Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Як посилити безпеку України? Армія, енергетика, кіберпростір
У цей час понад 100 000 російських військових перебувають поруч з українським кордоном. І вже понад місяць Кремль ескалує відносини одночасно з Києвом, США, Євросоюзом і НАТО. На тлі цього учасники Трансатлантичної робочої групи обговорили можливі відповіді Заходу на російську загрозу, а також дії для зміцнення стійкості української безпеки, особливо у її військовій, енергетичній та кібер-галузях.
У своєму вступному слові модератор дискусії Джонатан Кац, старший науковий співробітник Фонду Маршалла Сполучених Штатів, зазначив: «Ми не можемо уявити собі важливішого моменту для підтримки українців із боку Трансатлантичної спільноти, ніж зараз. Упродовж останніх восьми років українці зазнають безперервної військової агресії з боку Кремля».
Тривала війна Росії проти суверенітету та територіальної цілісності України не припиняється, говорить експерт.
«Ця війна включає в себе незаконну анексію Криму, вторгнення на Донбас, тисячі вбитих українців, атаки на критично важливу інфраструктуру, безперервні кібератаки, загрози вибухів в українських школах та дії«п’ятої колони», яка тісно співпрацює з Кремлем. Сьогодні понад сто тисяч російських військових угруповань та техніки розміщено біля кордонів України, що становить додаткову загрозу».
Кац наголосив, що партнери України на Заході— Сполучені Штати, Європейський Союз, НАТО та їхні країни-члени — чітко заявили про свою підтримку українського народу та права України на вибір свого майбутнього. «Було недвозначно заявлено, що напад на Україну спричине швидку та жорстку відповідь».
Завершуючи свій виступ, пан Кац сказав: «Я хочу наголосити на вирішальній ролі адміністрації Байдена в згуртуванні підтримки України, а також НАТО, Генерального секретаря Столтенберга, Євросоюзу — які нещодавно оголосили про критичну додаткову допомогу Україні. Думаю, це важливо не лише для військової безпеки, а і для зміцнення внутрішньої стійкості України. Зараз є чітке розуміння того, що постійний «воєнний набат» у Кремлі та задуми Путіна становлять загрозу не лише українській безпеці, а й безпеці Європи та всього світу. Ідея Європи — цілісної, вільної та мирної — зараз на волосині».
Орест Дейчаківський, колишній старший радник Гельсінської комісії, стверджує: «Немає сумнівів у тому, що Сполучені Штати та наші Трансатлантичні партнери дуже серйозно ставляться до російського вторгнення, як із боку дипломатії, так і з боку стримування — готуючись відповісти Росії тим, що Білий дім називає масштабними наслідками та серйозними економічними витратами в разі її вторгнення в Україну. Рівень взаємодії та координації з нашими союзниками був інтенсивним, можливо, безпрецедентним, так само з Україною».
Хоча між союзниками є деякі розбіжності, він підкреслив, що Захід має виступати єдиним фронтом, тому що: «мало чого Путін прагне так само сильно, як розділення НАТО чи ЄС. І це було б катастрофою для України, європейської та глобальної безпеки».
Уряд США докладає всіх зусиль для зміцнення стійкості безпеки України перед російською агресією, включно з активізацією зусиль із надання військової техніки та іншої оборонної підтримки, а також підтримки кібербезпеки, розвідки, протидії саботажу та підривної діяльності та боротьби з дезінформацією, запевняє експерт.
Україна, як і раніше, користується сильною двопартійною підтримкою в Сенаті та Палаті представників, і наразі розробляється нове жорстке законодавство щодо санкції проти Росії. А делегації американських сенаторів відвідали Україну. За його словами, Україну підтримують більшість ЗМІ, аналітиків та американських громадян.
«З огляду на віру Путіна в те, що демократична та успішна Україна може бути прикладом для російського народу, загрожуючи його владі, а також з огляду на імперські амбіції Путіна та його патологічну одержимість Україною, чию державність і окрему ідентичність він заперечує, президент РФ продовжуватиме робити все можливе для дестабілізації України», — додав Дейчаківський.
