Якщо немає політичної волі, реформи перетворюються на саботаж.

Днями з’явився Проект Постанови про Програму діяльності Кабінету Міністрів України №2186 від 29 вересня 2019 року. Розділ 13 Проекту присвячений діяльності Міністерства внутрішніх справ, а перша ціль 13.1 спрямована зокрема і на боротьбу зі злочинністю. Сформульована так: «Кожен українець почуває себе захищеним від фізичних загроз».

Для цього передбачено такі інструменти: “…ми впровадимо комплексні інтелектуальні системи відеоспостереження з потужною аналітичною складовою, створимо мережу підрозділів поліції за типом “поліцейська станція”, створимо систему ефективної протидії злочинам у кіберпросторі, знизимо ризики створення та діяльності організованих злочинних угруповань, реалізуємо принцип “Community Policing” шляхом поширення проекту “Поліцейський офіцер громади”, реалізуємо сучасні принципи поліцейської діяльності, керовані аналітикою (Intelligence-Led Policing)”.

За словами експерта Коаліції РПР Євгена Крапивіна, такі кроки цілком можливо імплементувати у життя, але треба пам’ятати і про решту важливих деталей. «Водночас на підході кримінальні проступки, до впровадження яких інфраструктурно має бути готова поліція. Якщо не відтермінують набрання чинності, то з 1 січня 2020 року нетяжкі злочини будуть розслідувати у формі дізнання. Тобто не слідчими, яких розвантажать для роботи з складними кримінальними правопорушеннями. Ну і непогано було б завершити експеримент з впровадження детективів. Якщо він успішний – імплементувати в практику», – пояснює експерт.

В документі про це не згадано, але Крапивін пояснює: це не означає відмову від цих кроків. Тут скоріше питання деталізації Програми.

Щодо кадрових ротацій, експерт наголошує: незалежно від нового складу заступників міністра Авакова та призначення нового голови Нацполіції, як мінімум треба виконувати Стратегію розвитку МВС до 2020 року (2017) та План заходів до неї (2019). За його словами, так чи інакше має бути політична воля до змін. «Якщо її немає, то порада, наведена вище, перетворюється в “бери і саботуй”, – резюмує Крапивін. Тому будь-яка якісна реформа – це завжди чітке планування і політична воля.