Україна має стати членом Євросоюзу та НАТО, працювати над збереженням і посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та розробити комплексну стратегію повернення анексованого Криму та окупованого Донбасу – такі позиції висловили представники політичних партій “Слуга народу”, “Європейська Стратегія”, ВО “Батьківщина”, “Голос” і “Українська стратегія” на публічній дискусії, організованій Виборчою Радою UA та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 11 липня. 

Євроатлантична інтеграція

Майбутнє України – у Європейському Союзі та НАТО, одноголосно заявляють представники всіх партій. Приєднання до Євросоюзу має відбутися через імплементацію стандартів ЄС в Україні, вважає представник “Української стратегії” Сергій Попик. Тоді як кандидат від “Батьківщини” Маркіян Лубківський вбачає шлях до ЄС через повну імплементацію Україною Угоди про асоціацію. 

“Євроатлантична інтеграція – драйвер внутрішніх змін в Україні”, – каже представник “Європейської Солідарності” Ростислав Павленко.

У контексті вступу до НАТО Лубківський наголосив на необхідності врегулювання всіх протиріч із сусідами-членами Альянсу, щоб розблокувати Україні шлях до Організації Північноатлантичного договору. 

Політика санкцій та економічна політика стосовно Росії

Україна має працювати над збереженням і посиленням міжнародних санкцій проти Росії, допоки Кремль не поверне всі окуповані українські території, говорять представники всіх політичних сил. 

“Необхідно запровадити механізми контролю за дотриманням українських санкцій проти РФ”, – говорить представник “Слуги Народу” Анна Коваленко. 

“Перш за все режиму санкцій має дотримуватися Україна, щоб не бути “слабкою ланкою” у міжнародному санкційному тиску на Кремль”, – погодився з нею Лубківський. 

Задля консолідації міжнародних партнерів у питанні санкцій Україна має “затягувати” Росію у всі можливі міжнародні судові процеси, наголошує член партії “Голос” Олександра Дворецька. 

“Україні слід лобіювати позицію “Ключ до вирішення конфлікту на Донбасі лежить у Кремлі”, щоб РФ не вдалося переконати міжнародних партнерів у своїй непричетності до конфлікту на Донбасі”, – сказала вона, додавши, що Київ має протидіяти побудові “Північного потоку-2” і Турецького потоку”, одночасно диверсифікуючи джерела постачання енергоносіїв для зменшення залежності від Росії.

Деокупація та реінтеграція Донбасу та Криму, інформаційна безпека України

Всі представники політичних партій виступили проти прямих переговорів із лідерами так званих “ЛНР” і “ДНР”.

Необхідно полегшити перетин лінії розмежування для населення окупованого Донбасу, звернула увагу Коваленко: “Важливо, щоб люди з окупованих територій, перетинаючи лінію розмежування, бачили різницю між вільною Україною та так званим “русским миром”.

Зняття економічної блокади з ОРДЛО можливе лише після виведення звідти Росією своїх військ, додала представник “Слуги народу”. 

За словами Дворецької, стратегія РФ щодо Криму та Донбасу різна: питання повернення Криму Кремль навіть не включає до порядку денного, тоді як поверннення ОРДЛО пропонує на максимально невигідних для України умов. Тому Київ має впроваджувати різні стратегії деокупації Криму та Донбасу. 

Також вона наголосила на необхідності покарань реальних учасників незаконних збройних формувань, а не тих, хто виконував “побутові” функції: “Бази даних підозрюваних в участі у незаконних збройних формуваннях, такі як “Миротворець”, використовуються правоохоронцями, але ці бази не мають юридичного оформлення, тому людина не може оскаржити своє знаходження там”.

У контексті інформаційної безпеки член партії “Голос” звернула увагу, що у багатьох прифронтових  непідконтрольних Україні населених пунктів майже не “ловлять” українські телеканали та радіо. 

“Деокупація Криму та Донбасу має розглядатися у одному пакеті. У цьому питанні треба вийти на переговори з міжнародними партнерами, які підписали Будапештський меморандум”, – вважає Лубківський. 

Реінтеграція Донбасу має розпочатися тільки після відведення російських військ і введення миротворців, говорить представник “Української стратегії” Сергій Попик: “Після цього на перехідний період (приблизно 10 років) слід запровадити пряме управління з Києва, а відновлення Донбасу має фінансуватися за рахунок Росії”.

Введення миротворчого контингенту не може бути панацеєю повернення Донбасу, адже, як показує міжнародна практика, миротворці можуть залишати свої позиції, коли виникає загроза їхнім життям, не погодилася з ним Олександра Дворецька. 

Представник “Європейської Солідарності” Ірина Фріз у контексті повернення Криму  запропонувала встановити більш тісну комунікацію з кримськими татарами на анексованому півострові. 

“Повернення Криму та Донбасу – це два різні питання з різними стратегіями, які мають йти в одній зв’язці”, – наголосила вона. 

У сфері інформаційної безпеки Попик запропонував блокування всіх російських інформаційних ресурсів, а на думку Фріз треба змінити законодавство для протидії російській пропаганді, яка розповсюджується через українські медіа-ресурси. 

Реформа оборонної сфери

Фактично всі представники політичних партій підтримали проведення міжнародного аудиту та демонополізацію Укроборонпрому. Воєнно-промисловий комплекс здатний покращити економічну ситуацію в Україні, вважають Коваленко та Фріз. 

Представник “Голосу” Дмитро Романович запропонував знизити кількість засекреченої інформації: ”Наразі секретними є навіть плани міст, які вже давно доступні у Google Maps, і кількість танків, інформація про що є у відкритих міжнародних звітах України”.

Сергій Попик наголосив на необхідності запровадження контрактної армії та військового збройного резерву. 

Нагадаємо, раніше Виборча Рада UA та Коаліція РПР організували дискусії з топ-політичними партіями на тему політико-правових і економічних реформ. 

Проект здійснюється Виборчою Радою UA за організаційної підтримки Школи політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у співпраці з Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.