Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Як США допоможуть Україні просувати критично важливі реформи?
Під час зустрічі між президентом США Джо Байденом та президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася на початку вересня у Вашингтоні, було зроблено спільну заяву щодо підтримання Києва Вашингтоном. Заява включає широкий комплекс питань, над якими Україна має працювати, але фокус уваги — на безпековому секторі.
У той час як Сполучені Штати висловили свою прихильність впровадженню Україною необхідних реформ для виконання її європейських та євроатлантичних прагнень, а також суверенітету та територіальної цілісності, питання «що буде далі?» залишається. Українські експерти подискутували щодо прогресу України та перешкоди в областях, зазначених у заяві Байдена-Зеленського. Обговорення відбулося під час онлайн -зустрічі Трансатлантичної робочої групи (Transatlantic Task Force on Ukraine).
Джонатан Кац, старший науковий співробітник Фонду Маршалла Сполучених Штатів, поділився деякими спостереженнями з Вашингтона щодо зустрічі Байдена й Зеленського та наголосив на важливості спільної заяви. Хоча «Північний потік-2» залишається у фокусі, заява виходить далеко за рамки цього і, на думку Каца, може поглибити відносини між двома країнами:
«Можна побачити сильну прихильність США Україні поза межами безпеки та оборони, а також підтримувати демократію, правосуддя, права людини, енергетику, економічне зростання, процвітання та допомагати в подоланні пандемії тощо».
Кац підкреслив важливість послання, переданого на зустрічі президентів: успіх України є необхідним для глобального протистояння демократії та авторитаризму.
Орест Дейчаківський, колишній старший політичний радник Гельсінської комісії США, також назвав зустріч обнадійливою, особливо після потрясінь, які зазнали українсько-американські відносини під час попередньої американської адміністрації:
«Цей візит став поверненням до нормального життя та певною видимістю стабільності».
У спільній заяві Байдена та Зеленського багато уваги приділяється питанням, пов’язаним з обороною та безпекою. Оцінюючи прогрес у цих сферах, Олена Трегуб, генеральна секретарка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), зазначила опір змінам у самій системі. За останні півтора року ці зміни включали:
Проте через внутрішній опір ці реформи насправді не були реалізовані.
«Зараз є затримка, особливо з реформуванням СБУ, оскільки штат Служби налічує 32 000 осіб, і ніхто з них не хоче бути звільненим. Вони не хочуть втрачати свої доходи від корупції, і їхній опір величезний», — каже Трегуб.
Коментуючи прогрес щодо ухвалення нового закону про оборонні закупівлі, експертка наголошує, що він не був реалізований, оскільки урядовці на рівні Міністерства оборони та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості не ухвалили необхідні підзаконні акти для забезпечення роботи нової системи закупівель. І реформування «Укроборонпрому» значно затрималося урядовцями, які мають старий склад мислення й не зацікавлені в цих швидких перетвореннях.
Визнаючи політичну волю Зеленського ухвалити конкретне законодавство, Трегуб зазначає, що з боку президента бракує бажання дійсно боротися з опором і просувати реформи.
Вона нагадала, що співпраця між міжнародними партнерами, політиками та громадянським суспільством уже виявилася ключовою для імплементації складних реформ.
Проте безпека й оборона — не єдина сфера внутрішнього опору реформам. Зокрема, це залишалється величезним викликом і для судової реформи.
Судова реформа вже стала головною темою в міжнародному порядку денному щодо України. Зокрема, її включили до меморандумів МВФ та ЄС, а також вона була питанням номер один під час візиту до України держсекретаря США Ентоні Блінкена та була внесена до пріоритетів у спільній заяві США та України.
Значні події в судовій системі відбулися вже після зустрічі Зеленського-Байдена. Зокрема, процес впровадження реформи після ухвалення відповідних законопроєктів влітку 2021 року затримався. Зміна пов’язана зі створенням Етичної ради, покликаної сформувати Вищу раду правосуддя — головний судовий виконавчий орган. Половину складу Етичної ради мають складати міжнародні експерти, делеговані міжнародними організаціями, а іншу половину складатимуть члени, делеговані Радою суддів України. Хоча перші вже делегували значний набір кандидатів, Рада суддів досі не виконала свою роль і далі затягує процес. Українські профільні громадські організації вже назвали це саботажем.
Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, вважає гарною новиною високий пріоритет реформи судової системи в порядку денному американсько-українських відносин. Але менш приємною новиною є те, що реформа ще далеко не завершена.
«Боюся, ми знов робимо одну й ту ж саму помилку. Ми (Україна) делегували занадто багато повноважень тій самій судовій системі, яку хочемо реформувати», — вважає Жернаков.