У своїй доповіді Олена Прокопенко, позаштатна наукова співробітниця Фонду Маршалла Сполучених Штатів, сказала: «Україна стикається з безпрецедентною військовою загрозою з боку Росії і, можливо, найвищим ризиком великомасштабного вторгнення, який ми можемо згадати. Поряд із нарощуванням військової присутності Росії біля кордонів України ми спостерігаємо ескалацію гібридної війни… особливо значними є кібератаки на урядові сайти, а також державні бази даних, де зберігаються особисті дані громадян». Вона звернула увагу на велику хвилю загроз вибухів шкіл, станцій метро, торгових центрів та інших громадських місць.
За словами Олени Прокопенко, для України важливо продовжувати зусилля щодо євроатлантичної інтеграції, прискорюючи проведення давно назрілих реформ, насамперед судову та антикорупційну. Також важлива єжність українських еліт у боротьбі проти російської агресії, а також припинення переслідування владою політичних опонентів і попередників.
Експертка назвала низку важливих кроків для західних партнерів України: «Міжнародна спільнота має ухвалити законодавство, яке передбачатиме сильні персональні санкції проти керівництва Росії, її оборонного та банківського секторів, газопроводу «Північний потік-2». У разі подальшої агресії Західні партнери також мусять значно збільшити допомогу Україні в сферах оборони та кібербезпеки… Крім того, дуже важливо, щоби НАТО розширило свою військову присутність у країнах Балтії та Польщі й запропонувала Україні чіткі перспективи членства за умови проведення відчутних реформ».
Єгор Чернєв, депутат українського парламенту та голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО, зазначив: «Минуло вже майже 14 років із того часу, як НАТО оголосило, що Україна та Грузія одного разу стануть членами Альянсу. Але оскільки згодом українцям та грузинам не було запропоновано Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), Росія отримала можливість для агресивних кроків».
Він, як і раніше, вважає отримання ПДЧ для України пріоритетним завданням, наголошуючи, що «наші партнери повинні розуміти… що ми боремося за весь демократичний світ, а не лише за Україну».
Чернєв пояснив, що Україна вже співпрацює з НАТО в міжнародних місіях, а також у навчаннях та тренуваннях, демонструючи, що Україна є надійним партнером. Він також сказав, що приєднання України до Щорічної національної програми Україна-НАТО та включення до програми «Розширених можливостей» забезпечили важливий імпульс для оборонних можливостей України та військової операційної сумісності з партнерами НАТО. Він висловив подяку тим країнам, які постачають Україні зброю.
Щодо того, яка додаткова допомога необхідна для зміцнення безпеки та стійкості України тут і зараз, політик сказав: більше зброї, санкції, навчання та дипломатична підтримка. Щодо конкретних необхідних видів озброєнь, він наголосив на важливості зенітних, протиракетних та протикорабельних системах, оскільки вони можуть стати ключовими загрозами в новому військовому нападі РФ на Україну.
Єгор Чернєв також розповів, що під час нещодавньої поїздки до Вашингтона він спілкувався з американськими сенаторами щодо посилення санкцій проти Росії у відповідь на її агресію. Він закликав західних партнерів зберігати тверду дипломатичну позицію та не приймати жодних російських ультиматумів щодо членства України в НАТО. Рух України в НАТО — це рішення лише членів Альянсу та України, додав він.
Наступна спікерка, політична аналітикиня Фонду «Демократичні Ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкінка, наголосила, що на поточних переговорах між Вашингтоном і Москвою «не повинно бути жодних серйозних рішень у рамках переговорів, поки Росія не продемонструє відчутну деескалацію вздовж українського та російського кордону… [включаючи] інші види російських [гібридних] атак проти України».
