Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Як зберегти демократію в Україні під час війни? Думки політиків і громадських експертів

Як зберегти демократію в Україні під час війни? Думки політиків і громадських експертів

Позначки:

Уже сім місяців триває повномасштабна агресія росії проти України. Але, попри всі загрози, наша країна зберігає демократичний вектор розвитку. Чи можливо впроваджувати демократичні реформи під час війни? До яких загроз для демократії треба готуватися після? Як євроінтеграція вплине на демократичний розвиток? Про це ми поговорили з народними депутатами та громадськими експертами під час конференції «Зберегти та розвинути демократію в Україні: які виклики в демократичній трансформації?» 21 вересня.

Конституціоналізм, врядування, правосуддя

Понад 90 % українців вірять у перемогу своєї країни у війні з росією. Але ця перемога стосується не лише звільнення захоплених агресором територій, а і збереження демократичних прав і свобод, говорить Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ:

«Питання демократії вкрай важливе для українців. Особливо коли вони бачать її рівень у країні-агресора. Це було одним із факторів того, чому українців так одностайно виступили на захист України».

З початку 2000-х років комплексні загрози демократії постали в багатьох країнах світу, зауважує експерт. Основні причини — збільшення соціальної дистанції між бідними та багатими, поява нових ідентичностей та діджиталізація, яка є не лише зручним інструментом для надання державних послуг, а і для встановлення контролю над громадянами.

Ігор Коліушко окреслив потенційні загрози для демократії в Україні:

  1. Консолідація влади під час воєнного стану — приваблива ситуація для правлячої політичної еліти перерозподілити повноваження органів влади та переглянути статус ЗМІ. Прикладом останнього голова правління ЦППР назвав тиск із боку влади на ті телеканали, які не увійшли до інформаційного марафону.
  2. Спроба створити структури, які дублюють функції наявних державних інститутів. Серед прикладів пан Коліушко називає Нацраду з відновлення України, компетенція якої мала б належати Уряду, але він є лише її частиною разом з іншими органами влади.
  3. Повільний темп судової реформи.

В усіх регіонах України підтримка демократії становить 92 % — 93 %, що є своєрідним рекордом за весь час незалежності, такі дані закритого соцдослідження навела Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР:

«Українці усвідомили, що росія розпочала війну, тому що Україна обрала демократичний шлях розвитку. А демократія є загрозою для авторитарного режиму кремля».

Одним з елементом війни росії була спроба знищити органи влади, зокрема Парламент, на конституційному рівні. Але їй не вдалося це зробити, навіть за наявності у Верховній Раді проросійських партій.

На думку пані Кириченко, під час війни Парламент впорався зі своїми основними завданнями та продовжує нормально функціонувати. Проте громадянське суспільство непокоїть, який зараз склався баланс між безпекою та прозорістю роботи Верховної Ради.

Серед важливих реформ у сфері Конституції експертка назвала незавершену реформу децентралізації на рівні Основного Закону, а також відсутність комплексної реформи щодо балансу гілок влади, де «був консенсус щодо посилення ролі Уряду у виробленні політики».

Водночас ці питання неможливо розглядати під час воєнного стану й до них треба повертатися одразу після завершення війни.

«Конституція 1996 року містила багато пережитків радянського минулого, як-от самі назви «Верховна Рада» та «народний депутат». На сьогодні постає питання ухвалення нової редакції Основного Закону. Цей процес має бути інклюзивним із залученням якомога більшої кількості українців», — вважає співголова Ради Коаліції РПР.

Вона нагадала, що одна з рекомендацій Єврокомісії щодо збереження Україною статусу кандидата в члени ЄС — запровадження справедливого конкурсного добору до Конституційного Суду:

«Незалежний Конституційний Суд після війни мав би відіграти вагому роль, аби влада діяла виключно в межах конституції. Зараз наявні дві вакансії в КСУ, які мають бути заповнені незалежно від воєнного стану».

Незалежні суди, у тому числі й Конституційний Суд, є найкращим запобіжником для збереження демократії в Україні, погоджується Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції:

«Судова реформа триває вже понад вісім років. Так, були певні помилки, але це дає нам краще розуміння того, якими мають бути суди в Україні. Україна долучає міжнародних експертів для перевірки доброчесності кандидатів на суддівські посади. Ми прямуємо в напрямку дійсно незалежних судів».

Експертка нагадала заклик громадянського суспільства долучити до процесу добору суддів КСУ представників громадськості, аби конкурс був дійсно незалежним.

За словами пані Чижик, прогрес відбувається й у встановленні незалежних антикорупційних інституцій — Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Наприклад, після нещодавнього обрання керівника САП уже є результати в роботі антикорупційних органів.

А ось у реформі органів правопорядку експертка була менш оптимістична, адже Генпрокуратура та Нацполіція є політично залежними інституціями. Хоча вони зараз роблять важливу роль у розслідуванні скоєних росією воєнних злочинів.

Вибори, медіа, політичні партії

Один із головних викликів під час наступних виборів в Україні — це 5 -6 млн переселенців, які перебувають за кордоном. Адже наявна виборча інфраструктура неспроможна охопити цю кількість виборців, звертає увагу Ярослав Юрчишин, народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики:

«Навіть у мирний час голосування за кордоном було проблемою. Наприклад, у Канаді деяким виборцям доводилося діставатися до консульства для голосування майже через всю країну. Тому необхідно збільшувати кількість закордонних виборчих дільниць».