Проте він впевнений, що хто б не був джерелом проблеми, усе одно президент Зеленський несе політичну відповідальність як перед народом України, так і перед міжнародними партнерами:
«Я думаю, що він має право змінити ситуацію та переконати суддів виконувати свою роль».
Експерт попереджає, що якщо Україна дозволить цій реформі знову зазнати поразки, то в нашої країни може не бути таких шансів ще багатьох років.
Питання щодо зміну клімату вперше винесли на такий високий рівень переговорів. Експерти назвали це віхою у двосторонніх відносинах, який підтверджує, що обидві країни серйозно ставляться до цього питання.
«Неурядові організації постійно говорили про зв’язок між енергетичною безпекою та проблемами клімату протягом останнього десятиліття, оскільки критична залежність України від поставок викопного палива та бензину з Росії та Білорусі дає Кремлю важливі економічні й політичні важелі впливу», — зазначає Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО «Екодія».
Він високо оцінив успіхи реформи у сфері газотранспортної системи й анбандлінг «Нафтогазу»:
«Створення окремої компанії виявилося дуже успішним, принесло великі економічні вигоди та покращило енергетичну безпеку всього регіону та Європи загалом. Тепер у нас є професійне та підзвітне управління й корпоративне управління в операторі газотранспортної системи. «Нафтогаз» також продемонстрував значний прогрес у корпоративній реформі, незважаючи на те, що управління такою стратегічною компанією є також політичним питанням».
Експерт висловив сподівання, що двостороннє співробітництво допоможе Україні остаточно вибудувати довгострокову політику в енергетичному секторі, оскільки до цього часу це було поєднання різних інтересів. Також, за словами Криницького, міцне партнерство зі США може допомогти Україні зменшити вплив Росії.
Криницький звернув увагу й на події у ядерній сфері паралельно з візитами Зеленського: делегація керівництва атомної промисловості України також мала зустрічі в США. У результаті було підписано два меморандуми про співробітництво в галузі атомної енергетики. Хоча експерт ставить під сумнів можливість їх реалізації, він підкреслює їх політичне значення.
«Вони сигналізують про те, що Україна більше не розглядає можливість розвитку ядерної енергетики спільно з Росією», — впевнений Криницький.
Говорячи про подальші необхідні кроки України після оприлюднення спільно-українсько-американської заяви, Ігор Бураковський, член Ради Коаліції РПР, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, окреслив три основні напрями.
«Українські міжнародні партнери надають Україні великі кошти, але Київ просто не може ними скористатися. Тож у цьому випадку ми маємо розвивати інституційний потенціал, і цей потенціал стосується не лише питань боротьби з корупцією та державного управління, а є набагато складніших аспектів.
Бураковський впевнений, що без них реалізувати інфраструктурні проєкти в Україні проблематично, як і говорити про ефективну роботу військово-промислового комплексу.
«Нещодавно Україна користувалася системою пільгового торговельного режиму. Хоча зараз, наскільки я розумію, американський уряд намагається цей формат відновити».
Серед інших питань співпраці Бураковський згадував про боротьбу з наслідками Чорнобильської ядерної катастрофи, розвиток зеленої енергетики та роботу над демонополізацією економіки.
«Економіка в Україні сильно монополізована. І в цьому конкретному випадку закон про деолігархізацію України, з моєї точки зору, є більше політичною заявою. Ми маємо зробити більш політично незалежним Антимонопольний комітет».
Експерт також закликає Київ та його міжнародних партнерів звернути увагу на розвиток регіонального рівня для досягнення економічного зростання України загалом.
Олена Макаренко, Аля Шандра, Euromaidan Press
Трансатлантична робоча група (TTFU) була створена в жовтні 2018 року Німецьким фондом Маршалла США та Реанімаційним Пакетом Реформ за підтримки організацій громадянського суспільства України, включаючи Український кризовий медіа-центр. Основний фокус діяльності робочої групи полягає в забезпеченні платформи для посилення взаємодії між США, Європою та Україною, а також обміну інформацією між політиками, лідерами думок і громадськими організаціями щодо політичних, економічних і безпекових проблем, які впливають на Україну, її демократичний транзит і взаємодію із західними партнерами.
З огляду на стан глобальних, регіональних та внутрішніх викликів, включаючи COVID-19, з якими стикаються США, Європа та Україна, місія TTFU є як ніколи важливою для зміцнення трансатлантичного партнерства з Україною та регіоном, які продовжують протистояти загрозам та ворожій діяльності з боку президента Росії Володимира Путіна.
Цей проєкт підтримується Чорноморським трастом регіонального співробітництва (the Black Sea Trust for Regional Cooperation), який є проєктом Фонду Маршалла Сполучених Штатів (German Marshall Fund).