Хоча НАТО рішуче заявляє, що жодна країна поза Альянсом не може накласти вето на подальше розширення НАТО, пані Золкіна попереджає, що «деякі країни-члени НАТО, у відповідь на стурбованість Росії, можуть бути готові в якийсь момент погодитися на зниження інтенсивності відносин між НАТО та Україною… Одне з наших побоювань —можливі компроміси щодо рівня активності співпраці України та НАТО».
Пані Золкіна також наголосила, що США та ЄС мають узгодити пакет жорстких санкцій проти Росії та запровадити їх незалежно від форми агресії Кремля проти України.
«Послання має бути таким: незалежно від того, яку форму чи масштаб агресії розпочне Росія, санкції буде запущено», — сказала вона.
Олена Павленко, президентка DiXi Group, заявила, що Росія вже використовує енергетику як зброю проти України: «Відключення газу та підвищення цін історично використовувалися як механізм тиску на незалежну Україну. А тепер ми бачимо, що газ також використовується як зброя проти Євросоюзу»
Пані Павленко бачить у цьому довгострокову проблему — Україні та ЄС доведеться разом підвищувати свою енергетичну стійкість. Вона описала кілька типів загроз енергетичній безпеці України з боку Росії:
Що може допомогти енергетичній стійкості та незалежності України? Тут Олена Павленко назвала кілька моментів: Україна планує приєднатися до єдиної європейської електроенергетичної системи. Крім того, просуваються програми декарбонізації та «зеленої» енергетики. Але ці декларації разом із термінами реалізації треба включити до офіційних документів. Потрібні величезні інвестиції, щоби втілити це в життя. Вона рекомендує вивчити досвід США в галузі видобутку газу та створення енергетичної стійкості, а також впроваджувати ефективніші підходи до енергозбереження за допомогою нових технологій. Взаємодія Міністерства енергетики США із зацікавленими сторонами в Україні також сприятиме змінам.
Бруно Лете, співробітник Фонду Маршалла в Бельгії, пояснив, що рівень стурбованості російською кризою в Брюсселі надзвичайно високий, але немає спільної згоди щодо того, якою має бути цілісна стратегія ЄС для її вирішення. Одна зі стратегій, де дійшли згоди, полягає в посиленні економічних санкцій, водночас деякі члени ЄС також надають Україні зброю.
«Але досі немає консенсусу щодо того, наскільки високі мають бути ці витрати», — сказав він.
У НАТО дебати проходять дещо інакше: «Чистий результат дій Путіна полягає в тому, що НАТО стала ще згуртованішою, ніж раніше. Думаю, зараз ми це ясно бачимо. Взаємодія НАТО з Україною та її підтримка продовжуються». Експерт був здивований тим, як швидко Альянс відреагував на посилення оборони своїх східних членів.
Бруно Лете зазначив, що поки працює дипломатія, війни можна уникнути: «Важливе завдання НАТО та ЄС — надалі підтримувати українську демократію, тому що демократія — найбільша загроза для Кремля».
Трансатлантична робоча група (TTFU) була створена в жовтні 2018 року Німецьким Фондом Маршалла США та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ за підтримки організацій громадянського суспільства України. Основний фокус діяльності робочої групи полягає в забезпеченні платформи для посилення взаємодії між США, Європою та Україною, а також обміну інформацією між політиками, лідерами думок і громадськими організаціями щодо політичних, економічних і безпекових проблем, які впливають на Україну, її демократичний транзит і взаємодію із західними партнерами.
З огляду на стан глобальних, регіональних та внутрішніх викликів, включаючи COVID-19, з якими стикаються США, Європа та Україна, місія TTFU є як ніколи важливою для зміцнення трансатлантичного партнерства з Україною та регіоном, які продовжують протистояти загрозам та ворожій діяльності з боку Президента Росії Володимира Путіна.
Цей проєкт підтримується Чорноморським трастом регіонального співробітництва (the Black Sea Trust for Regional Cooperation), який є проєктом Фонду Маршалла Сполучених Штатів (German Marshall Fund).
Адріан Кармазин, експерт з комунікацій та медіа Трансатлантичної робочої групи
