Народні депутати ухвалили за основу законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Наступний крок – доопрацювати документ та ухвалити його в цілому.  

Як раніше повідомляли експерти РПР, цей законопроект покликаний передусім захистити права тих, хто хоче говорити українською та отримувати нею інформацію та послуги. Закон не зазіхає на звичні мовні практики більшості населення, натомість забезпечує повноцінну можливість вибору мови спілкування для громадян, усуває перешкоди для переходу на українську. Дія законопроекту не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

За словами Тараса Шамайди, експерта групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного Пакету Реформ, в документ під час голосування була внесена низка важливих правок. Зокрема, йдеться про скорочення кількості інституцій, які фігурували в законі.

“Залишено тільки дві інституції з п’яти нових структур, які мали бути. Це Комісія зі стандартів – колегіальний орган, який буде основним органом з мовної політики. Згадки про Термінологічний центр і Центр української мови прибрані, але функції їхні (розробка стандартів та видача сертифікатів тощо) залишені та передані Комісії зі стандартів. Так само прибрані з закону всі згадки про мовних інспекторів та службу мовних інспекторів, оскільки була певна негативна пропаганда навколо цього, натомість ці повноваження передані до Уповноваженого з захисту мови”, – розповів Шамайда.

Крім того, стаття яка регулює мову освіти, приведена у відповідність зі ст. 7 Закону України “Про освіту”, прийнятим торік. Згідно з новими нормами, з 2025 року складання ЗНО відбуватиметься повністю українською мовою, за винятком ЗНО з іноземних мов.

Важливою зміною стане доповнення статті про освіту ще однією нормою, каже експерт.

“Стаття про освіту доповнена нормою про те, що вивчення іноземних мов і курси повинні відбуватися або мовою, яка вивчається, або українською мовою. Це зробили, тому що масовим явищем є ситуація, коли англійська та інші мови викладаються російською мовою, і вивчення іноземних мов стало додатковим способом русифікації людей”, – зауважив експерт.

Ще один важливий момент – це телебачення та радіомовлення. Стаття про це вилучена і продубльована ст. 10 чинного Закону “Про телебачення і радіомовлення”, в тому числі тими нормами, які наберуть чинності 13 жовтня.

Також у проголосованій версії законопроекту вилучено всі посилання на закон про національні меншини.

Щоби документ вчасно доопрацювали та проголосували в другому читанні, зараз важливо контролювати цей процес, впевнені експерти.

“Зараз два тижні регламент дає на внесення поправок, а потім кілька тижнів є на доопрацювання. Тривалість цього процесу залежить від того, чи будуть поправки по суті, чи буде спеціально спам, щоб затримати цей процес”, – зазначив Тарас Шамайда.

Нагадаємо, раніше експерти РПР закликали народних депутатів підтримати законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.