1 вересня Вища рада правосуддя (далі – ВРП) розглянула клопотання Генерального прокурора про відсторонення суддів Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК), які підозрюються у створенні злочинної організації, яка здійснювала втручання у діяльність інших органів влади для розв’язання особистих або чужих питань, зокрема мала на меті встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів та ВРП (детально – в щотижневому аналізі 13-20 липня 2020 року).

За результатами розгляду, через нібито неналежне повідомлення суддям про підозри, ВРП повернула без розгляду клопотання про відсторонення суддів П. Вовка, І. Погрібніченка, О. Огурцова, В. Келеберди. Інших підозрюваних суддів – Є. Аблова та І. Качура – ВРП відмовилася відсторонювати, мотивуючи це недостатністю та недопустимістю наданих доказів.

Напередодні розгляду клопотань у ВРП Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) оприлюднило чергові матеріали негласних слідчих дій щодо суддів ОАСК, які можуть свідчити про наявність суттєвого впливу голови ОАСК П. Вовка на окремих членів ВРП, та, як наслідок, його можливість здійснювати вплив на діяльність всієї ради щодо притягнення окремих суддів до дисциплінарної відповідальності, і навпаки – сприяння іншим суддям в уникненні такої відповідальності. На записах також зафіксовано можливий вплив П. Вовка на формування персонального складу ВРП.

Оцінка ЦППР

Розгляд ВРП клопотань про відсторонення суддів ОАСК здійснювався в умовах, які істотно підривають довіру до прийнятих рішень.

По-перше, попри значний суспільний резонанс цієї справи, чинні в Україні карантинні обмеження, звернення громадських організацій, ВРП відмовилася проводити онлайн-трансляцію засідання, на якому розглядалися клопотання, і водночас створила перешкоди у доступі на засідання всіх, хто мав намір його відвідати.

По-друге, через декілька днів після оприлюднення матеріалів НАБУ щодо суддів ОАСК, ВРП ухвалила декілька рішень, в яких засудила поширення таких матеріалів, а також публічно стверджувала про незаконність дій органу досудового розслідування щодо виклику на допит в межах кримінального провадження по суддях ОАСК окремих членів ВРП (детально – в щотижневому аналізі 20-27 липня 2020 року). Це породжує обґрунтовані сумніви в безсторонності ВРП при розгляді клопотань прокуратури.

По-третє, 3 вересня НАБУ оприлюднило повідомлення, в якому стверджувало, що при розгляді вказаних клопотань ВРП знехтувала фактами слідства. Бюро зазначило, що: «всупереч своїй же позиції, Вища рада правосуддя визнала належним вручення повідомлення про підозру одному із суддів, хоча він отримав таке повідомлення в аналогічний спосіб, як і інші судді ОАСК, які переховувалися від слідства». Крім того, НАБУ вказало, що неправдивими є твердження ВРП про те, що до матеріалів клопотань не було надано дозволу суду на використання результатів негласних слідчих дій, а також про те, що не були надані матеріали, які засвідчують зв’язок окремих членів ВРП з підозрюваними суддями ОАСК.

Ситуація, яка виникла у зв’язку з оприлюдненням матеріалів щодо суддів ОАСК, на думку експертів ЦППР, є проявом ключових проблем правосуддя – корупції, залежності суддів, ухвалення замовних рішень, нехтування конфліктом інтересів та кругової поруки у судовій системі. Ця ж ситуація засвідчила не лише неготовність ВРП як ключового органу суддівського врядування ефективно протидіяти цим явищам, а навпаки – продемонструвала, що з високою ймовірністю члени цього органу є елементом цих явищ.

Нагадаємо, що необхідність перевірки членів ВРП на відповідність критерію доброчесності є одним із міжнародних зобов’язань України в межах участі у програмах макрофінансової допомоги з боку Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу.

Оригінал публікації на сайті Центру політико-правових реформ