25 березня під час пресбрифінгу експерти громадянського суспільства презентували рекомендації для Парламенту та Уряду у сфері медіа з чотирьох питань: медійного саморегулювання та співрегулювання, Суспільного мовлення, протидії дезінформації та розвитку медіаграмотності.

«Нещодавно Комісія з журналістської етики запропонувала додати згадку про саморегулювання до тексту законопроєкту про медіа. Вважаємо це дуже доречним», — розпочав свій виступ програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Вадим Міський.

Іншою формою піклування медіа про свою аудиторію він назвав запровадження посади медіаомбудсмена в кожній медіакомпанії: «Він реагуватиме на скарги громадян на розміщені матеріали та вживатиме необхідні дії».

Суспільний мовник в Україні утворився порівняно пізно, коли на медіаринку вже сформувалися потужні гравці.

«Суспільному треба виходити на зовнішню рекламу, але це неможливо через чинну нормативно-правову базу», — пояснює Міський.

А наявна модель фінансування Суспільного — терміном лише на 1 рік — не дає змогу проводити довгострокове фінансове планування: «Це унеможливлює як закупівлю нової техніки, так і виробництво тривалого контенту, як-от серіали та фільми».

Найбільше рекомендацій громадянське суспільство надало до сфери протидії дезінформації, адже ця тема є найбільш складною в реформі медіа, зауважує директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко.

Загалом Україні слід переймати досвід Заходу, де час від часу змінюється парадигма боротьби з дезінформацією: постійно з’являються нові ініціативи та скасовуються законодавчі акти, ухвалені раніше.

За словами експертки, прихід до влади людей із медійної сфери є позитивним трендом, адже вони добре знаються на розважальному контенті.

«Традиційне розділення між розважальною та інформаційною сферами в медіа є штучним. Через це недовикористовується потенціал нашої інфосфери», — говорить Петренко.

У питанні розвитку медіаграмотності директорка ГО «Детектор Медіа» запропонувала не створювати окремий профільний курс у навчальних закладах, адже діти та підлітки зараз і так перенавантажені. Доцільніше інтегрувати медіаграмотність до чинних освітніх програм.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв назвав надані експертами рекомендації прийнятними та такими, які можна додати до законопроєкту про медіа.

«У питанні співрегулювання та саморегулювання взагалі немає дискусії, бо ми всі тут однодумці», — наголошує депутат.

За його словами, до тексту проєкту закону про медіа надійшло багато пропозицій, які зараз опрацьовуються. Після появи оновленого тексту законопроєкту його знов винесуть на обговорення.

Окрему увагу в законопроєкті слід приділити мовленню громад, щоби цей розділ охоплював усі місцеві медіа: від друкованих до онлайн-видань.

«Виявляється, що зараз місцева влада в деяких регіонах випускає власні інформаційні бюлетені. Тобто відбувається витіснення місцевих медіа, які утримуються громадами, медійними симулякрами. Ці бюлетені є порушенням ухвалених владою рішень щодо роздержавлення медіа», — пояснює Потураєв.

Також досі мало хто з місцевих медіа отримав інституційні гранти від держави, що було передбачено законодавством.

«Причиною цього може бути брак коштів в Українському культурному фонді через пандемію коронавірусу або недосконала процедура отримання грантів», — припускає нардеп.

Співрегулювання та саморегулювання медіа не є українським нововведенням, а вже передбачено директивою Євросоюзу про аудіовізуальні медіасервіси, наводить приклад Почесна Голова Національної асоціації медіа Тетяна Лебедєва.

На думку менеджерки загальнонаціонального проєкту з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики Валерії Ковтун, в Україні люди мало розуміють саме поняття медіаграмотності: «Ставимо собі за мету зробити цей напрям зрозумілим для кожної вікової групи. Тому плануємо провести масштабне дослідження для пошуку інстайтів аудиторії».

Однією з головних цільових груп є діти.

«Про медіаграмотність їм необхідно розповідати на конкретних кейсах (статтях, відеосюжетах тощо), аби досягти максимальної залученості», — підсумовує Ковтун.

Нагадаємо, раніше відбулися чотири експертні дискусії щодо реформи медіа з питань само- та співрегулювання медіа, медіаграмотності, інформаційної безпеки та значення Суспільного мовника.

Цей прес-брифінг організовано Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, ГО «Детектор медіа» та Інтерньюз-Україна і стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Коаліції РПР та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.