності роботи чинної мережі, потенційних перспективних напрямах інтеграції та розподілу функціональних ролей з урахуванням фінансово-економічного аналізу, аналізу витрат медичних закладів, оцінки фінансових ризиків;
• визначення пріоритетів розвитку кожного закладу та оцінки реальних потреб в інвестиціях.

На думку експерта, зараз відбувається руйнація джерел і потоків достовірних даних для аналізу та ухвалення рішень: «При аналізі діяльності мережі закладів єдиним першоджерелом є й залишаються структуровані статистичні дані, які все ще збираються з допомогою тих саме форм звітності, які багато хто з медичних працівників та керівників воліли би позбутися».

Лілія Олефір, виконавча директорка ГО «Життя», у своєму виступі звернула увагу на важливість превенції неінфекційних хвороб — тих, які спричинені способом життя, генетикою, екологією тощо. Ці хвороби є головною причиною смертності в усьому світі.

«Тютюн вбиває понад 85 тисяч українців щороку. Це перевищує статистику смертності від ДТП і СНІДу разом. А для економіки — це 90 млрд грн збитків щороку», — наводить дані Олефір.

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, 34 % дорослих українців є курцями. Проте електронні сигарети та електронні засоби для нагрівання тютюну (ТВЕН) стають усе більш популярними серед молоді.

«Безпечного куріння не існує. Вейпи, IQOS та інші засоби містять важкі метали, гліцерин, пропіленгліколь тощо. Але зараз відсутня законодавча заборона продажу електронних сигарет і ТВЕН неповнолітнім. Хоча посилення антитютюнового законодавства не вимагає додаткових витрат із бюджету. Ба більше, це підтримують 87 % українців», — аргументує виконавча директорка ГО «Життя».

Єдиною проблемою в цьому питанні, на її думку, є тютюновий лобізм у Парламенті.

Нагадаємо, зараз Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ організовує низку онлайн-обговорень Плану дій Уряду на 2021 — 2022 роки.

«Коаліція РПР виступила з креативною позицією зібрати пропозиції від громадян, лікарів, експертів до Плану дій Уряду. Фінальним етапом цього обговорення буде підготовка системного документу з рекомендаціями, який ми надішлемо до МОЗ», — закцентував Виконавчий директор Коаліції РПР Денис Денисенко.

Захід модерував голова правління ГО “Життя” Андрій Скіпальський.

Це публічне обговорення організовано Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ разом з Інститутом «Республіка» за сприяння Національного Демократичного Інституту та завдяки щедрій підтримці британського народу через Фонд розвитку ефективного врядування Сполученого Королівства.