Матеріал опубліковано на ECFR

Одна з головних новин минулого тижня — рекомендація Єврокомісії розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС. Втім умовою є продовження виконувати незавершені рекомендації надалі. Водночас Угорщина погрожує блокувати початок переговорів з Україною про вступ до ЄС. Як Україні обійти ці виклики та протистояти опозиції Будапешта — розбиралися ECFR alumni Маргарита Хвостова й ECFR visiting fellow Дмитро Кривошеєв.

8 листопада Єврокомісія підтримала початок переговорів про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Це рішення є надважливим для України, чий опір повномасштабному вторгненню Росії залежать від міцних відносин з ЄС, як і її післявоєнне майбутнє.

Тепер, коли Європейська Комісія дала згоду на початок переговорів щодо вступу України до ЄС, Київ повинен використовувати обережну дипломатію, щоб протистояти потенційній опозиції Будапешта.

З трьох рекомендацій, виконання яких Комісія оцінила як неповне, дві відповідають потребам і очікуванням ЄС і є прийнятними для українського уряду та громадянського суспільства:

1. Посилити боротьбу з корупцією: прийняти розроблену реформу Національного антикорупційного бюро та розширити повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що, незважаючи на політичні перешкоди, швидше за все, виконають.
2. Запровадити антиолігархічний закон: ухвалити комплексний закон про лобіювання, який НАЗК уже розробило , і найближчим часом будуть проведені громадські консультації.

Однак третя рекомендація стала дуже дискусійною та стоїть на шляху переговорів про вступ: завершити реформу законодавчої бази для національних меншин. Верховна Рада виконала більшу частину рекомендацій, ухваливши деякі зміни до закону про національні меншини. Проте ще потрібно ухвалити зміни до законів про державну мову, про ЗМІ та про освіту. Офіс президента вже анонсував ухвалення всіх цих поправок у листопаді. І саме через це Будапешт висловився проти вступу України. Натомість підштовхує український уряд до пошуку компромісу щодо прав близько 150 000 етнічних угорців використовувати лише рідну мову в освіті. Усе це в обмін на свою підтримку під час оцінки зусиль України щодо виконання умов вступу в березні 2024 року.

Для Києва це неприйнятна вимога та дуже політичне питання: у минулому Будапешт вже звинувачували у використанні свого права вето в ЄС, щоб вимагати від Брюсселя поступок у питанні фінансування. До Комісії звернувся Конгрес національних громад України зазначивши, що «на жаль, дрібні, егоїстичні міркування часом штовхають окремих політиків, навіть європейських, на недалекоглядні популістські кроки».

Дипломатичне рішення

Україна повинна прагнути до впровадження реформ у всіх сферах, рекомендованих у звіті. Вона вже має вражаючий успіх у виконання 90 відсотків вимог з моменту отримання статусу кандидата в червні 2022 року. Що стосується початку переговорів, то Україна, як ми згадували вище, на шляху до виконання перших двох рекомендацій.

Щоб успішно реалізувати третю, Київ повинен продовжувати вживати дипломатичних заходів щодо Будапешту, аби зберегти свою поточну позицію щодо законодавства в питаннях нацменшин. У той час як міністерка з питань європейської інтеграції України Ольга Стефанішина заявила , що угорська меншина належним чином захищена,а українські та угорські чиновники співпрацюють над законодавчими змінами, — українська влада також повинна активніше співпрацювати з національними представниками меншин, щоб донести ці питання до міжнародних партнерів для зміцнення дипломатичної підтримки.

Що стосується Комісії, то вона повинна докласти зусиль у пошуку компромісу з Угорщиною та іншими країнами, які можуть виступити проти інтеграції України в ЄС, щоб забезпечити єдиний європейський фронт під час прийняття рішення щодо остаточного плану вступу в грудні цього року на саміті Європейської Ради.

Високі ставки

Перед тривалим бюрократичним інтеграційним процесом для України безпідставні перешкоди ризикують демотивувати Київ, особливо на фоні гарячих дебатів навколо спільної аграрної політики.

Через 600 днів повномасштабного російського вторгнення післявоєнний шлях України залежить від прогресу у вступі до ЄС. Поки країна бореться за своє виживання – і безпеку європейських кордонів – не повинно бути сумнівів, що така висока ціна вимагає довгоочікуваної винагороди. Брюссель не повинен давати Києву жодних підстав сумніватися в цьому.