Серед інших проблем під час війни, які потенційно можуть вплинути на майбутні вибори, депутат назвав обмеження роботи ЗМІ та брак державного фінансування партій. Хоча загалом під час воєнного стану Україна «демонструє хороші показники демократії».

Пан Юрчишин впевнений, що будь-яка влада після війни буде зацікавлена перезавантажити як центральні, так і місцеві органи влади. Але для проведення виборів на всій території України, включно з регіонами, які довгий час були окупованими, можливо через тимчасове повернення до закритої пропорційної системи.

А ось повернення «найбільш корумпованого компоненту» — мажротираної виборчої системи — депутат вважає неможливим, адже «суспільство не сприйме цього в будь-якому вигляді».

«Громадськість має окреслити червоні лінії для влади, як свого часу це робила Коаліція РПР, щоби вибори відбулися дійсно демократичним шляхом», — підсумовує нардеп.

В Україні останній час точиться дискусія щодо запровадження електронного голосування, що включає в себе не лише онлайн-компонент, а й використання машин для голосування, каже Вікторія Подгорна, народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації:

«Гарних прецедентів е-голосування, крім Естонії, знайти важко. Хоча раніше компанії Cisco та Microsoft тестували для Мінцифри систему для е-голосування, яка ніби продемонструвала свою безпечність».

За словами пані Подгорної, машини для голосування можна буде використовувати й на деокупованих територіях: «Це технологія майбутнього. Адже, як говорять фахівці, найближчі 5 — 10 років запровадити е-голосування неможливо».

Про проблеми е-голосування говорив і Майкл Мейер-Ресенде, виконавчий директор Democracy Reporting International. На його думку, є загрози приватності при волевиявленні. Хоча в цілому діджиталізація в України перебуває на високому рівні.

Ірина Констанкевич, народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, вважає, що рівень проведення виборів залежить від рівня партійної розбудови: «Маємо час, аби підготувати якісні вибори. Хоча питань ще дуже багато».

Про важливість медіа в збереженні та розвитку демократії в Україні говорили Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, та Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права.

Законопроєкт про медіа, який ухвалили в першому читанні, запроваджує одну з головних інновацій — онлайн-медіа нарешті визнаються як медіа, наголошує Оксана Романюк. Також проєкт закону передбачає певний механізм контролю соцмереж як медіа, але на практиці це буде складно зробити.

Експертка запропонувала до другого читання внести правки щодо посилення незалежного медійного регулятора: «Треба передбачити, щоби членів Нацради з питань телебачення й радіомовлення Президент призначав лише після рекомендацій незалежної комісії».

Також пані Романюк поділилася невтішним спостереженням, що за поточної тяжкої кризи медіа шанс вижити можуть мати лише ті ЗМІ, які фінансуються олігархами або державою.

В останній час масово поширюються фейки через анонімні Telegram-канали. Але вплинути на Telegram майже неможливо, адже компанія перебуває під юрисдикцією Дубаю, звертає увагу Ігор Розкладай:

«Це непрозора компанія з незрозумілими цілями та джерелами фінансування. Жодних інструментів впливу на неї немає, крім блокування всієї платформи. Чи ми на це погодимося — відкрите питання».

Ще одним необхідним компонентом законопроєкту про медіа експерт назвав регулювання політичної реклами медіа: «Останні вибори — це пяти- чи навіть шестизначні витрати грошей на рекламу у Facebook».

Виклики парламентаризму під час війни та після перемоги

Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, говорив про головні зміни в роботі Парламенту у воєнний час

«Ми справилися на великий відсоток із безпековим фактором. У нас усі народні депутати України безпеково на місці, з усіма все гаразд», а також Парламент впорався із серйозною зміною роботи, відсутністю сталого календарного плану та наявністю постійного безперервного засідання:

«Зараз, коли ми ввійшли в режим постійного одного пленарного засідання, уже непогано працюємо, адже розуміємо вглиб приблизно на три-чотири засідання, що будемо розглядати».

Як говорить пан Корнієнко, нині найбільшим викликом є інтеграція України до Євросоюзу: «Це домашнє завдання Парламенту України». Він зазначив, що важливими питанням також є акти про національні спільноти, медіа, а також реформа Конституційного Суду.

«Звичайно, мені би, як одному з керівників Парламенту, хотілося б, щоби максимально ті закони, які тягнуться з перших сесій, були ухвалені», — наголосив Перший заступник, додавши, що водночас викликом для будь-якої країни, яка перебуває в правовому режимі воєнного стану, — зберігати баланс у бюджетній політиці.

Пан Корнієнко повідомив, що сьогодні в Парламенті народні депутати заслухали «дуже якісно пропрацьований бюджет країни, яка перебуває в стані війні, що представляв Уряд»:

«Бачу, що нам вдасться цей настрій зберегти. Є від колег з опозиції, а також монобільшості розуміння, що не треба зараз розтягувати Бюджет і вносити багато правок, адже треба сконцентруватися. У нас є обов`язкові видатки: оборона та безпека».

«Як нам кажуть колеги з Європарламенту, бюджетна функція — це одна з основних функцій Парламенту. Нам хотілося б запустити процес створення Бюджетного Офісу ще в цьому скликанні», — підсумував пан Корнієнко.

Модераторами заходу були:

Конференція організована DRI Україна, Центром політико-правових реформ, у межах Програми USAID «Рада: наступне покоління», і Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ За результатами події буде представлена дискусійна записка для подальшого доопрацювання та адвокації.

ВГОРУ