Експерти кажуть, що впровадження електронної системи охорони здоров’я можна назвати медичною частиною “держави у смартфоні”, концепцію якої вже анонсував Президент України Володимир Зеленський. 

До 1 липня 2019 року більшість українців вже підписали декларацію з сімейним лікарем. За даними соціологічної групи “Рейтинг”, 20% опитаних українців бачать покращення у якості медичних послуг за останні два роки. Причини такого ставлення пояснив Тимофій Бадіков, експерт групи “Реформа системи охорони здоров’я” Коаліції РПР. За словами експерта, тепер ринком послуг “ходять гроші” – тобто, йдуть на пацієнтів. 58% підтримують програму «гроші йдуть за пацієнтом» у фінансуванні медицини, тож можна вважати, що частково це зумовило позитивне ставлення кожного 5-ого репондента до ринку медпослуг. 

Водночас 37% навпаки бачать погіршення, а 32% вважають, що змін взагалі не відбулося.

За словами фахівців, в рамках медичної реформи необхідно повністю впровадити електронну систему охорони здоров’я. Підвищення якості надання медпослуг ілюструватиметься навіть електронним записом на прийом до лікаря. Проте в деяких регіонах е-запис працює, в той час як решта областей залишається без нього. Як наслідок – довгі черги з пацієнтів. 

Система працює саме так, тому що темп реформи шалений і на початку прийняття рішень не ухвалили технічні завдання, які були б прозорими та публічними, – коментує Бадіков, – процес довгий, і змінювати можна все, при цьому не несучи відповідальності. Експерт впевнений, що саме це призводить до помилок та складнощів у роботі лікарів. Лікар витрачає час не на лікування пацієнтів, а на спілкування зі службами, виробниками, і т.д. Тому головною перешкодою у комплексному завершенні медреформи і впровадженні е-системи зокрема є відсутність чіткого плану дій та технічного завдання. 

За переконанням Тимофія Бадікова, медична реформа має бути невідворотною. Для цього треба схвалити Національну стратегію електронної охорони здоров’я України строком дії на 10 років. Там треба передбачити фінансування, розподілити відповідальність, чітко виписати цілі. 

Вже зараз варто зробити незалежний аудит, залучити міжнародних та українських експертів і проаналізувати успіхи і невдачі реформи. Потрібно спланувати, як усунути наявні проблеми та попередити майбутні. У бюджеті є кошти, передбачені на конкретні зміни, але фінансування на е-систему охорони здоров’я в бюджет не заклали. Окрім профільного Комітету ВРУ та Мінфіну, Міністерство охорони здоров’я сподівається на донорську підтримку, аби впровадити е-систему охорони здоров’я. 

Про ключові завдання медреформи на 2019–2023 рр. читайте у галузевому брифі “Реформа системи охорони здоров’я”, представленому 3 липня на Третій Конференції з питань реформ в Україні, що нині триває в Торонто.